Україна постала перед реальною загрозою економічної, соціальної та гуманітарної катастрофи.

У політичних війнах владних структур зруйновані конституційний порядок і система державного управління. Державний апарат глибоко корумпований. Правоохоронні органи та судова влада стали знаряддям політичних розправ та економічного свавілля. Бездарна антинаціональна по суті зовнішня політика, під гаслами вступу до НАТО, привела Україну у глухий кут міжнародної ізоляції.

Економіка країни перебуває у стані глибокої депресії. Промислове виробництво падає катастрофічними темпами. Стрімко зростає безробіття. У системі державних фінансів панує хаос. Прискорюється процес руйнування інфраструктури країни. Посилюються ризики аварій та техногенних катастроф.

Системи соціального захисту, освіти та охорони здоров'я остаточно деградували. Освіта, наука і культура перетворені на заручників ідеологів агресивного націоналізму. Суспільна мораль розтлівається пропагандою національної ксенофобії, релігійним сектантством, насадженням культу споживацтва та бездуховності.

Ситуацію не виправлять жодні ліберальні реформи чи тимчасові стабілізаційні заходи. Відвернення загрози катастрофи можливе лише за умови радикальної зміни моделі соціально-економічного розвитку, здійснення нового курсу, по суті — антикризової політики. В її основі мають бути принципи соціальної справедливості, реального народовладдя та народного суверенітету.

Фактично сьогодні країна опинилася перед загрозою банкрутства, соціально-економічного занепаду, руйнації засад державності і втрати суверенітету.

Ми, представники партій, що ввійшли до Блоку лівих та лівоцентристських сил '/КПУ, „Справедливість», Союз лівих сил, СДПУ(о)/, пропонуємо кандидату на посаду Президента України наступні заходи щодо проведення антикризової політики.

1. Дотримання принципів демократії і боротьба з корупцією

• Невідкладне прийняття законодавчих актів щодо проведення референдумів та плебісцитів, що має забезпечити повноцінне застосування цих форм народного волевиявлення на всіх рівнях, прийняття суспільно важливих рішень.

• Вдосконалення пропорційної системи виборів до представницьких органів, яка б забезпечувала чесну, відкриту конкуренцію ідеологічних політичних сил.

• Відмова від грошової застави при балотуванні громадян на виборні державні посади всіх рівнів, оскільки така застава є фактичним майновим цензом і порушує принцип рівності громадян.

• Реформування місцевого та регіонального самоврядування з метою розширення його повноважень та фінансово-економічних можливостей. Переведення управління розвитком територій до компетенції місцевих рад та їх виконавчих органів. Розширення доходної бази місцевих бюджетів та ліквідація їх залежності від трансфертів з Державного бюджету. Збільшення частки доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті до 40%.

• Скасування недоторканості депутатів, суддів, державних чиновників усіх рівнів. Відпрацювання системи відсторонення від влади посадовців високого рівня, які скомпрометували себе.

• Перехід до системи обрання та відкликання суддів населенням відповідних регіонів.

• Деполітизація та департизація Збройних сил України, прокуратури, СБУ, МВС, інших збройних формувань.

• Завершення розслідування та відкритий судовий розгляд резонансних кримінальних справ щодо злочинів, проти життя, здоров'я, свобод та гідності громадян, скоєних депутатами та посадовими особами, а також злочинів, пов'язаних з їх участю в розкраданні державних коштів та майна, в фінансових аферах.

• Термінове прийняття комплексної антикорупційної програми, що передбачає:

- затвердження більш суворих вимог для кандидатів на державні посади, які виключають їх зв'язок з підприємницькою діяльністю і захист корпоративних інтересів при прийнятті управлінських рішень;

- ураження у правах (заборона на зайняття посад, конфіскація майна, скасування пенсійних та інших привілеїв) осіб, причетних до корупційних діянь;

- посилення відповідальності за перевищення службових повноважень та втручання в роботу державних органів;

- встановлення народного контролю над діяльністю посадових осіб, законодавче затвердження порядку їх регулярних публічних звітів щодо витрат державного бюджету та бюджетів громад.

2. Забезпечення соціальної справедливості

• Визначення в якості першочергового завдання державної політики подолання бідності та підвищення якості життя громадян. Гарантоване фінансування соціальних статей бюджету. Введення в дію Законів про соціальний статус ветеранів війни і праці, дітей війни.

• Надання професійним спілкам права законодавчої ініціативи. Законодавче забезпечення повноважень профспілок і трудових колективів у питаннях розподілу прибутку підприємств, здійсненні інвестиційної політики підприємств і політики оплати праці.

• Законодавче забезпечення підвищення трудових доходів громадян. Поступове збільшення частки зарплати в структурі собівартості продукції.

• Встановлення розміру мінімальної зарплати, пенсії, допомоги з догляду за дитиною на рівні не нижче реального прожиткового мінімуму. Забезпечення щоквартальних індексацій соціальних виплат.

• Встановлення розміру заробітної плати медичних працівників і вчителів на рівні середньої заробітної плати в промисловості. Надання медичним працівникам і працівникам освіти пільг, передбачених для державних службовців.

• Забезпечення захисту прав найманих працівників, впровадження системи персональних штрафів для приватних власників, на підприємствах, де порушуються трудові угоди, умови техніки безпеки праці та не дотримуються природоохоронні норми.

• Впровадження прогресивної шкали оподатковування доходів, введення прогресивного податку на предмети розкоші.

• Забезпечення державного контролю над тарифною політикою органів місцевого самоврядування. Витрати населення на утримання житла не повинні перевищувати 15% від доходів сім'ї.

• Забезпечення якісних медичних послуг в державних медичних закладах на безоплатній основі, незалежно від місця проживання громадян.

• Нормативне обмеження максимального рівня цін (торгівельних надбавок) на товари першої необхідності, ліки та медикаменти.

• Встановлення державного контролю над імпортом лікарських препаратів, недопущення їх дефіциту. Реалізація державної програми по забезпеченню виробництва в Україні найбільш затребуваних населенням ліків.

• Розробка та реалізація-комплексної програми «Соціальне житло», мета якої — забезпечення малозабезпечених громадян соціальним житлом на правах довгострокової оренди.

• Реформування загальнонаціональної системи охорони навколишнього середовища й захисту людей від наслідків екологічних і техногенних катастроф.

3. Економічна політика

• Забезпечення державного контролю та створення конкурентоздатних державних компаній у ключових секторах економіки: паливно-енергетичному комплексі, військово-промисловому комплексі, у галузі транспорту, зв'язку та інфраструктури.

• Забезпечення переходу до середньострокового (на 3 роки) планування бюджетної політики та державного замовлення.

• Поновлення впливу держави на систему національних фінансів. Збереження та нарощування частки державних банків. Встановлення оптимальних граничних розмірів ставки для кредитування національного товаровиробника. Забезпечення стабільного курсу національної грошової одиниці. Внесення змін до статут НБУ з метою підвищення його відповідальності за розвиток фінансово-інвестиційного потенціалу для реального сектору економіки.

• Розроблення і законодавче затвердження державного земельного кадастру. Встановлення законодавчих гарантій щодо заборони продажу сільськогосподарських земель у приватну власність, захист прав селян-пайовиків.

• Припинення злочинної практики одержання кредитів міжнародних фінансових організацій на умовах, що обмежують суверенітет України.

• Реалізація пакету заходів, спрямованих на ліквідацію паразитичних структур та економічних чинників, що зумовлюють зростання економічної нерівності. Зокрема:

- впровадження механізмів контролю держави за рентними доходами;

- посилення відповідальності за ухиляння від сплати податків;

. — створення системи збору податків, яка заснована на контролі за витратами та споживанням, унеможливлення незаконного вивозу капіталів з України.

• Впровадження державної промислової політики та науково-технологічних пріоритетів, які передбачають:

- підтримку політики розвитку високотехнологічних і наукоємних виробництв на основі перерозподілу прибутків від ресурсної ренти, доходів державних монополій, а також залучення заощаджень громадян, мобілізованих під тверді гарантії держави;

- ліквідацію паразитарної моделі в паливно-енергетичному комплексі, оздоровлення електроенергетики, прийняття державної програми спрямованої на повернення Україні статусу нетто-експортера електроенергії;

- сприяння поверненню сільському господарству природної зернової та м'ясо-молочної спеціалізації, підтримку кооперативного руху та надання податкових преференцій аграрним кооперативам, фермерам та державним підприємствам, що виробляють сільськогосподарську продукцію.

4. Гуманітарна політика

• Розробка та впровадження державних програм, спрямованих на стимулювання народжуваності, зміцнення фізичного та морального здоров'я населення, розвиток культури.

• Доведення обсягу державних інвестицій у розвиток науки, культури, освіти, охорони здоров'я до 15 % від ВВП. Припинення практики ліквідації об'єктів соціальної та культурної інфраструктури на селі.

• Ліквідація дитячої безпритульності. Надання регулярної соціальної допомоги «кризовим родинам» (допомога в працевлаштуванні, лікуванні від алкоголізму й наркоманії, визначення дітей у дошкільні й навчальні заклади).

• Збільшення чисельності дитячих оздоровчих та позашкільних установ. Створення умов для літнього відпочинку дітей за помірну плату або за рахунок державного бюджету — для дітей з малозабезпечених родин. Розвиток масового дитячого спорту та фізкультури, проведення регулярних профілактичних медичних оглядів дітей.

• Реалізація Комплексної державної програми боротьби з наркоманією й алкоголізмом. Проведення активної пропаганди тверезості, здорового способу життя. Впровадження повної заборони на рекламу алкоголю та тютюну в ЗМІ.

• Відмова від втручання в справи церковних громад, проведення жорсткої політики щодо деструктивних культів та тоталітарних сект, посилення відповідальності за провокації проти канонічного православ'я і усіх традиційних конфесій.

• Гарантоване забезпечення вільного використання і розвитку російської мови, всебічна підтримка інших мов національних меншин. Скасування заборон та обмежень щодо використання російської мови в державних установах, судах, в освіті, кінопрокаті. Проведення Всеукраїнського референдуму щодо надання російській мові статусу державної.

• Забезпечення розвитку української мови та її захисту від спроб архаїзації і засмічення її діалектизмами та мовою діаспори. Створення умов для її впровадження в повсякденне життя шляхом державної підтримки, а не забороною впровадження інших мов.

Посилення кримінальної відповідальності за пропаганду насильства, аморальності, фашизму, расизму, ксенофобії.

• Припинення спроб переписування історії, її фальсифікації на догоду ідеологічним уподобанням окремих політиків. Запобігання будь-яким спробам руйнування пам'ятників історії, плюндрування могил солдатів Великої Вітчизняної війни, посилення кримінальної відповідальності за ці злочини.

• Недопущення будь-яких спроб реабілітації та пропаганди фашизму і націоналізму, зокрема — засудження практики героїзації гітлерівських прислужників з ОУН-УПА. Скасування указів попереднього президента про присвоєння Р. Шухевичу і С. Бандері звання Героя України та інших актів, які суперечать історичній правді і дестабілізують ситуацію в суспільстві.

5. Національна безпека та зовнішньополітичні пріоритети

• Конституційне визначення позаблокового статусу України, забезпечення міжнародно-правового визнання цього статусу.

• Проведення у 2010 році Всеукраїнського референдуму щодо питань входження нашої країни в НАТО та участі України в інтеграційних структурах з країнами СНД.

• Участь України у реформуванні системи загальноєвропейської і континентальної безпеки, яка має базуватися на відмові від конфронтаційного мислення і блокових підходів.

• Відновлення і всебічний розвиток братніх взаємовигідних відносин з стратегічними союзниками — Російською Федерацією та іншими країнами СНД.

• Поновлення участі України в проектах економічної інтеграції країн СНД. Реалізація угоди про входження її до Єдиного Економічного простору з РФ, Республікою Білорусь та Казахстаном.

• Реформа армії відповідно до вимог позаблоковості та зовнішньої політики добросусідства, фінансування потреб модернізації збройних сил відповідно до сучасних умов ведення бойових дій.

• Перегляд укладених попереднім режимом нерівноправних міжнародних угод, що утискують інтереси України. Перешкоджання укладенню будь-яких угод, що обмежують суверенітет України.

• Сприяння створенню тристороннього енергетичного консорціуму за участю України, Росії та країн Європейського Союзу.

Переконані, що саме така програма першочергових дій дозволить народу України уникнути загрози соціальної та гуманітарної катастрофи, убезпечити державу від руйнації. Ми пропонуємо:

- забезпечити прозорість діяльності влади та безперешкодний доступ громадян України до інформації про об'єктивний стан справ у країні;

- відмовитись від таємної дипломатії та подвійних стандартів у зовнішній політиці;

- гарантувати об'єктивне та прозоре розслідування діяльності вищих посадових осіб української влади, які призвели до глибокої економічної кризи.

Голова Політичної Ради Блоку лівих та лівоцентристських сил П.М. СИМОНЕНКО, 27 січня 2010 року, м. Київ