Подробиці «справи «Західінкомбанку»» та екс-голови його спостережної ради

ДВА ЕПІЗОДИ ОДНІЄЇ ОБОРУДКИ

Нещодавно у Печерському рай-суді столиці відбулося засідання, що розглядало скаргу адвоката обвинуваченого Василя Г. — колишнього голови спостережної ради «Західінкомбанку», депутата Луцької міськради, який з 14 квітня 2009 року перебуває в Київському СІЗО. Адвокат оскаржував законність постанови від 24 червня минулого року заступника Генпрокурора про порушення кримінальної справи щодо підзахисного, якому інкримінують привласнення, розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

Санкція — перебування за гратами строком від 7 до 12 років. Але суд згадану скаргу, суть якої полягала у звільненні підслідного з СІЗО, не задовольнив. Напевне, Феміда взяла до уваги позицію обвинувачення, яке мало підстави стверджувати, що пом'якшення режиму фігуранту кардинально вплине на хід слідства. Адже оперативники володіли інформацією, що цей чоловік планує щезнути від правосуддя за кордоном.

Торік правоохоронці назбирали чимало компромату на очільника «Західінкомбанку».

Оперативні матеріали вказували, що банкір не просто брав участь у багатоходовій фінансовій обо-рудці, а й зініціював її. Стрижневим чинником останньої, як виходить з висновків правоохоронців, є дача вказівок головою спостережної ради «Західінкомбанку» (там уже майже рік працює тимчасова адміністрація) на оформлення від імені 19 працівників банку й інших людей у 2008-2009 роки кредитів на суму майже $ 3 мільйони і 7,6 мільйона гривень. Слідство стверджує: ці кошти банкір практично привласнив, позбавивши вкладників права отримати власні гроші. Загальний збиток, як заявляє слідство, сягає майже 30 мільйонів гривень.

Фактично пану Г. інкримінують два основні епізоди, про які ми вже сказали. До того, як пояснили у Головному слідчому управлінні МВС, у розробці і розслідуванні перебувають ще кілька цікавих моментів із життя цієї ж людини, які теж можуть стати приводом серйозного слідства й судових дебатів. Авторові пощастило побувати на відкритих судових засіданнях у цій справі, що відбувалися в Печерському суді столиці. '

НЕ СЛУХАЙТЕ «СУФЛЕРІВ ДОБРОТИ»!

Отже, березень 2009-го. За заявою голови луцької кредитної спілки Олександра Я., де він написав про те, що керівництво «Західінкомбанку», зокрема, голова його спостережної ради Г, розікрало кошти цієї спілки, а саме — 7,6 мільйона гривень вкладників, що були на той момент непогашені, ГСУ МВС порушило кримінальну справу.

Згадана кредитна спілка — так званий «сателіт» «Західінкомбанку», в якого загалом було чимало різних «кишенькових» підприємств -зазвичай, як мовиться, із обмеженою відповідальністю. Як з усього виходить, їх організовували з цілком практичною комерційною метою. Приміром, банк міг видавати більше кредитів через «свої» кредитні спілки. Але спершу потрібно було щось вкласти у саму КС — тобто її кредитувати або штучно залучити у неї значні кошти.

У банків є свої певні нормативи. І для того, щоб їх не порушувати, той же «Західінкомбанк» не повинен залучати коштів на суму, більшу, приміром, 500 мільйонів гривень на рік, що є для нього нормативом. «Західінкомбанк» мав 13 філіалів у всій Україні, на депозити яких активно вносили гроші. Грошовий потік від вкладників усе зростав.

Вийшли зі становища так: клієнтів, які збиралися вкладати гроші в банк, завертали і скеровували для подальшої акумуляції їхніх коштів уже у «ручних» кредитних спілках. Тобто використовували певну технологію, коли тому, хто приходив у відділення «Західінкомбанку» із ще нерозв'язаною дилемою «куди краще прилаштувати гроші», працівники банку по-свойськи підказували: найкращою «коморою» для банкнот є кредитна спілка, і вони готові буквально зараз усе влаштувати. Козирем зваби ставало «одкровення» про більші відсотки річних по вкладах порівняно із «Західінкомбанком» (КС-17%, банк-14%).

У «суфлерів доброти» одразу під рукою опинялися підготовлені бланки потрібних договорів від імені спілки із необхідними печатками. Після оформлення гроші перекочовували у КС. Але слідство припускає, що деякі клієнти банку так і не второпали, куди саме їхні вклади потрапляли, адже, як часто буває, вони просто... не обтяжувалися ретельною вичиткою тексту угоди, яку фактично підписували заочно! Таким чином разом із членами «гуртка вкладників» упродовж 2 років ввійшло чимало коштів: другу КС — понад 200 мільйонів гривень, а в першу — приблизно уп'ятеро менше. Саме на цьому великому банкнотному шляху загадковим чином зникло 7,6 мільйона гривень.

ДЕ ЩЕ В УКРАЇНІ ДАЮТЬ 400 ТИСЯЧ БЕЗ ПОРУЧИТЕЛЯ?

19 працівників банку відігравали роль слухняних овечок. Вони лише виконували технічну функцію і до останнього дня, коли у «Західінкомбанку» з'явилася міліція, не відали, що на, них оформили кредити — іншим словом, їх підставили. Тобто обо-рудники використовували їх паспортні дані — за нормативами КС не могли видавати особі більше 10% залученого у спілку капіталу. Тому споживчі кредити на підставних осіб видавали спершу на 200 тисяч гривень (на 5 років під 21% річних), а потім ліміти кредитних ліній збільшували до 400 тисяч. Багато кредитних угод лишилися не підписаними, а це вказує на те, що так звані позичальники їх ніколи не бачили, хоча й деінде ставилися їхні підписи.

Голова правління КС Олександра Я. стверджує: усну команду (письмових підтверджень ті накази не мають) підготувати відповідні документи щодо видачі грошей (чек на отримання коштів у касі банку) йому дав керівник «Західінкомбанку» Г. Видані гроші повинні були повернутися у спілку за тиждень, але не судилося. Хоча спершу окремі кредити погашалися, але згодом цей процес зупинився.що і стало приводом написання заяви Олександра Я.

Хто саме реально вносив кошти, які погашали взяті кредити, слідству встановити так і не вдалося. Втім, акт ревізії вказує, що не погашено ще 5 мільйонів гривень. Примітно, що поручителем кредитів КС Олександра Я. виступала інша «родинна» структура — приватне підприємство (перед порушенням справи її керманичем став син керівника «Західінкомбанку» Роман Г).

Голова правління КС Олександр Я. подав цивільний позов щодо цих нещасних 19 позичальників, які ні сном ні духом не відали про своє багатство, за яке, як виявляється, потрібно вчасно сплачувати чималі відсотки. Завдяки афері ці люди опинилися у кабалі, і юридично тут нічого не поробиш -це так!

І от коли у спілці побачили, що гроші не вертаються, настав момент, коли реверс коштів припинився (нагадаємо — хто це робив, досі невідомо), Олександр Я. заметушився — прийшов до Г. і почав з'ясовувати, коли повернуться більше 7 мільйонів гривень. Адже минуло понад 2 тижні, як схема, за якою позички мали повернутися, не працювала, а у КС з'явилася «дірка».

Банкір-керманич запевнив: приводів хвилюватися немає. Тоді «сателіту» довелося писати заяву у міліцію. Він добре розумів: якщо за нього це раніше зроблять люди, які довідалися, що їх використали «у темну», і які стали власниками боргових зобов'язань на сотні тисяч, йому дійсно буде дуже непереливки.

НЕВДАЛИЙ СТРИБОК АФГАНЦЯ У ЛОНО БАРСЕЛОНИ

Василь Г. раніше працював у луцькому відділку банку «Інко» (збанкрутував 1995-го), після ліквідації якого на базі філії й виник «Західінкомбанк» -як своєрідний правонаступник. Керівником став Г, з яким залишилися працювати багато фахівців попередньої структури (чимало з них трудяться й досі). Із найбільш відданих, як виходить зі справи, цей очільник міг обрати й учасників оборудки. Так воно і сталося. 10 підлеглих, колег (а це головбух, директор казначейства, начальник відділу аудитутощо), знайомих банкіра стали обвинуваченими у криміналі й нині перебувають на підписці про невиїзд (щоправда, двох ще розшукують).

Сам Василь Г. майже півтора місяця був свідком у справі, яка була порушена за заявою Олександра Я. До квітня, коли ГПУ порушила кримінальну справу, у нього не було статусу обвинуваченого. Слідство провело дослідчу перевірку, обшуки, допити, виїмки документів — обсяг доказів був достатнім, щоб пред'явити обвинувачення Василеві Г. і затримати його. Але банкіра вже розшукували за постановою про примусовий привід як свідка — певний час він не реагував на відповідні повістки. Перед затриманням оперативни-кам вдалося з'ясувати, що фігурант (у нього була відкрита шенгенська віза) вже забронював два місця на рейс до Барселони. Згодом за клопотанням слідства візу анулювали. На жаль, його закордонний паспорт так і не знайшли.

Нині під арештой перебуває все офіційно відоме майно Василя Г.: квартири, будинки, нежилі приміщення, понад ЗО земельних «латифундій» у кількох областях України (на Київщині це підтверджено 22 державними актами на землю). Перевірили і всю належну бізнесову мережу, але фігурант встиг вжити контрзаходів.

Приміром, одному з приватних, підприємств, яке оформили на доньку пана Г., буквально напередодні арешту «передали» офісний комплексу Луцьку, де розташується сам банк і декілька інших організацій, які входять в орбіту його інтересів. Ще Василь Г. створив міську асоціацію ветеранів війни в Афганістані, бо сам — воїн-інтернаціоналіст. Звісно, можна підозрювати, що в якійсь мірі це рішення пов'язувалося із податковими пільгами щодо таких організацій. Слідству відомо, що сюди перераховували величезні «благодійні» кошти, які переводили в готівку. Такі схеми нині перевіряють.

З'ЇВ ЯБЛУКО — «КОВТНУВ» ПРЕМІЮ

Василь Г. був настільки самов-певнений, що, вочевидь, не допускав виявлення якихось махінацій. Цікаво, що він, не консультуючись зі своїм адвокатом, наполягав на проведенні очних ставок. Зустрічі «тет-а-тет»' провели, але результати останніх виявилися не на користь фігуранта. Його ж співробітники, на яких шеф під час слідства вчинював тиск, як один викривали банкіра у гріхопадінні.

До речі, адвокат банкіра у суді казав, що його клієнт насправді не такий і кримінальник, — мовляв, він весь час те й робить, що вертає гроші.

- Заява Г. про те, що йому по одному епізоду «залишилося повернути всього 800 тисяч доларів», просто збила з ніг мене у перший же день, — зазначає один зі слідчих ГСУ МВС України.

Кілька слів про особливості перебування Василя Г. в СІЗО. Загалом фігурант не надто прагне покидати стіни «ізолятора» — посилаючись на слабке здоров'я, повсякчас клопоче аби його не викликали з камери до суду. Правоохоронці з певними потугами таки відшукали медичну картку підопічного й провели обстеження. Вердикт медиків — він може витримувати усі переїзди, пов'язані з розслідуванням кримінальної справи.

Коли згаданий слідчий перебував у Луцьку, він почув цікаву історію, яка яскраво характеризує головного фігуранта. Поблизу чотирьохповерхового офісу «Західінкомбанку» є невеличкий садочок, серед нечисленних дерев якого зростало кілька яблунь. Якось з вікна шеф (а він там мав свою квартиру) побачив, як під час обідньої перерви один із його співробітників зірвав яблуко. Підопічного одразу позбавили премії — причому на кілька місяців. Тобто одне яблуко обійшлося «нахабі», можливо, у не одну тисячу фивень!

Геннадій КАРПЮК, спеціально для «України кримінальної» (зі скороченнями)

До речі, 12 лютого 2010 року відповідно до постанови Правління НБУ у «Західінкомбанку» закінчується мораторій на задоволення вимог кредиторів. Нагадуємо, що на інтернет-сайті НБУ яктимчасовий адміністратор банку обозначений експерт Ярошенко Ганна Іванівна, яка працює за адресою: 43005, Луцьк, проспект Перемоги, 15. Контактні телефони (033) 278-02-52, 278-02-01.

«ЗАХІДІНК0МБАНК» СМЕНИЛ ПРЕДСЕДАТЕЛЯ ПРАВЛЕНИЯ

Решением временного администратора «Західінкомбанк» (Луцк) согласно поданному заявлению с 4 февраля освобождена от должности председателя Правления банка Наталья Гаврилишина(Наталья Г.), которая занимала этот пост 16 лет и владеетб.43% акций банка. Об этом говорится в официальном сообщении банка Государственной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку (ГКЦБФР). Согласно информации, исполняющим обязанности предправления «Західінкомбанка» с 15 февраля назначен Максим Гриценко. До назначения он занимал должность заместителя предправления банка «ТК Кредит».

Напомним, ранее Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) выдал разрешение ОАО «Недиверсифицированный закрытый венчурный корпоративный инвестиционный фонд «Инновационные стратегии»» (Киев) на покупку более 50% акций «Західінкомбанка» в рамках выполнения программы финансового оздоровления финучреждения, которой предусмотрено, что платежеспособность и ликвидность «Західінкомбанка» будет восстановлена уже в I квартале 2010 года.

НБУ ввел в «Західінкомбанк» временную администрацию в лице Валентины Малютиной с 13 февраля 2009 года. В июле регулятор сменил в «Західінкомбанке» временного администратора, прекратив полномочия Малютиной и назначив на её должность Анну Ярошенко. В августе НБУ продлил мораторий на удовлетворение требований кредиторов до 12 февраля 2010 года.

Статистика «В тему»

В январе этого года работники органов внутренних дел разоблачили 350 преступлений в сфере банковской деятельности с общей суммой ущерба почти 157 миллионов гривен. По данным Департамента ГСБЭП, каждое четвёртое разоблаченное преступление -с ущербом свыше 100 тысяч гривен.

Удельный вес среди них принадлежит мошенничеству с финансовыми ресурсами. Около 80% таких преступлений совершают руководители частных структур и физлица, которые с целью завладения денежными средствами предоставляют в банки недостоверную информацию и незаконно получают кредиты, в частности, на подставных лиц, реализуют залоговое имущество и прочее.

Кроме того, служебные лица некоторых банков разворовывают средства вкладчиков, которые находятся на депозитных счетах, при этом подделывая банковские документы относительно перевода денежных средств на расчётные счета других субъектов ведения хозяйства, находящихся в заговоре со служебными лицами банков.