«Впевнений, що період нестабільності закінчується, ми знаємо сильні і слабкі сторони міста, маємо велику кількість людей з високим званням «Людина на своєму місці», — про це на прес-конференції щодо попередніх підсумків діяльності господарського комплексу міста повідомив перший заступник міського голови В'ячеслав Яременко.

2009 рік для Херсона, як і для всієї України, був непростим. Проте місто стабільно працювало і працює. Нижню позначку падіння економіка вже пройшла, почалося поступове її зростання. Затверджена Стратегія економічного розвитку м.Херсона до 2015 року, визначені напрямки на перспективу.

Херсон має диверсифіковану економіку, спрямовану на розширення та переорієнтацію виробництва та збуту продукції. «Дещо знизились обсяги перевезення вантажів, але це пов'язано із зменшенням обсягів виробництва в цілому по країні і світу», — зазначив В.Яременко. За 2009 рік підприємствами транспортного комплексу міста перевезено вантажів 5532,5 тис. тонн, що становить 60,2% від показника 2008 року (у 2008 році було перевезено 9188,9 тис. тонн вантажів, що на 17,1% більше 2007 року).

За структурою перевезень головним перевізником вантажів залишається залізничний транспорт, який обіймає 77,7% обсягів перевезень. Водний транспорт (річковий та морський) перевозить 13,8% вантажів, автомобільний — 8,5%.

За 2009 рік 106 промисловими підприємствами міста реалізовано товарної продукції на суму 3542,0 млн.грн., що на 397,4 млн.грн. перевищує обсяги реалізації 2008 року (збільшення на 12,6%). Індекс цін товаровиробників (2009 р. до грудня 2008р.) становив: по Херсонській області -108,3%, по Україні — 114,3 %.

Як зазначив перший заступник міського голови, Херсон є регіоном з позитивним торговельним балансом, «..ми завозимо значно менше, ніж вивозимо».

Загальний обсяг перевезення пасажирів усіма видами транспорту (з електричним) за 2009 рік склав 108,7 млн. осіб, що на 14% менше 2008 року (за 2008 рік було перевезено 126,3 млн. пасажирів, що на 13,8% більше 2007 року).

Економіка міста витримала проблеми відносно нормально у порівнянні з іншими регіонами. Ефективно працюють підприємства харчової промисловості, морський торговельний порт, Херсонський комбінат хлібопродуктів, Херсонський суднобудівний завод.

За словами В.Яременка, промисловість Херсона підтвердила, що є основою економіки. Завдяки промисловості, розвивається малий і середній бізнес, отримують прибутки всі сфери, які формують економічний потенціал міста.

Галузь будівництва першою зазнала кризи і першою з неї виходить. За 2009 рік будівельно-монтажними підприємствами м.Херсона виконано підрядних робіт на 231,0 млн.грн. У місті введено в експлуатацію 30,0 тис.кв.м загальної площі житла (у 2008 році було введено на 46,5% більше, ніж у 2007 році). Хоча спади вагомі, введено в експлуатацію декілька новозбудованих житлових будинків. «Думаю, що це можна охарактеризувати як отла-жений попит. Впевнений, що у другому півріччі цього року з'явиться активність на вторинному ринку нерухомості», — підкреслив В.Яременко.

Реальна заробітна плата зменшилась на 7,5% (що є результатом інфляційних процесів). Номінальна заробітна плата зросла. Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника (без включення працівників підприємств малого бізнесу) за 2009 рік збільшилася в порівнянні з 2008 роком на 6,4% і становила 1616,70 грн.

Обсяг роздрібного товарообороту за 2009 рік становив 2647,7 млн. грн., що нижче 2008 року на 19,5 млн. грн., або на 16,7% у порівняних цінах. Обсяг роздрібного товарообороту на одну особу за звітний період зменшений на 56,57 грн. Товарооборот підприємств ресторанного господарства міста за 2009 рік становить 42362,9 тис. грн., або 78% обсягу 2008 року в порівняних цінах.

За січень-листопад 2009 року фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування суб'єктів господарювання міста склав 476,1 млн.грн. прибутку (проти 204,3 млн.грн. прибутку у відповідному періоді 2008 року). Прибутки прибуткових підприємств становили 712,1 млн.грн, що на 245,1 млн.грн. (+56,1%) більше, ніж у відповідному періоді 2008 року. В той же час збитки збиткових підприємств склали 236,0 млн.грн., у порівнянні з січнем-листопадом попереднього року вони зменшилися на 15,8 млн.грн. (-9,1%).

Як повідомив В.Яременко, номінально загальний фонд міського бюджету перевиконано. Недовиконаним є бюджет розвитку, що пов'язано з призупиненням активності ринку нерухомості. У зв'язку з цим вдалося погасити лише половину заборгованості перед підрядними організаціями за роботи з капітального будівництва, виконані у 2008 році. Станом на 1 січня 2009 р. сума заборгованості по управлінню капітального будівництва складала 11 млн. грн. Протягом минулого року погашено 6 млн. грн. цієї заборгованості.

«Нижню позначку падіння економіка міста пройшла, розпочалося поступове зростання. Не дивлячись на песимістичні прогнози, в Херсоні нам вдалося уникнути великого росту безробіття. Не було масштабного звільнення великої кількості персоналу». Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по місту за грудень 2009 р. не змінився та на 1 січня 2010 р. становив 0,9% від кількості населення працездатного віку.

У 2009 році на підприємствах, в організаціях і установах м.Херсона було зайнято 95568 осіб, що на 6,4% (-6525 осіб) менше 2008 року. «Малий і середній бізнес, представлений голосами самозай-нятих і тих, хто забезпечує робочими місцями, поряд з іншими, почував себе більш впевнено. Він неприв'язаний, як заводи, до певної продукції, технологічних процесів, обладнання. Це — процес, який дозволив економіці почувати себе краще. Малий бізнес та сфера послуг зберегли робочі місця. Весь рік на фарватері мор-порту стояли судна, які завантажувались зерном, теж саме було на елеваторі. Адже процес руху від виробника до елеватора дає можливість на кожному етапі заробити, виплати зарплатню, податки, створити і зберегти робочі місця».

Кількість найманих працівників на малих підприємствах становить 23,3 тис. осіб. Протягом року їх кількість зменшилася на 197 осіб. У сфері самозайнятості (приватні підприємці — фізичні особи) заді-яні 29,6 тис. осіб, які надали робочі місця 8,0 тис. найманих працівників (проти 27,3 тис. осіб та 8,1 тис. осіб відповідно у 2008 році).

Загальний збір податків та зборів по місту за 2009 рік становить 736,6 млн.грн., що на 42,6 млн.грн., або на 5,5%, менше, ніж за 2008 рік. У галузевому розрізі за 2009 рік найбільші суми сплати податків до бюджетів усіх рівнів забезпечили підприємства промисловості — 106,7 млн.грн. (16,2% від загальних надходжень); транспорту та зв'язку -92,7 млн.грн. (14,1%); торгівлі та громадського харчування — 74,3 млн.грн. (11,3%); будівельні організації — 28,2 млн.грн. (4,3%); — сільськогосподарські підприємства — 12,6 млн.грн. (1,9%). Загальні надходження коштів до міського бюджету за 2009 рік становили 680,5 млн.грн., що на 20,3 млн.грн., або на 3,1%, більше надходжень за 2008 рік. Скорочення надходжень у 2009 році податків та зборів на 10,8% (39,0 млн.грн.) виникло, головним чином, через зменшення надходжень коштів від приватизації та продажу землі та майна на 32,5 млн.грн. Основними джерелами власних надходжень податків та зборів до міського бюджету були: податок з доходів фізичних осіб 235,6 млн.грн. (-1,9%); плата за землю 23,8 млн.грн. (+35,7%); єдиний податок 18,6 млн.грн. (-5,3%); місцеві податки та збори 8,1 млн.грн. (-2,5%); плата за торговий патент 3,1 млн.грн. (-74%).

Не дивлячись на те, що органи Державного казначейства, починаючи з листопада 2009 року, затримують платежі міського бюджету (таким чином за рахунок бюджетів міст покривається дефіцит державного бюджету), заробітна плата працівникам бюджетних установ виплачується вчасно.

Заборгованість органів Держ-казначейства перед міським бюджетом на 01 січня 2010 року складала 1,5 млн.грн. «Це — кошти, які можливо було використати на придбання обладнання, капітальний та поточний ремонт установ освіти і охорони здоров'я, реконструкцію доріг», — зазначив В.Яременко. — На 02 лютого не-проведеними залишаються ще 610 тис.грн. Це заробітна плата бюджетникам, розрахунки за енергоносії. Маючи залишки на рахунках, місцеві бюджети не змогли профінансувати свої витрати, поточні витрати медицини, освіти, енергоносії, капітальний ремонт житлового фонду тощо».

Сьогодні, як і вся країна, місто живе за тимчасовим кошторисом. «Це — проблема,- пояснює В.Яременко, — оскільки тимчасовий кошторис створюється на основі прийнятого на початку минулого року бюджету без урахування змін, які вносилися у ході його виконання». Так, на початку 2009 року резервний фонд міського бюджету складав 100 тис. грн., потім був збільшений до 1 млн. «Сьогодні ж можна користуватися резервним фондом — 25 тис. грн. на квартал. Звісно, зима потребує інших коштів. Те, що на сьогодні ми не маємо бюджету, є проблемою, фактором затримки розвитку міста, забезпечення його життєдіяльності».

Окремо В.Яременко зупинився на перпективних напрямках розвитку Херсона, над якими влада міста працюватиме у 2010 та подальших роках.

«У 2010 рік ми увійшли з почуттям оптимізму, оскільки маємо достатньо накопиченого досвіду, майже по всіх сферах є стратегії, плани, програми розвитку». Визначено шляхи по розв'язанню проблем з водопостачанням, концепція реформування системи теплопостачання міста, є певний план дій з будівництва нового мостового переходу в районі вул.Па-ровозної.

Протягом 2006-2008 років у м. Херсоні було побудовано 39 автономних котелень — це І етап реалізації концепції реформування схеми теплопостачання. Завдяки цьому, в місті проблема теплопостачання певною мірою вирішена. Всі клінічні лікарні гарантовано мають якісне тепло, велика кількість будинків має теплопостачання від квартальних котелень, збудовано перемички, що дозволяє «перекидувати» теплоносій з одного місця в інше.

Глобальним назвав В.Яременко проект переходу між Таврійським мікрорайоном і мікрорайоном ХБК. «Вже сьогодні ми бачимо, що пл. Перемоги — точка регулярних пробок. Все місто, щодо житлового будівництва, соціальної інфраструктури, зорієнтовано на Таврійський, тому це — один з напрямків, за яким ми працюватиме в 2010 році».

В.Яременко наголосив:«Мину-лого року ми змогли прийняти Стратегію розвитку, вона є не в усіх обласних центрах. Гі основні орієнтири будуть враховані у цьогорічній Програмі соціально-економічного розвитку (коли ми будемо мати орієнтири по державному бюджету).

Є домовленість з Миколаєвом про спільну регіональну стратегію. Адже наші місця знаходяться у 50 км один від одного. Ми знаємо приклади, коли люди працюють у Миколаєві, а живуть у Херсоні і навпаки.

Тому така регіональна стратегія дозволить нашому місту ефективно розвиватись. Впевнений, що вона дозволить своєчасно і правильно корегувати Стратегію міста, бути більш безпомилковими у прийнятті важливих питань».

У 2010 році буде затверджено скорегований Генплан, робота над яким тривала майже 1,5 року, Правила забудови міста.

«У проекті з'явились 2 крупні інвестиційні майданчики. Перший — район Стеблівського ліману, де є можливість будівництва причальної стінки довжиною близько 1,5 км. Це довгостроковий план, але для Херсона близькість води, моря — стрижень розвитку економіки. Другий — рух міста до об'їзної траси, яка у майбутньому буде розташована поруч з євроазійським транспортним коридором. Звісно: це — центр тяжіння для бізнесменів, підприємств».

Херсон має великий потенціал, і в цьому потенціалі — запорука нашої впевненості у майбутньому.