Цьогорічна зима створила неабиякі випробування для працівників агропромислового комплексу. Великі снігопади, що супроводжувалися хурделицями і тріскучими морозами, змінювалися різкими потепліннями, туманами, дощами і новими снігопадами та приморозками. На календарі вже середина лютого, а кінця зими ще й не відчувається. Такі перепади погоди реально загрожують посівам озимих культур вимерзанням та вимоканням. Про це, до речі, все частіше доводиться чути як від керівників господарств, так і від вчених.

З'ясувати ситуацію на Херсонщині «Новий день» вирішив (за рекомендацією профільного заступника губернатора Анатолія Осіннього) у лабораторії рослинництва Асканійської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, до складу якої входить ДП «Асканійське». Посприяти нам люб'язно погодилася директор станції, Герой України Віра НАЙДЬОНОВА.

— Розмови розмовами, Віро Опанасівно, а що ж насправді діється на озимому полі в ці дні? Який стан посівів сьогодні?

— Скажу чесно: я теж читала у пресі проте, що озимина на Херсонщині вимерзає. Але як практик звикла вірити не чуткам, а конкретним результатам. Вони ж свідчать ось про що. У січні після першого великого снігу наші лаборанти робили експрес-аналізи на посівах після морозів мінус 25», а на вузлі кущення — десь мінус 12,5 градуса. Чесно кажучи, було побоювання, що все вже вимерзло. Навіть рапс, який добре розкущився. Про посіви того, що на асканійських полях та по попередниках (зокрема по пшениці), на яких вологи взагалі не було і який був такий малесенький, годі було й мріяти. На щастя, все обійшлося.

— У чому полягає суть експрес-аналізу?

— Його суть проста. Беремо моноліти на конкретній площі (на глибині штика лопати), обраховуємо кількість рослин, зрізуємо листову поверхню і миємо їх коріння. Потім загортаємо у вологі серветки і складаємо у тепле місце. А вже на третій день перераховуємо кількість паростків на рослинах і виводимо процент тих, що вижили.

— І про що повідав експрес-аналіз?

— Я ж говорила: дякуючи Богові, все обійшлося. В цілому результат—96—98%, навіть той маленький рапс показав 94% живучості. А зійде оцей сніг, проведемо повторно експрес-аналізи. Бо мусимо повсякчас володіти ситуацією. Саме виходячи з неї, і складатимемо план весняно-польових робіт.

— Віро Опанасівно, а чому все ж таки певний відсоток рослин загинув? Були порушені строки сівби?

— Ні, сіялося все в оптимальні строки. Ось тільки там, де у грунті була волога, зокрема на парах, рапс видався кращим. Подібна ситуація і з пшеницею. Навіть на клітці по сої, на якій ми погано підготували грунт і пересіяли «півфрегата» у пізні строки, озимина вижила вся. У доброму стані й озимий ячмінь. Хоча стверджувати, що так воно і буде, не можна. Морози ще не закінчилися, і ситуація може змінитися. Але повторюся: сьогодні у нас все живе! Це підтвердили експрес-аналізи, які проводилися на всіх полях: і по тих, що добре розкущилися, і по тих, що дещо гірше.

— А що у ваших сусідів?

— Думаю, ситуація подібна.

Три-чотири дні морозів для посівів, хай і до мінус 13°, не страшно. Тиждень-два — це вже серйозно.

— Віро Опанасівно, великі сніги, потепління, а тепер ще й дощі утворюють чималі так звані блюдця на посівах озимини...

— Такі «блюдця» справді загрожують рослинам вимоканням. Хоча грунт ще не розтанув. Але вода всмоктується потроху.

А до повені ми готувалися ретельно. Адже її загроза була реальною. Більше трьох тисяч тонн снігу вивезли ми на поля з ферм і току. Водночас хочу сказати, що той, хто по-господарськи скористається запасами вологи у грунті, буде з хлібом. Я навіть не пам'ятаю, коли раніше було стільки води...