Учитель — це учень, назавжди викликаний до дошки.

С. Соловейчик.

Людина навчається протягом усього життя. У родині, дитячому садку, школі, училищі, інституті чи університеті. Дехто вважає навчання сенсом свого життя: вступає до аспірантури, захищає дисертації, постійно підвищує свою кваліфікацію, отримує другу (а іноді — і третю) вищу освіту. А навчаємось, постійно отримуючи певні знання із засобів масової інформації та літературних джерел.

Ми ж, педагоги, завдяки нашій професії маємо унікальну можливість щодня навчатися у своїх учнів. Саме вони — такі сучасні, інформовані, зовсім не схожі на школярів минулого століття — понукають нас шукати нові шляхи підвищення їхнього пізнавального інтересу, нові нестандартні підходи і методи навчання та виховання. Саме вони не дають нам зупинитися на шляху самовдосконалення, підтверджуючи слова А.Дістервега: «Навчаючи інших, сам навчаєшся».

Хочу зазначити, що переважна більшість працівників нашої школи — люди творчі, але всі ми не схожі один на одного. І це добре! Бо саме в єдності різних особистостей полягає можливий кінцевий успіх усього колективу.

Ми, безумовно, спілкуємося один з одним, але у шаленому ритмі роботи кожен із нас занурений у купу паперів, комп'ютерних файлів, на жаль, не знаходить часу для того, щоб не просто порадіти успіхам колег, а хоч би одним оком подивитися на результати їх роботи.

Чи не так само відбувається і в інших навчальних закладах, де кожен окремий вчитель ніби «вариться у власному соку», намагаючись самотужки розв'язати певні робочі проблеми, навіть не виходячи зі свого кабінету? Чи часто ми радимось зі своїми колегами щодо практичного впровадження тих чи інших педагогічних технологій? Чи часто приходимо до них на урок (не відкритий, а звичайний) — просто так, за власним бажанням? Чи часто обмінюємось своїми педагогічними «родзинками» один з одним? Саме тому 9 лютого 2010 року в Каланчацькій Г.Г., Жук Л.Б., ІващенкоЛ.Д., Літвінчук Л.А., Тетяненко А.І., Пушкіна Н.М., Залевська Н.М.; вчителі початкових класів Стринжа Л.І., Карман Г.С., Золотих Л.М., Овчаренко В.М. Досвідчені вчителі і їх молодші колеги ЗОШ №1 було проведено ярмарок методичних ідей «Педагогічний сюрприз». Метою проведення ярмарку був не лише обмін цікавими, нестандартними прийомами навчання учнів, а й спроба розв'язати проблему, як зробити урок цікавим, а процес навчання — продуктивним.

Своїми творчими знахідками щедро поділилися вчителі -предметники Наумова розкрили свої скарбнички і представили власні ідеї, поради, рекомендації.

Отже, ми можемо навчатися у своїх колег. Ми повинні в них навчатися! Бо таке навчання у дружньому спілкуванні є корисним і цікавим.