Це ж яких масштабів лихо має постукати у двері, аби люди кидали напризволяще свої домівки, нажите добро, худобу й шукали прихисток по сусідах і знайомих?! На жаль, сьогодні в такій ситуації опинилися сотні мешканців Херсонщини, чиї садиби і домівки зазнали стихійного впливу поверхневих татрунтових вод. У попередньому номері«Н Д» друкував репортаж з Цюрупинського району. Цього разу ми розповідаємо про перипетії у Скадовську. Тут у зоні підтоплення і затоплення опинилися дві третини будинків приватного сектору міста. Вода вже впритул підібралася й до підвалів багатоповерхівок.

Страшно дивитися. У воді не те що окремі двори — цілі квартали у різних кінцях міста. Люди — наче на відрізаних від цивілізації островах, де життя схоже на примару. В оселях ані світла, ані тепла, ані газу. Лише вода! Телефон у диспетчерській МКП «Очисні споруди» не змовкає. Асенізатори їздять містом частіше за таксі, хоча послуги останніх у курортному Скадовську завжди популярні. Більше тижня не скидає гумових чобіт тимчасово виконуючий обов'язки першого заступника міського голови Сергій Питомець.

— Ми вже рахуємо навіть не окремі постраждалі будинки, а цілі вулиці і мікрорайони. Щодня працює 8—9 машин. Не лише наші, а й з Антонівки та Лазурного. Викачуємо близько 130 бочок води. На жаль, є дуже проблемні ділянки, куди техніка навіть не може під'їхати. А якщо й під'їде до двору, застрягає у воді й болоті.

На одному кварталі по вулиці Комсомольській одразу кілька садиб, де пересуватися можна хіба що човном.

— Ми щойно відвели доньку з немовлям-онучкою до інших людей, бо ситуація вдома надкритична, — зі сльозами на очах бідкається Світлана Маршавіна. — Вода стоїть у всіх п'яти кімнатах. Лінолеум набух, стіни потріскалися. Меблі поставили на цеглини — дарма. Вже і вони розбухли. Вчора у нас відкачали всю воду. Зраділи, не те слово. Почали все сушити... Та через півгодини вода підступила знову.

У справжній водяній облозі майже тиждень перебували і мешканці провулка Торговельного. Вздовж усього кварталу проходить система горизонтального дренажу. Та оскільки головний колодязь забився усіляким сміттям, вода піднялася нагору і почала покривати городи, заходити у житлові приміщення, кухні, сільгоспбудівлі.

Родини Водоп'янів, Коробіциних та Клименків запросили нас до двору; руйнівні наслідки стихійного впливу води ще довго' «відгукуватимуться» облупленою на домівках штукатуркою, порепаними стінами та городами, на яких, думається, нічого не ростиме принаймні кілька сезонів.

— У мене вдома два тяжкохворих пенсіонери — батько після інсульту і мама після черепно-мозкової травми. Тонемо ще з 3 лютого. Спочатку три доби черпали воду удвох з 14-річним сином. Він навіть до школи не ходив, — жаліється Олена Чарушина, мешканка будинку в іншому мікрорайоні по вулиці Артема. — Але вода піднімається і піднімається. Вигрібна яма ось-ось лусне. Навіть боюся думати, що усі нечистоти заповнять двір. Котельна, газова плита, холодильник — усе стоїть у воді. Ось бачите гідрокостюм? Одягаю його, аби приготувати нашвидкуруч якоїсь каші. Коли це все скінчиться, навіть не знаю. Коли востаннє заглядала у підвал, вода стояла на рівні 35 сантиметрів. А тепер і зовсім туди не заглядаю. Страшно.

Непереливки сьогодні й місцевій владі. Люди не завжди розуміють, хто за що відповідає і хто чим має займатися. Атому усі нарікання йдуть насамперед на адресу міського голови Олександра Гавриша та його підлеглих.

— Ми відіслали телеграми і Президенту, і до Кабміну, і до МНС. Поки що відповідей немає. З проблемою залишилися сам на сам. Райдержадміністрація допомагає нам в організаційних питаннях. В інших не може, бо утримується з держбюджету. Так само і райвідділ МНС. Шланги, наноси — будь ласка. Решта — не дозволяє фінансування, — коментує ситуацію Олександр Гавриш. — До мене за день приходить до сотні людей. Усі виплескують відчай і обурення. Адже пересічний громадянин не ділить владу на рівні та гілки. Навпаки, вважає: якщо ти при владі — мусиш відповідати за все. Ми намагаємося зробити можливе і неможливе. Зараз актуємо усі постраждалі будинки, аби їхні господарі, у разі виділення компенсації, змогли їх відремонтувати. Проблема у тому, що більшість підтоплених і затоплених осель — з саману. Важко прогнозувати, що може трапитися, коли вони почнуть висихати. Тим паче, трагедія охопила переважно ті райони, де влітку городяни не заробляють на курортниках. Задача № 1 для міськвиконкому і міськради — врятувати житло людей. Ми будемо дуже вдячні будь-якій матеріальній підтримці: у вигляді пального, техніки, коштів. У боротьбі з ґрунтовими водами нам дуже допоможе і залучення системи вертикального дренажу. На території міста є три таких станції. Та утримуються вони не за кошт місцевої казни. Якщо обласна держава адміністрація клопотатиме перед Кабміном про виділення грошей з держбюджету й, отримавши їх, направить облводгоспу, Скадовськ зможе вирішити проблему підтоплення за якісь кілька тижнів.