22 березня у міжнародному календарі — Всесвітній день води. Кожного року він має свою тематику і присвячений вирішенню певної проблеми. У цьому році він носить назву «Чиста вода для здорового світу». В цей день уряди різних країн, неурядові установи, окремі громадяни проводять різні заходи, пов'язані з пропагуванням необхідності дбайливого ставлення до водних ресурсів, здійснюють конкретні дії щодо захисту річок, джерел від засмічення.

Слід сказати, що проблема води вже давно є глобальною. Кожен шостий в світі не має доступу до безпечної питної води. 40% людства живе в регіонах, що потерпають від її недостатності. А 250 млн. людей в 26 країнах світу відчувають це на собі. Стільки ж щорічно страждають від хвороб, пов'язаних з дефіцитом води. На жаль, цю жахливу статистику можна продовжувати й продовжувати. І закривати на неї очі чи говорити, що це ніяким чином не стосується нас, не варто. За оцінкою Організації Об'єднаних Націй за запасами води на кожного жителя України припадає у середньоводні роки у півтора, а у маловодні роки — майже втричі менше за необхідну норму. Поверхневі води в Україні потребують суттєвого очищення, в кращому випадку придатні для технічного використання. Колодязна вода, якою ще не так давно славились українські села, дуже часто тепер забруднена продуктами людської життєдіяльності. А в мережі централізованого водопостачання, що застосовують морально та фізично застарілі технології, переважно потрапляє та сама вода з наших забруднених водойм. Ситуацію могли б врятувати підземні води, однак забезпечення ними також нерівномірне, їх освоюваність низька, та й, знову ж таки, технології не завжди дають змогу тривалий час забезпечувати людей чистою питною водою. Враховуючи дефіцитність питної води, нікого вже не дивує, що вона сьогодні також

стала товаром. Такі закони економіки. Адже і в уже призабуті радянські часи, як зараз, за воду доводилося платити, нехай лише за її доставку у наші квартири та будинки. Тоді ця плата була мізерна, витрати дотувалися державою, а зараз повністю перекладена на плечі, а точніше, гаманці споживачів. І хоча вода з крана вважається комунальними службами придатною для безпосереднього вживання, однак більшість з нас не береться її пити чи готувати на ній їжу, принаймні без додаткової обробки.

Природною питною водою гарантованої якості забезпечують населення України провідні виробники бутильованих вод. їхня продукція, як правило, — це вода, добута з глибоких підземних водоносних горизонтів. Так, питна вода від беззаперечного лідера світового ринку безалкогольних напоїв в Україні видобувається зі свердловин завглибшки 220 метрів з так званого Сеноманського горизонту. Він утворився сотні мільйонів років тому. Щільні шари глини, мергелю, крейди та пісковику не дозволяють забрудненню з поверхні потрапляти до цього підземного водонапірного пласта. Надзвичайно важливо доставити воду у такому первозданному стані до споживача. Сам процес видобутку і розливу провідним виробником бутильованих вод в Україні налагоджено таким чином, щоб зберегти природний склад води без фізичних та хімічних змін. Наприклад, конструктивні особливості вищезазначених свердловин запобігають перетоку вод з верхніх, забруднених водних горизонтів у більш глибокий Сеноманський. А отже, покупці отримують змогу придбати фасовану у зручні ємності природну питну воду гарантованої якості. Бутильована вода при цьому не потребує подальшої обробки — кип'ятіння, обеззараження сріблом, фільтрування тощо — і без обмежень прийнятна для щоденного вживання як дорослими, так і дітьми.»