Хліб здавна для українців є не лише символом гостинності, а й оберегом. Кругла паляниця нагадувала сонце і символізувала тепло, затишок і достаток. Жоден із українських обрядів не обходився без нього, тому хліб — це життя. І нині ми виховуємо у своїх дітей бережливе ставлення та любов до хліба, без якого більшість українських родин не уявляють жодного дня.

своїми секретами випічки справді запашного, смачного та корисного хліба днями з нашим кореспондентом поділилися пекарі Херсонського хлібокомбінату.

Майже кожен знає: аби спекти буханку хліба, який традиційно господарює на українському столі, не потрібно закінчувати академію. Достатньо просто взяти борошна, води, солі та дріжджів, старанно замісити, за. смаком додати трохи прянощів — в пічку. Втім, на перший погляд нескладна наука з випічки далеко не кожному дається.

Як зізнаються херсонські пекарі, для того, аби вийшов хороший, смачний хліб, потрібно мати не лише вмілі руки, а й добру вдачу та веселий настрій.

— Увесь секрет полягає в любові, з якою ми випікаємо, — розповідає начальник зміни хлібозаводу № 2 ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» Людмила Ясницька. — Які б сучасні технології та рецепти не використовували пекарі, якщо в кожну паляницю не вкласти трохи любові, позитиву та добра — нічого не вийде. Створюючи головний продукт харчування, кожен наш працівник пам'ятає: результат його роботи щодня оцінять десятки тисяч людей. Тож необхідно не лише старанно працювати, а й з кожною хлібиною дарувати громадянам хоча б трохи позитиву.

Секрет № 1. Натуральні дріжджі

Працівники Херсонського хлібокомбінату мають власний дріжджовий цех. І це, за їхніми словами, — один з головних секретів.

— Готуємо тільки натуральні рідкі й пресовані дріжджі, які згодом використовуються у процесі замішування тіста, — розповідає дріжджевод Валентина Білецька. — Знаю, що більшість маленьких приватних пекарень додають до тіста шкідливу для людського організму хімію, яку ми називаємо покращувач-розпушувач. Для нас це принципово неприйнятно, попри те, що якби його використовували, зекономили б чимало часу.

Секрет № 2. Час

За словами херсонських пекарів, у їхній копіткій роботі не можна поспішати. Для природного набрякання натурального тіста необхідно близько трьох годин. Хто не дотримається норми — пухкого хліба не отримає.

— Після того, як природним шляхом тісто підійде, автоматика розфасовує його до необхідних для однієї хлібини розмірів (заготовок). Далі майже годину заготовки перебувають в спеціальній простоювальній шафі, — розповідає оператор виробничих печей Людмила Ліпська. — Саме тут вони підходять до набрання необхідної форми та проходять обробку парою. Якщо цього вимагає асортимент хліба, заготовки ріжуть ножами.

Секрет № 3. Витримка температурою

Пухкенький, правильної форми хліб, уже готовий до випічки, потрапляє у спеціальні виробничі печі, де в залежності від асортименту печеться ЗО— 35 хвилин при температурі 230—235°С. Після випічки гарячий, щойно з печі хліб піддається останній обробці — зволоженню парою. Але це, за словами Людмили Ліпської, на смак жодним чином не впливає. Скоріше робиться для того, аби продукт набув глянцевого забарвлення, мав скоринку та товарний вигляд.

Та найголовніший секрет, на якому знову і знову наголошують пекарі, полягає любов до своєї справи. Зла, недоброзичлива людина ніколи не спече запашний, смачний та корисний хліб.

Провівши кілька годин з херсонськими пекарями, переконуєшся: випічка — тривалий та копіткий процес. Але тільки дотримуючись всіх необхідних правил — використання натуральних дріжджів, витримки часу набрякання та спеціальної температура у печах, — можна отримати не лише смачний та пухкий хліб, але, що найважливіше, корисний.

Щодня купуючи в мазанинах чи ларьках буханку хліба, не полінуйтеся запитати в продавця, де його виготовили: на спеціальних, перевірених досвідом хлібозаводах чи у підвальному приміщенні якогось приватного будинку?

Смачного вам, шановні херсонці! Для вас кілька годин хліб випікав Вадим ЛУБЧАК