24 березня — Всесвітній день боротьби з туберкульозом. 2002 року до світової спільноти приєдналась і Україна. Традиційно у ці дні лікарі та громадські організації говорять про досягнення і проблеми у цій галузі. До активного діалогу фахівці запросили і представників ЗМІ.

На початку прес-конференції Наталія Марченко, заступник начальника управління охорони здоров’я ОДА, повідомила, що протягом березня в області триває місячник по боротьбі з туберкульозом. Він проходить під гаслом «Боротьба з туберкульозом продовжується. Використайте нові підходи до прискорення прогрессу». Такий слоган не випадковий. У порівнянні з 2005 роком захворюваність на туберкульоз в області зменшилась на 40%. Втім, Херсонщина і досі лідирує в Україні по цих показниках (110 випадків на 100 тисяч населення, що у 1,5 рази більше загальноукраїнського показника). Саме тому приоритетними напрямками роботи у боротьбі з цим захворюванням лікарі називають раннє виявлення туберкульозу та ізоляцію хворої людини від загалу.

І досі проблемою залишається те, що хворі не доліковуються. «Кількість таких хворих у деяких районах області сягає 30%, — говорить Володимир Бурятинський, головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру. — А це значить, що ми маємо 30% нових хворих, які прийдуть до нас з новими формами туберкульозу, більш складними». Для того, аби заохотити пацієнтів, які знаходяться на амбулаторному лікуванні, діє соціальна програма. Якщо людина протягом місяця систематично приходила до фтизіатричного кабінету і приймала тубпрепарати, то за місяць вона отримує продуктовий набір. Лікарі погоджуються: це не дуже велика винагорода, але вона дієва. Завдяки такій програмі у Дніпровському районі кількість людей, які переривають лікування, складає лише 5%.

Не систематичне лікування призводить до розвитку хіміорезистентних форм туберкульозу (ті, що не піддаються лікуванню сильними протитуберкульозними препаратами). Про це розповіла Галина Коваль, головний фтизіатр управління охорони здоров’я ОДА. Вона повідомила, що кількість таких хворих, у порівнянні з 2005 роком, зросла удвічі.

Ще одна загроза — це безсимптомні форми туберкульозу. За словами фахівців, такий туберкульоз можна виявити під час флюорографічного обстеження. Медики нагадують: кожен повинен його проходити раз на два роки, а люди із груп ризику, які хворіють на цукровий діабет, мають хронічні хвороби бронхо-легеневої системи, щороку. Та однією з найбільших небезпек лікарі називають ВІЛ-асоційований туберкульоз. Від поєднання цих двох захворювань вмирає 60% хворих.

Лікарі говорять, що найбільш незахищеними в умовах епідемії туберкульозу є діти. «Основним методом раннього виявлення хвороби серед дітей залишається туберкулінодіагностика, — говорить Микола Заїкін, лікар-епідеміолог обласної СЕС. — А профілактикою — щеплення БЦЖ. Як відомо, щеплені діти хворіють у 4-5 разів менше, ніж ті, що відмовились від нього. За останні 2 роки від туберкулінодіагностики відмовились близько 5 тисяч дітей». Микола Заїкін повідомив, що таких дітей вони намагаються відсторонити від відвідування дитячих садків та шкіл. За 2 роки відсторонили 1110 осіб. Батьки цим незадоволені і подають позови до суду.

За словами Миколи Заїкіна, проблемою є і недостатня забезпеченість лікувальних закладів туберкуліном. Через це у Бериславському, Великолепетиському, Каланчацькому, Цюрупинському та Чаплинському районах охоплення туберкулінодіагностикою складає 50-65%. Як запевнила Наталія Марченко, така ситуація склалася по всій Україні. І на даний момент в кожному районі області вже є необхідна кількість доз туберкуліну.