Наша зустріч з керівником відділу земельних ресурсів районної державної адміністрації Наталією Миколаївною Черненко відбулася невдовзі після вручення їй медалі «Почесний землевпорядник України». Нагородження відбулося у Києві у день професійного свята, яке землевпорядники відзначають 13 березня. Наталя Миколаївна Черненко отримала нагороду як єдиний представник Херсонщини. Це — красномовне визнання успішної роботи колективу землевпорядників району, який вона очолює.

Показники роботи Скадовських землевпорядників, справді, одні з кращих по Україні. Адже на сьогодні громадяни району вже отримали майже 2 тисячі безкоштовних актів на землю. Приватизаційні документи мають понад 90 відсотків від числа власників земельних паїв у районі. Проведено семидесятивідстокову інвентаризацію господарчих об'єктів району та стовідсоткову грошову оцінку населених пунктів. Тобто, земля в районі вже майже вся оцінена і набула, так би мовити, ознак товарного вигладу. Не випадково, за словами Наталії Миколаївни, Скадовськ є лідером серед райцентрів Херсонської області по продажу земельних ділянок під забудовами, і поступається за абсолютним показником цієї цифри лише обласному центру, Херсону. Більше того, сьогодні землевпорядниками району підготовлено під продаж з аукціону п'ять земельних ділянок.

Без сумніву, робота відділу земельних ресурсів сьогодні нікого не залишає байдужим, навіть тих громадян, хто, як кажуть, володіє предметом лише теоретично. Та й не дивно. Питання землі в усі часи в усіх народів стояло особливо гостро. І набувало майже сакрального змісту. Адже земля — це щось вічне і священне, це основа добробуту нації. Навколо земельного питання сьогодні перетинається дуже багато різних поглядів, політичних позицій. Впровадження земельної реформи, суть якої зводиться до питання — чи буде земля товаром, сприймається у суспільстві і досі доволі неоднозначно.

Все це вносить свої корективи у роботу відділу земельних ресурсів району. Тут сьогодні працює колектив фахівців, землевпорядників, юристів та економістів, як передусім намагаються виконати свою роботу якісно. Тому постійно тримають руку на пульсі законодавчих ініціатив та розпорядчих документів. За словами Н.М.Черненко, робочий процес — це постійне і вдумливе вивчення нових законів.

Яку ж позицію щодо земельної реформи займають землевпорядники? Які перспективи вбачають фахівці у впровадженні земельної реформи? Досконале знання земельного ринку, а саме в цьому питанні має бути фахівцем землевпорядник, за словами Н.М.Черненко, переконує: зволікання з купівлею-продажею ' землі марнує час, гальмує розвиток ринкових відносин в Україні. Земля має бути товаром — гаку відповідь українське суспільство має дати викликам сучасності. Адже колективним надбанням земля не може бути без колективної власності на інші засоби виробництва. Іншими словами, не може бути ринкових відносин наполовину. Земля повинна бути товаром, об'єктом застави, як і інші товарні цінності. В умовах ринкових відносин «колективне» — означає «нічиє». Результатом такого нехтування земельним питанням і стали забур'янені поля, знищення тваринницької галузі, бо під «нічиє» ніхто не хоче інвестувати стратегічні ресурси, йдеться чи то про гроші, чи то про технології.

Що ж чекає наш степ у світлі реформи? На це запитання керівник землевпорядників району дає оптимістичну відповідь. За словами Н.М.Черненко, у нашому регіоні впровадження земельної реформи відкриє друге дихання масштабному сільськогосподарському виробництву. Адже землеробство у наших умовах специфічне, вимагає значних капіталовкладень. Вони не під силу дрібним фермерам. Реформа дала їм старт, але вижити і дати рентабельну продукцію вони не можуть. Можливо, це було зроблено з метою дискредитації самої реформи, з метою зміни політичного курсу держави. Прихильники колективного господарювання, зокрема, багато говорять про те, що землю зможуть купувати і господарювати на ній іноземці. Для тих, хто боїться такого розвитку подій, можна порадити екскурсію в Асканію-Нову, засновану німецькими колоністами на землях, які століттями стояли цілиною як непридатні для сільськогосподарського виробництва. Власне, степової земля вистачить на всіх, хто б хотів на ній працювати. До нашої землі, справді, є цікавість світових виробників сільгосппродукції. А у нас ? Теж є бажання працювати, однак програємо у конкурентоспроможності. Постає дилема — не пускати конкурентів чи вчитися самим? Потрібно швидше шукати відповідь, бо лежатиме наша нива перелогом...

Робота на землі, як і у будь-якій іншій сфері, вимагає розуміння та хисту. Землевпорядники, фахівці з земельних питань, допомагають людям стати справжніми господарями на своїх наділах, роблять внесок у розвиток держави. Що ж стосується власних наділів, то, здебільшого, як Наталя Миколаївна, наприклад, обмежуються присадибною ділянкою, на якій росте сад. Йому й присвячує господиня свій вільний час, якого, звісно, не так уже й багато при її відповідальній роботі. Ця робота потрібна людям, і вона у районі у відмінному стані. Відомча відзнака — тому ще одне підтвердження.