На останній сесії районної ради депутати досить детально розглянули питання про стан використання земель державної, комунальної, приватної власності та розрахунків за її оренду. Голова районної ради М.Крупін дав належну оцінку твердій позиції начальника райвідділу Держкомзему А. Мартинюка щодо підвищення ефективності використання земель. Сьогодні ми продовжуємо почату ним на сесії райради розмову.

- Андрію Володимировичу, недарма мовиться, що все пізнається у порівнянні. Тож який вигляд має наш район на обласному фоні і в цілому держави?

- Середній розмір орендної плати за земельні паї по Україні становить 260,2 гривні за гектар, по області — 218,7 гривні, по Каховському району — 271. Показник, здавалося б, непоганий, але не це головне. Йдеться не про гарну цифру, не про гру наввипередки: «Хто більше?», а про наповнення місцевого бюджету. А цей бюджет, як відомо, формується на 70 відсотків з плати за землю та податку на прибуток. Чим вища орендна плата, тим більше надходжень до бюджету. Скажімо, минулорічне підвищення середнього розміру орендної плати за земельні паї всього на 40 гривень забезпечило районному бюджету 0,7 мільйона гривень додаткових надходжень.

- А яка ситуація з орендою платою на землях державного резерву?

- В середньому — 191 гривня за гектар при обласному показнику 107,5 гривні. Тут відіграла роль стурбованість тим, аби не залишилося в районі необроблених земель, які б заростали бур'янами. Тепер, коли визначилися постійні землекористувачі, які мають не лише бажані, а й можливості ефективно розпоряджатися орендованими площами, при укладанні нових договорів оренди буде встановлюватися й новий розмір плати. І він не повинен бути нижчим, ніж за оренду людських паїв, котрий, в свою чергу, теж має підвищитися.

Вже переглянуто розмір орендної плати, після спілкування з усіма приватними підприємцями, у Червоноперекопській, Дудчинській і Тавричанській сільських радах, на черзі — Коробківська і Василівська сільради.

Тому найпершим завданням вважаю перегляд договорів у бік максимального збільшення орендної плати, яка має бути не меншою трьох відсотків — відповідно до Указу Президента. Адже, повторю, це — надходження до бюджету, а це — соціальний розвиток району, кожного його населеного пункту. Зрештою все залежить від того,, наскільки ефективно вестиметься на орендованих землях сільгоспвиробництво.

- Цікаво: яким же чином?

- В будь-якому разі — не адміністративними методами. По-перше, не маємо на це права, по-друге, Указ Президента носить рекомендаційний характер. По-третє, слід зважати і на економічну спроможність сільгоспвиробників. Скажімо, свого часу спробували «вплинути» на орендарів однієї з сільських рад, щоб підняти розмір орендної плати. Ті у відповідь поставили нас перед фактом відмови від оренди богарних земель. їх можна зрозуміти... І справді: чому той, хто обробляє землю, вкладає в неї гроші, час, здоров'я, має отримувати менший дохід, аніж той, хто сидить вдома чи займається іншими справами? Треба віднайти у взаєминах орендарів і власників земельних часток ту золоту середину, яка б задовольняла обидві сторони, а це неможливо без зустрічей і прямого та відвертого спілкування. Якщо орендар працює чесно, то йому приховувати нічого. Навпаки, конфліктні ситуації виникають саме через відсутність інформації. Так сталося в іншій сільській раді, де орендодавці виставили претензії до сільгосппідприємства. Коли почали розбиратися, з'ясувалося, що орендна плата за гектар землі становить 570 гривень, і така сума цілком влаштовувала селян. То ж у чому проблема? «А ми звідки знали?»

- стинали плечима люди. Тобто, конфліктна ситуація виникла на рівному місці, не маючи на те ніяких підстав.

Вартий уваги і поширення досвід чорнянського фермера Бориса Альошина, котрий, наче за радянських часів, проводить своєрідні «звітні збори», показуючи економічні розрахунки: все відкрито, чесно, зрозуміло. Саме такі звітні збори зняли б напругу у цих двосторонніх взаєминах. Чи згадаймо форс-мажорний 2008 рік, коли чимало сільгоспвиробників зазнали збитків, особливо овочівники: де орендарі пішли на відверте спілкування з людьми, там до них поставилися з розумінням.

Отже, найкращий дієвий механізм перегляду орендної плати: це сільські сходки, на яких вирішуються питання взаємин між орендарями і орендодавцями.

- Ви впевнені, що він спрацює?

- Практика це підтверджує. Історично склалося, що найвища орендна плата завжди була у семенівських землекористувачів. Слідом за ними підтягуються й інші: скажімо, приватні підприємці на території Чорноморівської сільської ради після того, як постали перед загрозою залишитися без землі.

Саме завдяки такому досвіду зможемо підняти рівень орендної плати по всьому району. Тим паче, що власники земельних часток вже переконалися, що розірвати через суд договір і укласти його з новим сільгоспвиробником не так уже й важко.

Мало того, вже виникають конфлікти і між самими землекористувачами: вони косо поглядають на тих, хто підвищує орендну плату, бо також мають це зробити. Але на те й ринкові відносини: землю має обробляти той сільгоспвиробник, котрий зуміє забезпечити завдяки ефективному господарюванню власні потреби і виконати зобов'язання перед орендодавцями. А ті мають право обирати, кому віддавати свої земельні частки в оренду. Тим більше є чимало сільгоспвиробників, які прагнуть розширити площу оброблюваних земель. І авторитет, який вони здобудуть у населення, спрацює на їхню користь.

- Для цього землевласники мають знати розмір орендної плати в розрізі всіх сільських рад.

- Звичайно. І це, по суті, є метою нашого інтерв'ю: надати їм якомога більше інформації, щоб могли, перш ніж зберуться на сходку, співставити, порівняти. Досить вивчити таблицю, де в розрізі сільських рад дано (в гривнях) середній розмір орендної плати за гектар: Дмитрівська -475,9; Семенівська — 364; Малокаховська — 382; Дудчинська — 365; Волинська — 348;

Чорноморівська — 337; Чорнянська — 344; Червоноперекопська — 286; Любимівська -284; Архангельськослобідська — 273; Костогризівська — 265,6; Тавричанська — 235; Новокам'янська — 237; Роздольненська -236; Заозерненська — 221,9; Василівська — 201,8; Розолюксембурзька -190,3.

Це важливо знати ще й тому, що одне сільгосппідприємство, орендуючи землю на території кількох сільських рад, встановлює для кожної з них різний розмір орендної плати. Питання: чому? Бо рівняються на розмір орендної плати, який в інших землекористувачів. Свого роду кругова порука.

Для розв'язання цієї проблеми у кожній сільській раді мають відбутися зустрічі власників земельних паїв і орендарів, на яких вони мають визначитися з умовами подальшої співпраці і зокрема з розміром орендної плати.

Сьогодні вже ведеться робота над складанням графіка таких зустрічей, в яких на запрошення сільської громади візьме участь і керівництво району. Перші такі виїзні наради плануються в середині квітня в Розолюксембурзькій та Волинській сільських радах.

- Який очікуваний результат?

- Там, де згуртована громада і порядні землекористувачі, ці зустрічі обернуться користю для всіх. Скажімо, зростання орендної плати за земельні паї в середньому по району на 100 гривень за гектар принесе орендодавцям 6,2 мільйона гривень прибутку, районному та сільським бюджетам — відповідні відрахування у розмірі близько 850 тисяч гривень на рік.

Так що в кінцевому рахунку здійснена робота сприятиме соціальному розвитку району та його населених пунктів, підвищенню добробуту сільських жителів Каховщини.