Природоохоронні організації б'ють на сполох: на водоймах півдня України останніми роками значно збільшилася кількість рибоїдного птаха баклана великого. За даними вчених, один птах з'їдає півкілограма риби на добу. А у шлюбний період та під час гніздування — до 3 кг. Понад 77 тисяч бакланів до серпня традиційно гніздяться на берегах південноукраїнських річок та морів, з'їдаючи за добу до ЗО тонн риби. Як вирішити цю проблему, днями з'ясовували на нараді при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в області.

— Проблема не тільки в тому, що птахи з'їдають забагато риби, чим найбільше завдають шкоди організаціям, які займаються риборозведенням. До того ж, ці збитки постійно зростають, — розповідає головний фахівець «Херсондержрибоохорони» Галина Збарська. — Щороку популяція баклана великого збільшується. За даними науковців, у2004році на території області цих птахів налічувалося 10 600. А вже у літній період 2008-го —16 400. Як рибоїдна птиця баклан великий залишає велику кількість токсичного посліду, від якого масово гинуть дерева, кущі, трави. На природне відновлення високостовбурних дерев, на яких гніздилися баклани, потрібно понад 15 років. Необхідно негайно штучно врегулювати чисельність цієї птиці.

Такої ж думки і більшість інших учасників наради, зокрема представники Херсонського виробничо-експериментального заводу з розведення молоді частикових риб, які зазнають серйозних збитків від пернатих. Тому на зустрічі активно обговорювалися можливості відстрілу чи силового перегону баклана, аби він гніздився в інших місцях.

Однак, за словами вченого з Чорноморського біосферного заповідника Юрія Москаленка, відстріл, силовий перегін чи знищення яєць птиці не лише небажані, а й взагалі протизаконні.

— Безумовно, птахи завдають непоправної шкоди рибним господарствам, але для популяції риби у природному середовищі жодної загрози немає, — розповідає Юрій Москаленко. — Якщо бездумно знищувати чи ганяти птицю, вона може змінити свою поведінку: на довше залишитися в області, масово залітати у села тощо. До того ж, баклан великий захищений міжнародною Бернською конвенцією, тому без відповідного рішення на державному рівні самотужки знищувати їх протизаконно.

Також вчений попросив рибалок, якщо вони вже і взялися нещадно відстрілювати птахів, бути більш пильними.

— Ганяючи баклана великого, не потрібно плутати його з малим. Адже близько 350 пар малого баклана, який традиційно гніздиться в межах області, занесено до Червоної книги України, — продовжує Юрій Москаленко.

І взагалі, за словами науковця, херсонці повинні дякувати бакланам. Адже на території області, зокрема у межах Чорноморського біосферного заповідника, останніми роками почав з'являтися зникаючий вид доволі рідкісних птахів — рожевих пеліканів. Це стало можливим лише завдяки тому, що в області. серйозно гніздиться баклан великий, а для рожевих пеліканів це ознака безпечності території.

Учасники херсонської наради попросили столичних науковців та представників влади допомогти розібратися у тому, чого більше — користі чи шкоди — у засиллі баклана великого на наших теренах. Адже існуючу проблему, на думку фахівців, можна вирішити лише на державному рівні.