|
Що будемо пити?
15.04.2010 / Газета: Херсон Маркет плюс / № 15 / Тираж: 20000
У найближчому майбутньому Херсон має пити воду з артезіанських свердловин, а система водопостачання в місті повинна залишатись централізованою Таку думку висловив 9 квітня на нараді в Херсоні Юрій Чмельов, керівник ВАТ «Харківський водоканалпроект» — організації, яка займається зараз вирішенням проблемних питань водопостачання нашого обласного центру. Парадоксально, але факт: Херсон, який стоїть на березі Дніпра — однієї найбільших рік Європи, відчуває зараз гостру потребу в питній воді. Тож питається: а чому б не використовувати дніпровську воду для споживання мешканцями міста? Адже її споживають зараз і жителі столичного Києва, і жителі ряду інших великих і малих населених пунктів України. Та й першим джерелом централізованого водопостачання в Херсоні, між іншим, був водозабір саме з ріки Дніпро — його ввели в експлуатацію в 1886 році, пропускаючи дніпровську воду (перед подачею її у мережу) через фільтр з піском. А повністю перейшли у Херсоні на водопостачання з підземних горизонтів тільки в 1955 році. Проте цей варіант зараз не для Херсона, вважає Юрій Чмельов. Вода у Дніпрі тепер дуже складна, органічно і хімічно забруднена, а тому вимагає високоякісної очистки. І тут фільтрами з піском вже не обійдешся — потрібне дороговартісне сучасне обладнання. Приміром, щоб збудувати та облаштувати фільтровально-очисну станцію потужністю 50 тис. кубометрів води на добу необхідно близько 10 млн. євро (100 млн. гривень). Звісно, таких грошей для такої станції Херсон з його безліччю інших проблем, що теж нагально вимагають коштів, не матиме ні зараз, ні в найближче десятиліття. Відтак, вихід лише один — належно використовувати воду, яка зараз видобувається з наявних у Херсоні артезіанських свердловин, а в перспективі — ввести в експлуатацію новий водозабір з підземних джерел. За інформацією головного інженера міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» Михайла Черемиса, сьогодні це підприємство експлуатує 135 артезіанських свердловин, та ще 165 свердловин мають в експлуатації інші підприємства обласного центру. Але значна частина артезіанських свердловин в місті на сьогодні вкрай зношена. Як, до речі, і значна частина міської водопровідної мережі — з 844 кілометрів 382 мають понаднормативний знос, а 210 кілометрів знаходяться в аварійному стані та вимагають термінової заміни. Що ж стосується внутрішньодомових водопровідних мереж, якими повинні опікуватись місцеві житлово-комунальні організації, то про їхній стан красномовно говорить той факт, що основні ненормативні витоки води в Херсоні — це внутрішньодомові витоки. З огляду на це, маємо те, що маємо: міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» бере з підземних горизонтів за добу не 50, а 70-80 тис. кубометрів води, але її цілодобово мають зараз у своїх помешканнях лише трохи більше третини мешканців обласного центру. Бо із зазначених вище причин близько 50% питної води в Херсоні, за словами Юрія Чмельова, втрачається. Більше того: питна вода, яка в Україні є загальнодержавним природним ресурсом, і на підйом та подачу якої міськводоканал затрачуює великі кошти, не лише безцільно йде у землю, але й завдає великої шкоди місту — підтоплюючи і руйнуючи будинки та забруднюючи водоносні горизонти. До речі, ще один досить красномовний факт: за інформацією спеціалістів «Харківського водоканалпроекту» за останні два роки якість питної води в Херсоні погіршилась. А причини все ті ж — старі нереконструйовані артезіанські свердловини, старі аварійні магістральні, внутрішньодворові та внутрішньодомові водопровідні мережі, а також аварійні каналізаційні мережі. До речі, цієї зими та весни проблема з каналізаційними мережами в Херсоні особливо загострилась — через ряд великих аварій на магістральних каналізаційних колекторах. Тож не буде нічого дивного, коли через рік-два аналізи питної води в Херсоні знову фіксуватимуть подальше погіршення її якості. Який же вихід із ситуації, що склалася? На переконання керівника ВАТ «Харківський водоканалпроект», найперше, що треба зробити — це ліквідувати втрати води у водопровідній мережі Херсона, і таким чином, збільшити кількість води, що знаходиться у мережі. Найбільше тут повинні попрацювати ЖЕКи та інші житлово-комунальні організації — з огляду на те, що внутрішньодомові витоки питної води є основними. Необхідно також реконструювати артезіанські свердловини, насосні станції. І звичайно ж, почати вирішувати проблему каналізаційної мережі. Але, як зазначив Юрій Чмельов, всі ці заходи необхідно здійснювати разом і не розтягувати на великий проміжок часу. Лише тоді буде необхідний ефект і ситуація почне покращуватися. Автор: Сергій В’яземський
|
Пошук:
Автор
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.
STEM is FEM запускає навчальну програму «Кібербезпека для дівчат: можливості й професія». Протягом грудня 2024 — березня 2025 року учениці старших класів та студентки дізнаються, як захистити себе в діджиталі та будувати кар’єру у сфері кібербезпеки.
Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.023 |