ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Що будемо пити?
15.04.2010 / Газета: Херсон Маркет плюс / № 15 / Тираж: 20000

У найближчому майбутньому Херсон має пити воду з артезіанських свердловин, а система водопостачання в місті повинна залишатись централізованою

Таку думку висловив 9 квітня на нараді в Херсоні Юрій Чмельов, керівник ВАТ «Харківський водоканалпроект» — організації, яка займається зараз вирішенням проблемних питань водопостачання нашого обласного центру.

Парадоксально, але факт: Херсон, який стоїть на березі Дніпра — однієї найбільших рік Європи, відчуває зараз гостру потребу в питній воді. Тож питається: а чому б не використовувати дніпровську воду для споживання мешканцями міста? Адже її споживають зараз і жителі столичного Києва, і жителі ряду інших великих і малих населених пунктів України. Та й першим джерелом централізованого водопостачання в Херсоні, між іншим, був водозабір саме з ріки Дніпро — його ввели в експлуатацію в 1886 році, пропускаючи дніпровську воду (перед подачею її у мережу) через фільтр з піском. А повністю перейшли у Херсоні на водопостачання з підземних горизонтів тільки в 1955 році.

Проте цей варіант зараз не для Херсона, вважає Юрій Чмельов. Вода у Дніпрі тепер дуже складна, органічно і хімічно забруднена, а тому вимагає високоякісної очистки. І тут фільтрами з піском вже не обійдешся — потрібне дороговартісне сучасне обладнання. Приміром, щоб збудувати та облаштувати фільтровально-очисну станцію потужністю 50 тис. кубометрів води на добу необхідно близько 10 млн. євро (100 млн. гривень). Звісно, таких грошей для такої станції Херсон з його безліччю інших проблем, що теж нагально вимагають коштів, не матиме ні зараз, ні в найближче десятиліття.

Відтак, вихід лише один — належно використовувати воду, яка зараз видобувається з наявних у Херсоні артезіанських свердловин, а в перспективі — ввести в експлуатацію новий водозабір з підземних джерел.

За інформацією головного інженера міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» Михайла Черемиса, сьогодні це підприємство експлуатує 135 артезіанських свердловин, та ще 165 свердловин мають в експлуатації інші підприємства обласного центру. Але значна частина артезіанських свердловин в місті на сьогодні вкрай зношена. Як, до речі, і значна частина міської водопровідної мережі — з 844 кілометрів 382 мають понаднормативний знос, а 210 кілометрів знаходяться в аварійному стані та вимагають термінової заміни. Що ж стосується внутрішньодомових водопровідних мереж, якими повинні опікуватись місцеві житлово-комунальні організації, то про їхній стан красномовно говорить той факт, що основні ненормативні витоки води в Херсоні — це внутрішньодомові витоки.

З огляду на це, маємо те, що маємо: міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» бере з підземних горизонтів за добу не 50, а 70-80 тис. кубометрів води, але її цілодобово мають зараз у своїх помешканнях лише трохи більше третини мешканців обласного центру. Бо із зазначених вище причин близько 50% питної води в Херсоні, за словами Юрія Чмельова, втрачається. Більше того: питна вода, яка в Україні є загальнодержавним природним ресурсом, і на підйом та подачу якої міськводоканал затрачуює великі кошти, не лише безцільно йде у землю, але й завдає великої шкоди місту — підтоплюючи і руйнуючи будинки та забруднюючи водоносні горизонти.

До речі, ще один досить красномовний факт: за інформацією спеціалістів «Харківського водоканалпроекту» за останні два роки якість питної води в Херсоні погіршилась. А причини все ті ж — старі нереконструйовані артезіанські свердловини, старі аварійні магістральні, внутрішньодворові та внутрішньодомові водопровідні мережі, а також аварійні каналізаційні мережі. До речі, цієї зими та весни проблема з каналізаційними мережами в Херсоні особливо загострилась — через ряд великих аварій на магістральних каналізаційних колекторах. Тож не буде нічого дивного, коли через рік-два аналізи питної води в Херсоні знову фіксуватимуть подальше погіршення її якості.

Який же вихід із ситуації, що склалася? На переконання керівника ВАТ «Харківський водоканалпроект», найперше, що треба зробити — це ліквідувати втрати води у водопровідній мережі Херсона, і таким чином, збільшити кількість води, що знаходиться у мережі. Найбільше тут повинні попрацювати ЖЕКи та інші житлово-комунальні організації — з огляду на те, що внутрішньодомові витоки питної води є основними.

Необхідно також реконструювати артезіанські свердловини, насосні станції. І звичайно ж, почати вирішувати проблему каналізаційної мережі. Але, як зазначив Юрій Чмельов, всі ці заходи необхідно здійснювати разом і не розтягувати на великий проміжок часу. Лише тоді буде необхідний ефект і ситуація почне покращуватися.

Автор: Сергій В’яземський

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.016