Прообразом нинішнього казначейства можна вважати казну Ярослава Мудрого і його спадкоємців, яка слугувала сховищем матеріальних цінностей князів. А на початку XVIII століття для вирішення проблемних питань в галузі фінансів була створена камер-колегія, що являла собою прообраз сучасного Міністерства фінансів. Першим президентом камер-колегії був призначений у 1717р. князь Д.М.Голіцин. Петро І ставив перед нею такі завдання, реалізація яких дійсно робила її органом вищого управління та контролю над доходами держави.

Казначейство, як спеціальний фінансовий орган, що відав касовим виконанням державного бюджету, в Росії було засновано 02.02.1821 р., коли у складі Міністерства фінансів створили департамент Державного казначейства. Головними завданнями Департаменту були: контрольза рухом коштів, за надходженнями та витратами усіх казначейств; здійснення головного рахівництва усіх надходжень та витрат держави. У його віданні перебували місцеві органи — казені палати. Усі зібрані органами прибутки надходили на єдиний рахунок у Державному банку. Саме фінансові відносини 18 століття сприяли започаткуванню державного казначейства, яке з плином часу набувало все більш розвинених форм та державну значимість.

З утворенням у 1922 році СРСР було створено єдиний бюджет, до складу якого включились бюджети союзних республік. Казначейство було ліквідовано, оскільки касове виконання державного бюджету здійснював Держбанк СРСР. Отже, застосовувалась банківська система касового виконання бюджетів.

З ліквідацією Держбанку СРСРуправління державними коштами почали здійснювати безліч комерційних банків. Головним недоліком діючої до створення казначейства системи акумуляції та обліку доходів державного бюджету була неоперативність, оскільки між датою збору та надання інформації і реальним зарахуванням сум податків і платежів, що надійшли, проходили від 2-х да 4-х робочих днів, а звітність видів доходів надходила лише в кінці місяця, наступного за звітним. Таким чином, ця система обліку доходів не дозволяла свбєчасно отримувати інформацію про обсяг доходів, а це, в свою чергу, негативно позначалося на точності короткострокових прогнозів про податки та платежі. До того ж, кошти, що надходили на рахунок доходів, спочатку щоденно перерозподілялись між міністерствами та відомствами і вже потім перераховувались конкретним споживачам.

За таких умов постали питання оперативного маневрування обмеженими державними коштами, спрямування їх на першочергові соціально-економічні потреби, що можливо було здійснити тільки шляхом створення нової фінансової структури з відлагодженим механізмом виконання державного бюджету. Тому 27 квітня 1995 року Указом Президента України Леоніда Кучми створено Державне казначейство України.

Державне казначейство України повинно виконувати весь комплекс завдань, пов'язаних із касовим виконанням бюджетів усіх рівнів та ефективним управлінням бюджетними коштами. Воно покликане впорядкувати використання державних коштів, сконцентрувати їх на найважливіших напрямках соціального та економічного розвитку суспільства. Окрім того, на Держказначейство покладено суто банківські функції, а саме: робота з клієнтами щодо банківських операцій, безпосереднє проведення платежів розпорядників коштів через Розрахункові палати органів Державного казначейства, складання щоденного балансу операційного дня Держказначейства та інших форм банківської звітності.

Процес розвитку системи Державного казначейства триває. Суттєвим кроком на цьому шляху стало переведення на казначейське обслуговування місцевих бюджетів як за доходами, так і за видатками. Нині Державне казначейство України — повноправний учасник бюджетного процесу, що забезпечує оперативне управління державними фінансами. Понад 1 мільйон платників податків зараховують свої платежі до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Держказначейства. Результатом еволюційного розвитку Державного казначейства України є поступове формування повнофункціональної системи, що працює за міжнародними стандартами, бухгалтерського обліку та звітності, яка б в достатній мірі забезпечила прозорість виконання бюджету, а також сприяла б прогресивній формі організації збору та обробки фінансової та статистичної звітності на основі використання сучасних інформаційних технологій.

У Цюрупинському районі касове обслуговування бюджетів здійснює управління Державного казначейства, клієнтами якого є 61 установа та організація, їм відкрито за доходами та видатками 10158 рахунків, за якими проводяться операції по загальному та спеціальному фондах бюджетів.