Пройнятий невимовним болем та відчаєм лист надійшов до редакції «НД» від мешканців села Дарівки, що у Скадовському районі: «Ми, мешканці села, дуже просимо нам допомогти. Ось вже 5 місяців ми живемо без води. Водонапірна башта дуже стара. Кришка на ній проіржавіла, в середину почав потрапляти усілякий бруд, і башту відключили. Всю зиму ми користувалися снігом. Добре, що видалася така сніжна. А в селі живуть пенсіонери та інваліди, котрі самі про себе не можуть подбати», — пишуть люди.

За кілька днів кореспондент «НД» приїхав у Скадовський район. На зустріч з журналістом та авторами листа до Дарівки прибули начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадмініст-раціі, головний архітектор району Надія Сєркова, тарасівській сільський голова Сергій Скобелев, депутат сільради Лариса Сіліщук та директор КП «Райкомунсервіс» Олександр По-кидько. Виявляється, проблема водозабезпе-чення Дарівки — на поверхні. І якби ж вона зводилася тільки до однієї прогнило! кришки водонапірної вежі?!

— Систему водопроводу у Дарівці заклали ще у 1979 році, — розповідає сільський голова. — До речі, тоді для цього використали технічні труби. Інших просто не було. Звідкись привезли і цю стару вежу. Вона виготовлена ще у 1954-му. Сьогодні на календарі — 2010 рік. Можна уявити, в якому стані всі ці об'єкти! Якщо до Дарівки їде бригада обслуговуючого комунального підприємства, значить, не інакше, як на порив.

— Кілька років поспіль воду подавали за графіком: два рази надень по годині. Тиск невеликий, і люди дуже бідкалися, поки відра та вагани наповняться. А про те, щоб полити город, ніхто навіть не мріяв. Жителям не залишалося нічого іншого, як пробивати у своїх дворах свердловини і встановлювати помпи, — додає Лариса Сіліщук, депутат Тарасівської сільради, котра мешкає у Дарівці.

З кожним роком кількість абонентів комунального підприємства меншала. У 2003 році їх було 22, а на початок 2010-го — 12 (всього ж у селі 73 двори): це школа, ФАП і ще 10 родин. Абсолютно зношена водопровідна система, обмаль споживачів та постійна заборгованість з їхнього боку — ось така ситуація склалася у Дарівці на кінець 2009-го.

— У жовтні минулого року подано 480 кубів води, на що пішло 554 кіловати електроенергії. У грошовому еквіваленті це 1459 гривень. Натомість по факту ми нарахували 242 гривні, а проплати отримали лише 22 гривні. Наші збитки — 1216 гривень. І так щомісяця. Я вже не кажу про те, скільки разів на місяць нам доводиться виїжджати на ремонт поривів. А це щоразу 527 гривень, — пояснює ситуацію директор КП «Райкомунсервіс» Олександр Покидько.

Якщо підприємство продовжуватиме працювати у збиток і далі, під загрозою опиниться обслуговування ще майже з десятка інших сіл району. Місцева влада ламає голову: як повернути людям у крани воду та який спосіб вирішення цієї проблеми буде найефективнішим та економічно вигідним (!).

— Новою кришкою проблему на башті не усунути. Башту треба замінити. Те ж стосується і водопровідних мереж (близько 1,5 км). Це обійдеться нам щонайменше у 300—400 тисяч гривень. Наша сільрада у всі часи була дотаційною. Та якщо у райбюджеті і знайшли б такі кошти чй хоча б частину, не треба забувати, що у КП «Райкомунсервіс» всього 12 абонентів. Чи захочуть ті люди, котрі вже пробили свердловини, знову повернутися до централізованого водопостачання? Навряд. А змусити їх. ми теж не маємо права, — бідкається голова сільради.

Сумний приклад даремного відновлення водопровідної системи кореспонденту «НД» навели голова Скадовської райради Олег Старенький та головний архітектор Надія Сєркова. Кілька років таку ж проблему вирішували в од-номуз населених пунктів Михайлівської сільради. Тоді були виділені кошти, відремонтовано башту, прокладено новий водопровід, і жоден (!) з мешканців до нього не підключився. До речі, Тарасівська сільрада регулярно відчуває підтримку. Протягом 2008—2009 року з районного бюджету виділялися кошти у рамках реалізації програми «Питна вода Єкадовщини». За цей час було виконано чимало робіт у селах Та-расівці та Новоукраїнці.

— Вихід буде знайдено і в Дарівці. Ми весь час думаємо над цим, — стверджує голова райради. — Можливо, стару вежу здамо на металобрухт, а, за отримані кошти проб'ємо свердловини. Хоча б тим людям, котрі належать до соціально незахищених категорій.

А поки, аби хоч якось впоратися по господарству, помити підлогу, випрати білизну, приготувати обід і просто заварити чаю, люди беруть, а частіше купують воду у своїх сусідів—тих, у кого є власні свердловини.

— Пробити колодязь у мене немає грошей, пенсія 600 гривень. Вода — це основа життя, а ми її вже п'ять місяців не бачили. Сніг топили, —утираючи сльози, розповідає прикута до інвалідного візка Валентина Меркотан.— Я не можу так далі жити. Хіба нічого не можна вдіяти?

ВІД РЕДАКЦІЇ. За вирішенням цієї ситуації «НД» стежитиме і далі. Можливо, цю статтю прочитають заможні люди, підприємці Скадовського району або інших районів області, котрі прагнуть займатися благодійництвом. 310 сімей, які у Дарівці залишилися без води, одна — ветеранів війни, 4 — дітей війни, 4 — пенсіонерів та одна молода сім'я. Будь-яка з цих родин буде довіку вдячна за допомогу у пробитті свердловини та встановленні помпи.