Президент України Віктор Янукович наголосив на необхідності оптимізації державного управління країною, в тому числі — і через скорочення невиправдано роздутого бюрократичного апарату. Лідер херсонської громадської організації Альона Ротова переконана, що такий підхід має бути застосований і до управлінських структур органів районного рівня, які повинні бути дієвим інструментом для обслуговування потреб місцевої громади, а не зайвим фінансовим тягарем для неї. За приклад вона взяла ситуацію з районними в місті Херсоні радами.

Як відомо, в місті Херсоні ще з радянських часів існують три районні ради: Суворівська, Комсомольська і Дніпровська. Раніше, в часи бурхливого розвитку підприємств та інфраструктури нашого міста, така організація управління у нашому місті була виправданою: районні ради та їх виконавчі органи (під керівництвом партійних структур) вирішували безліч питань життєзабезпечення на місцях, безпосередньо в районах. Але сьогодні, коли приватними стають і території з інфраструктурою, і ще працюючі об'єкти господарювання, а соціальні послуги для населення скоротилися до мінімуму, необхідність у тотальному регламентуванні життєдіяльності районів відпала.

Тим не менш, управлінська структура збереглася: існують і 3 районні ради в місті ради з депутатами, і їх виконавчі ограни, і обслуговуючий їх персонал — всього близько 1000 осіб, яких треба утримувати за рахунок міської громади. Роман Підперигора, начальник фінансового Управління Херсонського міськвиконкому, констатував той факт, що «...протягом останніх семи років міська рада вимушена знаходити фінансовий ресурс та запозичувати кошти з власних доходів міського бюджету для утримання діючої чисельності апарату районних у місті рад та їх виконавчих органів. Так, в минулому 2009 році на утримання органів місцевого самоврядування потрібно було віднайти ЗО 849,3 тис. грн. При цьому при затвердженні міських, районних, селищних та сільських бюджетів необхідно забезпечити в повному обсязі потребу в асигнуваннях на оплату праці працівників, відповідно до встановлених чинним законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати, на проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення,тїри-родний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із зазначених видатків».

Отже, утримувати районні структури міські керівники повинні у повному обсязі, а от спитати з ник за виконання делегованих повноважень у повному обсязі не можуть, бо не залишили їм фінансового ресурсу для їх здійснення. Більшість підрозділів районних структур Херсона просто дублюють повноваження міських управлінь, землевпорядкування, благоустрою,містобуду-вання тощо. Самі ці «представники філій» нічого не вирішують, фінансових важелів не мають, але на роботу ходять і зарплатню щороку випрошують у «старшого брата» — міськвиконкому, який і є розпорядником коштів міського бюджету. Ситуація абсурдна, але вона повторюється з року в рік і цілком влаштовує тих міських керівників, хто за бюджетний кошт утримує повністю залежних від них районних чиновників і оперує консолідованим бюджетом. От тільки громаді в районах з того зиску мало, але це вже нікого не турбує.

А от у Харкові пішли іншим шляхом, там рішенням сесії від 25 листопада 2009 депутати міськради вирішили ліквідувати районні ради. При цьому, ініціатором такого рішення став сам тоді ще міський голова Харкова Михайло Добкін. За його словами, районні ради вже не виправдовують себе як владні інституції і лише дублюють функції міської ради. Більш ефективними будуть районні адміністрації, підпорядковані безпосередньо міському голові. А зекономлені на такій реорганізації кошти харківські керівники планують спрямувати на вирішення соціальних проблем міста. Так само зробили депутати Черкаської міськради, які ліквідували районні ради «з метою вдосконалення системи управління містом, поліпшення якості адміністративних послуг, які надаються членам територіальної громади, ефективного використання трудових, фінансових ресурсів та з метою уникнення дублювання повноважень».

Бути чи не бути в Херсоні районним радам — питання дискусійне. І його вирішення залежить від міських депутатів — представників наших територіальних громад. А ще від ініціатив дбайливого міського голови, який думатиме про те, яким же чином вирішити проблеми громади районів: чи наділити райради повноваженнями і коштами, чи скоротити їх для більш раціонального використання бюджету міста на потреби його громадян. На жаль, можновладці в нашому місті поки що так не думають, доки самі херсонці їх до цього не примусять.