Як правило, кожен, хто піднімається на владний олімп, не втомлюється обіцяти молодим людям всебічну підтримку у вигляді безвідсоткових кредитів на житло, численних пільг, матеріальної допомоги, першого гарантованого робочого місця...Чого тільки не почуєш від політиків, особливо напередодні чергової передвиборної кампанії. Втім, як зізнаються старшокласники, студенти та молоді робітники, насправді саме їм часто відмовляють у страхуванні чи оформленні кредиту, неохоче беруть на роботу, а в разі скорочення штату першими звільняють. Днями херсонська молодь чи не вперше спробувала відстояти свої права.

— Протягом останніх років молодіжну політику в Україні пустили на самоплив. Звідси найбільша проблема молоді — бай-дужістьізлади. Ніби ведеться якась робота, при облдержадміністрації створена консультативно-дорадча рада, втім, далі слів справи не завжди йдуть, — розповідає голова молодіжної ради при облдержадміністрації, лідер громадської організації «Фундація сприяння громадських ініціатив» Євген Криницький. — Я працював у молодіжній політиці при чотирьох губернаторах Херсонщини. Крім постійного декларування тези «молодь — це наше майбутнє», для вирішення наших актуальних проблем жоден з них майже нічого суттєвого не робив. Збиралися члени молодіжної координаційної ради при ОДА, щось просили, писали проекти, виступали з ініціативами... Керівництво області з усім мовчки погоджувалося, та практично нічого не втілювало у життя. Слова щоразу розходилися з ділом уже на стадії прийняття обласного бюджету, коли реально було видно, скільки коштів передбачається на цікаві дозвільні заходи, підтримку творчо обдарованих дітей, пропаганду здорового та активного відпочинку молоді, заохочувальні стипендії тощо.

За словами Євгена Криницького, за нового губернатора Анатолія Гриценка з'явилася надія, що на молодь звернуть увагу. Лідери громадських організацій об'єдналися у нову молодіжну раду при ОДА, обрали собі лідера й розробили необхідні для своїх ровесників програми. Але без серйозного фінансування всі починання молоді так і залишаються ідеями.

— У 2008 році з обласного бюджету на наші програми виділили близько 125 тисяч гривень. Минулого року — вдвічі менше. Та коли нам повідомили, що нині на реалізацію молодіжної політики в області передбачили всього 10 тисяч гривень, ми обурилися, — продовжує Євген Криницький. — Не розумію, навіщо нова влада обіцяла конструктивну співпрацю, говорила про розуміння та відкритість, а потім з «панського плеча» на кожного херсонця віком від 14 до 35 років запланувала виділиш аж 0,03 копійки?

Обурившись таким відношенням до себе, херсонські хлопці та дівчата чи не вперше'наважилися всерйоз заявити про себе: вони звернулися в управління у справах сім'ї, молоді та спорту ОДА і особисто до губернатора з проханням більшою мірою профінансувати програми.

— Трохи згодом нам повідомили, що, мовляв, випросили 55 тисяч гривень, — розповідає голова молодіжної ради. — Це рівно на тисячу гривень менше, ніж влада передбачила на закупівлю квіткової продукції для привітання один одного та покладання квітів на офіційних урочистостях. Виходить, що 331 тисячу молодих людей області прирівняли до квітів, які через день-два зів'януть. Думаю, якщо є кого привітати, квіти можна придбати і за власні кошти.

Піднявши ґвалт та заручившись підтримкою нового губернатора, молодь таки домоглася того, щоб у проекті цьогорічного обласного кошторису на реалізацію їхніх програм передбачили 300 тисяч гривень.

Сподіваємося, що, показавши характер, молодь проявлятиме таку ж наполегливість та активність й надалі, під час реалізації програм.