Навряд чи знайдеться сфера розгалуженого житлово-комунального господарства Херсона, про яку можна було б сказати, що вона задовольняє городян хоча б на тверду трійку. За що не візьмись — усе шкереберть, починаючи від забезпечення водою (єдине місто в Україні, де вона вже понад три десятиліття подається за графіком та переважно низької якості) та теплом, стану комунікаційних мереж, засміченості та занедбаності багатьох прибудинкових територій, розкурочених під'їздів і закінчуючи пограбованими ліфтами, чимало з яких стоять нерухомо по кілька десятків років. Отже, криза почалася, учора, а на неї списують безлад з сивою бородою. Приниження неякісними послугами або сплата за неіснуючі їх види не те що засмучує, а здебільшого вже розлючує херсонців. І найприкріше, що ефективно впливати на ситуацію самим городянам не вдається ні через громадські формування, ні через депутатський корпус.

Ініціював обговорення стану об'єктів житлово-комунального господарства Херсона та поінформував про підсумки проведеного конкурсу з надання послуг утримання будинків, споруд та прибудинкових територій заступник начальника Державної житлово-комунальної інспекції в області Ігор Пастух під час прес-конференції у прес-клубі «Новий день». До розмови запросив начальника управління житлового господарства міської ради Сергія Пінькаса та заступника голови ОДА Олексія Беспалова. З-поміж 8 претендентів переможцями конкурсу стали підприємства, що спеціалізуються на різних видах послуг: КП «Таврійське», ПП «Терен», ВКФ «Сіль-проммаш» та TOB «Форекс-буд». Тепер вони мають продемонструвати свою фактичну спроможність виконати задекларовані в конкурсних пропозиціях та укладених угодах пункти. Хоча частина з них вже працює на ринку комунальних послуг не один десяток років. Втім, якщо прийняті правила гри будуть порушені і споживачі системно обґрунтовано нарікатимуть на неналежне виконання послуг обслуговуючими організаціями, договір з ними буде розірвано і оголошено новий конкурс. Вірогідно, так може тривати без кінця, бо особливим сумлінням відзначаються лише-одиниці. До того ж, головними критеріями відбору фаворитів конкурсу були досвід роботи в сфері надання житлово-комунальних послуг не менше року та відсутність нарікань споживачів, наявність достатньої кількості транспортуй кадрового потенціалу і мораторій на підняття тарифів. А ще бути готовими інвестувати в ЖКГ міста по 100 тисяч гривень на капітальні витрати. Зважуючи сили, претенденти мусили б врахувати і те, що перший місяць «новачки» надаватимуть послуги в борг, доки споживач не розрахується з ними. Втім, було б обіцяно, а далі — як карта ляже, бо ж не всі процедурні питання узгоджені законодавчо. Поки комунальники налаштовуються освоювати обсяги робіт у конкретних мікрорайонах, суди закидають позовними заявами їх попередники, котрі прбсто так не бажають віддавати сферу бізнес-впливу.

Ймовірно, непросто поступатимуться обжитим господарством і підприємства, які працюють у сфері технічного обслуговування та ремонту ліфтів, якщо конкурс виграють конкуренти. Наразі на конкурс виставлено 914 ліфтів, що є власністю міської територіальної громади. Упродовж останніх двох років через все ту ж злощасну кризу на забезпечення їх експлуатації з бюджету не виділялося ані копійки. Хоч до Щзого в обласному центрі за кошти Держбюджету було запущено в роботу 74 ліфти, з них два придбані нові. І все ж зараз знайти інвесторів, які б вклали суттєві кошти в цю сферу, — справа невдячна, адже на отримання бодай найменшого прибутку чекати доведеться роками. Сьогодні в сфері ліфтового господарства складно було навіть провести інвентаризацію працюючих і непрацюючих ліфтів, адже їх паспорти зберігаються не в управлінні ЖКГ міськради, а на обслуговуючих підприємствах. Встановлено, зокрема, що 107 комунальних ліфтів зараз перебувають у неробочому стані. На їх відновлення потрібно 8 мільйонів гривень. Під час оголошення конкурсу на обслуговування ліфтового господарства було запропоновано, щоб половину витрат на їх запуск в експлуатацію взяло на себе місто, а решту—інвестували підприємства, які виграють конкурс.

Під час перевірки також було з'ясовано, що 47 ліфтів у багатоповерхівках, які задокументовані як розграбовані, фактично працюють. А це означає, що передусім контроль за безпекою їх експлуатації теж віртуальний. За словами Сергія Пінькаса, управління ЖКГ міськради як замовник послуг несе безпосередню відповідальність за стан безпеки ліфтів, а у випадку їх підпільної експлуатації гарантувати її пасажирам неможливо. Під час технічної перевірки легально працюючих ліфтів нерідко виявлялася невідрегульова-ність обмежувачів швидкості (гальм). Це означає, що у випадку аварії падіння кабіни не гальмуватиметься, а, навпаки, може прискоритися. Наразі з'ясовується, що ліфтами системно конкретно ніхто не цікавиться, навіть ЖЕКи та інші житлові організації не беруться слідкувати за поточним їх обслуговуванням. Не відрегульована і реалізація проїзних карток, відсутні умови для пільгового проїзду. Невипадково Антимонопольний комітет під час перевірки висунув ліфтовикам низку слушних претензій за порушення анти-монопольного законодавства.

У сусідньому Миколаєві у півтора раза більше комунальних ліфтів, і усі вони є працюючими, тож чому Херсон ніяк не спроможеться зберегти від остаточного знищення те, що має прислужитися городянам відчувати себе цивілізовано і комфортно?