Зважаючи на отриманий досвід та позитивні сторони запровадженого у 2008 році загальнообов'язкового зовнішнього незалежного тестування, більшість випускників та їхніх батьків, науковців та педагогів нарешті переконалася в перевагах запропонованого типу оцінювання якості знань учнів. Були, звісно, перекоси на різних стадіях його застосування, однак щороку цей механізм удосконалюється, аналізуються допущені недоліки та помилки. Тож прогресивність методу щоразу отримує більше «за», аніж «проти». Учні завчасно психологічно налаштовані на таке випробування і переконані в об'єктивності та неупередженості перевірки своїх знань. Тести, які пропонуються, є цілком доступною планкою для подолання і включають виключно завдання за пройденою шкільною програмою. Тестові випробування здійснюються задержавнїлошти.як і підвезення учнів до пунктів тестування, тож не залежать від статків батьків і не завдають додаткових сімейних витрат.

Про організацію та проведення ЗНО-2010 йшлося на прес-конференції у прес-клубі «Новий день». Детально про основні особливості поточної кампанії незалежного оцінювання вже розповідала наша газета, тож зупинімося лише на окремих моментах та коментарях фахівців. Які б суперечки не точилися щодо доцільності застосування ЗНО, ректор Південноукраїнського регіонального інституту післядип-ломної освіти педагогічних кадрів (РІПО) Анатолій Зубко переконаний, що на основі конкурсного відбору вузи отримують абітурієнтів з гідним рівнем знань. Щоправда, обережнішими слід бути з пільговими категоріями вступників, котрі, без сумніву, заслуговують на увагу, однак критерії їх відбору мають бути виваженішими. Не завжди отримані абітурієнтом-пільгови-ком 124 бали сертифіката є достатньо конкурентоздатним рівнем для здобуття вищої освіти на рівні з тими, хто має значно вищі результати і вступає за конкурсом на загальних підставах, ризикуючи опинитися за бортом. Тому згодом навчання для деяких студентів-пільговиків нерідко стає суцільним випробуванням, іноді непосильним.

Серед наболілих питань, які нарешті отримали вирішення, — мовне. Цілком очевидним від початку було те, що не можна примусово вимагати від усіх учнів складати, приміром, фізику, хімію, біологію українською мовою. З часом проблема ця зникає сама собою, адже більшість учнів тепер досконало володіють державною мовою. Нині ж тести можна складати сімома мовами на вибір, не відчуваючи дискомфорту.

ЗНО зняло будь-які натяки на корумпо-ваність чи блат на шляху до здобуття вищої освіти. Під час написання тестів в аудиторіях, де складають, скажімо,' математику, несуть службу викладачі історії чи фізкультури; де пишуть фізику чи хімію — вчителі літератури. Тож розраховувати на підказку марно і ризиковано. Перемогою здорового глузду стало й те, що сертифікати ЗНО попередніх років тепер можна використовувати для вступу до вузу поточного року. Це вагомий шанс для тих, хто надумає вступати на заочні відділення або віднайде сили та можливості здобувати другу вищу освіту.

Звісно, чимало бюрократичних перепон вважають зайвими навіть фахівці. Наприклад, мобільний телефон, який через розгубленість учня не викладено з кишені, є приводом для відмови в подальшому складанні тесту. Іноді дріб'язок може перекреслити дитині плани на життя, стати особистою трагедією чи серйозною психологічною травмою.

Вузи вже зараз полюють на обдарованих успішних учнів, професійно орієнтованих абітурієнтів — тих, хто знає, чого бажає в житті і докладе до цього максимум зусиль.