З 1 квітня до ЗО червня у річках, водосховищах та ставках області триває нерестова заборона рибальства. Втім, незважаючи на чималі штрафи, передбачені державою за порушення правил риболовлі, браконьєрів у дніпровських акваторіях вистачає. Що спонукає людей порушувати закон і як держава контролює власні водні живі ресурси (ВЖР), з'ясовував кореспондент «НД» під час чергового рейду на воді.

Моторний човен з рибінспектором, міліціонером, співробітником Держфлотінспекції та журналістом на борту виходить з причалу Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в області (яке знаходиться в районі гідропарку обласного центру) та повільно спускається униз по Дніпру. Завдання для екіпажу—вільне патрулювання основних водних об'єктів на річці. Окрема увага — приватним плавзасобам: у період нересту та відкладання ікри рибу заборонено не тільки ловити, але й лякати. Тож нині на водоймах області обмежене пересування маломірних суден.

Щойно виїхали патрулювати, помічаємо на березі кількох людей з вудками. Вони спокійно ловлять рибу, не ховаючись від інспекторів.

— Під час весняно-літньої заборони любительське рибальство дозволяється, — пояснює районний державний інспектор «Херсондержрибоохорони» Михайло Пенчуков. — Але тільки з берега, однією поплавковою вудкою з одним гачком. При цьому норма денного вилову не повинна перевищувати кілограм риби.

Інспектор пояснює, що порушення правил любительської ловлі значних збитків водним живим ресурсам не завдасть. Інша справа — браконьєрство.

— Любителів ми перевіряємо, але використання двох вудок чи наявність більше кілограма виловленої риби кваліфікуються як незначні порушення, їх розглядають спеціалісти Херсондержрибоохорони і виписують штраф від двох до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян — до 34 гривень, — продовжує рибінспектор Михайло Пенчуков. — Інша справа — несанкціоновані вилови з застосуванням вибухових та отруйних речовин, електроструму, колючого знаряддя лову, сітки тощо.

Такі порушення розглядаються у суді. А штрафи — вдесятеро більші.

Наш човен заходить у залив Збур'ївський кут і зупиняється. Спеціалісти пояснюють — тактика очікування. Люди знають про заборону рибалити, тому, почувши гуркіт човна, ховаються у плавнях на воді.

«Кішка» любить рибу

Перечекавши певний час у засідці, рейдовий екіпаж зрозумів, що серед білого дня цього разу браконьєрів не впіймати. Люди не ризикують. Тому, аби не гаяти часу, вирішили перевірити наявність сіток у тихих, спокійних місцях поблизу Старої Збур'ївки Голопристанського району, жителі якого часто зважуються на браконьєрство.

Для того, щоб рибінспектори не помітили та не конфісковували сітки, рибалки ставлять їх у воду без поплавків. Втім, у досвідчених охоронців риби своя техніка викриття. Вони опускають у воду спеціальний металевий пристрій, який у народі називають «кішкою», та на повільному ході човна кільканадцять метрів тягнуть його за собою. Як би глибоко та непомітно не була у воді сітка — «кішка» її обов'язково впіймає. У такий спосіб боровся з браконьєрством і журналіст. На жаль, вдалося виявити лише

кілька старих, зіпсованих сіток, які перезимували у воді.

Аби не злидні.

Увечері наш рейд таки виявив браконьєрів. На одному з мілководь заливу Збур'ївський кут, де екіпаж продовжував патрулювання, почувся тихий шерех. «А оце вже браконьєри...», — слушно підмітив хтось з екіпажу. Дійсно, під'їхавши, помітили молодого чоловіка у великих гумових чоботах, які рибаки називають забродами. Попри холодну воду, браконьєр, не кваплячись, йшов по воді й тягнув сітку. Як зізнався порушник, ловить рибу не тому, що хоче збагатитися. До цього його штовхають злидні.

— У мене дружина і малий син. Роботи немає. За що і чим їх прогодувати? — зітхає браконьєр. — Ми практично тільки рибу й їмо. Смажена, варена, маринована... Ось так і перебиваємося. Інколи обідаємо навіть без хліба.

За пійманий сіткою десяток карасів затриманому чоловіку прийдеться заплатити чималий штраф. Кожну рибину держава оцінила в 5,1 грн. та близько 340 грн. — за використання забороненого засобу лову. Рибу і сітку конфіскували.

— Після затримання порушників обов'язково складаємо протоколи і робимо опис-оцінку завданих державі збитків. Фіксуємо дату, вагу, вид ВЖР і прізвище порушника, — пояснює процедуру роботи з затриманими браконьєрами інспектор Михайло Пенчуков.

— А куди дівається конфіскована риба? — запитую у нього.

— Не тільки риба, а й інші конфісковані водні живі ресурси продаються у магазинах через спеціальний аукціонний центр. Виручені кошти йдуть на користь держави.

Провівши кілька годин з інспекторами «Херсондержрибоохорони», кореспондент пересвідчився, наскільки непросту, відповідальну, а інколи навіть небезпечну роботу вони виконують. Досвідчені рибінспектори зізнаються, що частину злісних браконьєрів знають в обличчя — завдяки щоденним патрулюванням та численним рейдам. Втім, попередження, штрафи, конфіскація сіток та інших засобів лову, на жаль, не зупиняють людей. Більшість з них-знову йде ловити рибу, яка для безробітних людей стала основним джерелом існування.