Використання риб-біомеліораторів дозволило ефективно і дешево очистити значну частину каналу Р-5 від водної рослинності. Цей експеримент був започаткований торік з ініціативи начальника Новотроїцького управління водного господарства С. В. КРАВЧУКА та фермера В. О. КЛИМЕНКА і добре зарекомендував себе.

ЧОМУ ВОДОРОСТІ СТАЛИ ГРІЗНИМ ВОРОГОМ КАНАЛІВ

Зазвичай липень-серпень

- найспекотніші місяці року в нашій присиваській зоні. На ці місяці припадає найбільше витрат дніпровської води на полив сільгоспкультур, бо саме зрошення може врятувати посіви від ґрунтової та повітряної посухи. Разом з тим саме у цей період активно розростаються водорості та збільшуються черепашкові обростання. Вода у каналах «цвіте», набуваючи гнилісного запаху і зеленого кольору. Більшість мешканців району знають це не з чужих слів.

А ось про те, що дане явище

- серйозна меліоративна проблема, пересічний новотройчанин може навіть не здогадуватися. Зате це добре відомо працівникам управління водного господарства та сільгоспвиробникам-зрошенцям. Під дією постійно пульсуючих течій водорості не здатні втримати швидкісного напору потоку води. Вони вимиваються на поверхню, зносяться за течією, утворюючи великі скупчення уздовж берегів та гідротехнічних споруд. Відмерлі водні рослини внаслідок розкладу впливають на зміну гідрохімічного складу води. Кисневий та хімічний стан води значно погіршується, росте значення рН (при допустимій нормі 7-8 підіймається до величини 9,9 — 10,29), що призводить до руйнування та зменшення терміну експлуатації гідротехнічних споруд та бетонного облицювання каналів. З такою проблемою наші меліоратори стикаються практично щороку.

Та це далеко не повний перелік негативних факторів, спричинених швидким розвитком фіто- і зоопланктону, макрофітів та зообентосу в цей період. У липні-серпні, тобто у пік поливу, знижується пропускна спроможність каналів, що призводить до збільшення витрат енергоресурсів та порушення інших технічних характеристик експлуатації магістрального каналу та його розподілювачів. Відмерла водна рослинність забиває забірні фільтри та агрегати на насосних станціях, а раковини відмерлих молюсків — господарські трубопроводи і труби зрошувальних машин. Окрім того, опір відмерлих водоростей спричиняє суттєві втрати корисного об'єму води через випаровування. Саме це і перетворило водну рослинність у грізного ворога каналів, з яким доводиться боротися працівникам Ново-троїцького управління водного господарства і багатьом меліораторам інших районів та регіонів України.

РИЗИК — ДЛЯ СМІЛИВИХ

Будь-який експеримент — це ризик, особливо якщо він пов'язаний із необхідністю суттєвих грошових вкладень. Для фермерських господарств, більшість з яких отримують мінімальні прибутки, — й поготів. Додайте до цього фінансову кризу, що торік охопила увесь світ... Погодьтеся, треба бути дійсно сміливим сільгоспвиробником, щоб за такої ситуації піти на експеримент.

- У мене іншого виходу не було, — посміхається фермер Валерій Олексійович Клименко. — Я якраз тоді завершив відновлення зрошення на 100 гектарах орендованих земель, воду на які подають саме з розподільчого каналу Р-5. Вклав у цю роботу чимало власних сил і коштів. Окупити витрати можна лише за рахунок зростання врожайності сільгоспкультур на відновлених площах завдяки поливам. А даний канал — один із найпроблемніших у районі у плані заселення водною рослинністю та черепашками. Якщо його не очистити, про нормальний полив залишалося тільки мріяти. Так що, можна сказати, я був приречений на цей ризикований експеримент. І на успіх у ньому. Як кажуть, або пан, або пропав.

У керівника Новотроїцького управління водного господарства Сергія Васильовича Кравчука свій інтерес, не менш важливий. Наш район має найбільшу (в порівнянні з іншими аналогічними адміністративними одиницями України) площу зрошуваних земель. Протяжність каналів — 80 кілометрів. Чистити їх від водоростей та черепашок – справа копітка, затратна. І невдячна в тому плані, що робити це доводилося із року в рік. .

Для виконання даних робіт потрібно задіяти дві одиниці техніки, двох трактористів і двох робітників. Трактори розміщують по обидва боки каналу, прикріплюють трос разом з вантажем і опускають його в канал. Синхронно рухаючись уздовж каналу, трактори тросом зрізують водну рослинність з дна і стінок каналу та очищають їх від черепашок. Водорості спливають на поверхню і утворюють скупчення, які витягують трактори. Однак частину зрізаної водної рослинності працівникам доводиться вибирати вручну. Очищення кілометра каналу обходиться управлінню в 300 гривень. Помножте на 80 кілометрів — це 24 тисячі гривень. За зміну одна бригада здатна виконати ці роботи на 5-6 кілометрах. Ідеального ефекту такий спосіб забезпечити не може, значна частина водоростей залишається у воді.

Ось так співпали інтереси управління і сільгоспвиробника. Сергій Васильович запропонував укласти договір на проведення експерименту по очищенню каналу за допомогою риб-меліораторів, Валерій Олексійович погодився.

СУТЬ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Біологічний спосіб очищення від одної рослинності та черепашкових обростань за допомогою риб-біомеліораторів був розроблений кафедрою рибництва Херсонського державного аграрного університету. Науковці стверджують: риби-біомеліоратори (короп, білий та строкатий товстолобик, білий та чорний амур) разом з рослиноїдними рибами-аборигенами (плітка, краснопірка, карась) здатні з високою результативністю трансформувати наявні природні кормові ресурси в корисну рибопродуктивність і стати ефективним інструментом біологічного очищення водойми.

Однак даний спосіб (він отримав назву полікультура) розроблено для магістральних каналів, заповнених водою цілорічно, і передбачає спільне вирощування різних видів та вікових груп риб. За два-три роки риба, поїдаючи водорості та черепашки, набуває товарного виду (1-3 кілограми) і придатна для реалізації. За рахунок прибутків від продажу виловленої риби проводять зариблення каналів.

З розподільчими каналами ситуація інша. їх заповнюють у квітні, скидають воду, у листопаді. Чи здатна вирости риба за такий короткий строк? А головне, чи зможе очистити канал? Точних відповідей на ці запитання не було. Та все ж фермер і начальник управління вирішили ризикнути.

- Ми виходили з того, що для нашої зони є характерним швидке прогрівання води, — пояснює С. В. Кравчук. — Як наслідок, уже в травні досягається температурний оптимум (вище 20°С) для нагулу риб. Максимум тепла припадає на три літніх місяці і досягає 3/4 загальної величини при температурі води 25-3043 , що є оптимальним для розвитку рослиноїдних риб.

До підбору мальків риб також підійшли зважено. Зарибнили канал мальками коропа, білого амура та товстолобика. Справа у тому, що товстолобик споживає фітопланктон, білий амур — вищу водну рослинність. А короп -типовий бентофаг, тобто всеїдна риба. Такий підбір мав гарантувати отримання максимального меліоративного ефекту.

ДОСВІД ЗАСЛУГОВУЄ ПОШИРЕННЯ

Чи вдалося досягти очікуваного результату? У плані очищення каналу — на сто відсотків. Сьогодні зариблена частина каналу Р-5 — одна з найчистіших на території району.

- Раніше упродовж поливного сезону нам доводилося постійно вручну очищати касети від водних рослин. Робота ця не з легких, але інакше неможливо забезпечити нормальну роботу обладнання. Руки обривали, — розповідає машиніст насосної станції №12 Василь Миколайович Зозуля. — Зараз — благодать. Водоростей у воді мінімальна кількість і вони не заважають нормальній подачі дніпровської води на поля.

Сільгоспвиробники І. В. Яцько та В. В. Лисенко воду на поля подають за допомогою пересувної мотопомпи. Вони також не нарадуються якості очищення води в каналі і стверджують, що поливати стало значно легше. Сьогодні з каналу Р-5 беруть воду п'ять пересувних мотопомп, а насосні станції забезпечують одночасну роботу 18 «Фрегатів». Ще рік тому досягти такої продуктивності поливів не вдавалося.

А ось із компенсацією витрат на зариблення розподільчого каналу ситуація дещо інша. До скидання води риба набула ваги 300-700 грамів, та й то завдяки тому, що фермер підгодовував її зерновідходами та макухою. Сімдесят відсотків виловленої риби фермер на зимовий період пересадив у ставок для дорощування. Реалізація риби не покрила витрат на придбання мальків. І все ж очищення каналу за допомогою риб-біомеліораторів виявилося економічно вигіднішим, ніж традиційним способом.

Зараз начальник районного управління водного господарства С. В. Кравчук агітує сільгоспвиробників, що господарюють на зрошуваних землях, долучитися до експерименту. Якщо більшість господарств різних форм власності і фізичних осіб погодяться взяти участь у біологічному очищенні води в каналах, з яких подають воду на їх поля, збитки мінімізуються! Врешті-решт — компенсуються за рахунок ефективніших поливів (а відтак зростання врожайності сільгоспкультур) та суттєвого зменшення негативного впливу поливної води на грунти (пам'ятаєте про рН?). Та й у тому, щоб канали і насосні станції служили довше і ефективніше, зацікавлене не лише управління водного господарства. Для сільгоспвиробників це також важливо. Отже, досвід треба поширювати.

РИБИ-БІОМЕЛІОРАТОРИ

Короп харчується водоростями, молюсками, рачками, черв'яками, лялечками комах. Відноситься до безшлункових риб, тому їсть практично безперервно. Його називають «всеїдним водяним» і прирівнюють до свині за неперебірливість їжі, швидкий ріст та накопичення жиру.

Товстолобик харчується мікроскопічними водоростями — фітопланктоном. Тому ця риба є відмінним меліоратором водоймищ. Своїм цідильним ротовим апаратом товстолобик фільтрує воду, що «цвіте», зелену та каламутну від детріду воду.

Білий амур виключно травоїдна риба. Водна рослинність стає основним кормом для білого амура з місячного віку і щодоби він споживає кількість рослинної їжі, яка значно перевищує його масу. Добре співіснує з коропом, оскільки останній не складає йому конкуренції в кормовій базі.