у справі «Міська територіальна громада проти громадянина Бурди»

Коли стосується бізнесменів, у нас можуть повернути справу так, що й не очікуєш. Знаходять «обставини, що відкрились заново», дурять громадськість благородством своїх намірів і т.п.

Так сталося і зовсім недавно із справою «Міськатериторіальна громада проти Бурди». Якими тільки судовими тонкощами не обставили її! У листопаді 2009 року суддя Цюрупинського районного суду С.Сіденко задовольняє позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Цюрупинської міської ради. До того ж, як сказано в рішенні, «вловному обсязі». Суд зобов'язав херсонського банкіра Бурду Т.О. звільнити земельну ділянку і знести самовільне будівництво в Цюрупинську по вул.Набережній, 5.

Однак той же суддя вже 2 квітня 2010 року оголосив, що прийняте ним же рішення, якби м'якше сказати, було законним лише на момент його прийняття, тобто 5 листопада 2009 року. Значить, тимчасово. А віднині воно вже незаконне і відміняється. І який толк боротися громаді за шматок річкового берега, оскільки передбачається, що п. Бурда знову виставить «на фундаменті» охорону, бо вважається законним власником не тільки «фундаменту» (будівництво початковій стадії), а й земельної ділянки.

Ось такий несподіваний розворот, на всі 180 градусів, стався у справі, що набула в Цюрупинську (та й не тільки) гучного розголосу. У жителів міста була надія на райсуд, тепер її нема. І міська територіальна громада вимушена шукати справедливості в суді вищої інстанції'. Та про це потім. А поки що повернімося до рішення Цюрупинського районного суду від 2 квітня 2010 року.

«У задоволенні позовних вимог прокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Цюрупинської міської ради до Бурди Тараса Олександровича про знесення самочинного будівництва, вчиненого ним на території, прилеглої до земельної ділянки, за адресою: м. Цюрупинськ, вул. — Набережна,5, та розірвання договору на утримання прилеглої території, укладеного09.04.2008р. між Бурдою Т.О. та МКП «Цюрупинськкомунгосп», відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог».

І крапка. Враження таке, що в тій же прокуратурі, що позивається «в інтересах держави в особі...», узагалі сидять люди, які не читають і не знають законів, якщо їм відмовлено в повному обсязі. Втім, нещодавно позовні вимоги цих же людей суддя Сіденко задовольнив — і теж в повному обсязі.

Ну що ж, таке буває в нашому судочинстві. Знайшлися додаткові докази у сторони, що програла, «обставини, які відкрилися заново» — і ось тобі. Усе перевернуто з ніг на голову.

А вже що городяни кажуть про оголошення подібних рішень — це варто тільки послухати. Бо написати ми не наважуємось. Лексика ненормативна. Особливо в тій частині, де йдеться про «розірвання договору на утримання прилеглої території». Що ж, цінуємо ваш благородний порив, шановний бізнесмене, уже так«належ-но утримували наші береги, що навіть будуватися почали». Продовжуйте впорядковувати, прости господи, наші річкові береги й надалі, з усіма наслідками, що випливають з цього.

А наслідки такі. Після продовження за останнім рішенням суду, на що він дав дозвіл, такого «впорядкування та належного утримання прилеглої території» городяни взагалі не матимуть змоги підступитися до води. А якщо й матимуть, то їх — до того ж тільки вдень, а вночі нічого робити тепер уже на чужих берегах, — проведуть під конвоєм через ворота, контури яких також уже видно.

Чому Бурда подав заперечення за «обставинами (про них пізніше. -Авт.), що відкрилися заново», — зрозуміло. Кому охота (та й навіщо!) втрачати такий ласий шматок, як берег річки Чайка. Аби все-таки спробувати реалізувати свій намір в облаштуванні житла «на природі» для своїх, як жалівся сам Тарас Олександрович Цюрупинському міському голові, батьків, уяких слабке здоров'я. Зрозуміло, що и суди тепер так швидко померти цій справі вже не дадуть. Ось тільки не зрозуміло, чому свої такі «переконливі»докази Тарас Олександрович, чи особа, яка представляє його в суді, не надали в процесі першого розгляду цієї справи?

Скориставшись деякими формальними неточностями, можливо, й допущеними в ході оформлення позову (як ось: суддя поставив під сумнів представництво прокуратурою інтересів держави в суді, оскільки, на його думку, Цюрупинська міська рада у спірних правовідносинах не може уособлювати державу, інтереси якої повинен захищати прокурор), Т.Бурда повторно подав у суд. Та від шизофренії, яка насувається, городян уже нічого не врятує. Цитуємо рішення суду від 2 квітня ц.р.: «Належних доказів щодо вчинення відповідачем самочинного будівництва саме на ділянці, переданій йому на утримання прилеглої території, згідно договору від 09.04.2008 року, укладеного між МКП «Цюрупинськкомунгосп» та гр. Бурда Т.О. для належного утримання, на розгляд суду не представлено, а відтак суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, не доведені в судовому засіданні».

Ось так. 5 листопада минулого року були доведені, до того ж в повному обсязі, як видно з попереднього рішення суду. А 2 квітня ц.р. — уже не доведені. І теж — «в повному обсязі». І це не зважаючи на те, що договір з комунгоспом за рішенням міськради розірваний в односторонньому порядку. Незважаючи нате, що сторона відповідача в суді доводить, що «благоустрій та належне утримання території, прилеглої до земельної ділянки», таки буде, але формально це не має ніякого відношення до спорудження житлового будинку. «Відповідно до затвердженого з Цюрупинським міським головою плану заходів з благоустрою території, прилеглої до земельної ділянки Бурди Т.О. від 09.04.2008року, — йдеться в рішенні суду, — останній передбачав (і далі йде перелік усього, що передбачав Бурда по благоустрою території прилеглої до земельної ділянки): встановлення берегоукріплюючої дамби з монолітного залізобетону, монтаж декоративної плитки «Кармен», встановлення бетонної загороджувальної огорожі дамби, насип чорнозему на берегоукріплюючій дамбі, монтаж перил загородження з труб (не приведи господи, що б ми у воду попадали!), облицювання дамби декоративним каменем ¡т.д. іт.іі. Не просто Набережна, 5, а набережна Ніцци! Але ж чому такий «добропорядний» Тарас Олександрович так нічого й не зробив за два роки?. Навіть камінця не поклав у «євронабережну», а ось фундамент власного будинку вже звів.

Яка це вигідна позиція! Успішно «присмоктатися» до берега і робити вигляд, що формально не маю до будівництва ніякого відношення — тільки до договору «про благоустрій та впорядкування території, прилеглої до земельної ділянки». Хоча всі, і суд, і ми, та й сам Тарас Олександрович, чудово розуміємо, що це те ж будівництво, і наміри ті ж.

Про те, що міськрада сама себе поставила в таку ситуацію, свідчить той же договір з приватною особою «на благоустрій». Раніше такі договори не укладались. Строк його дії -безкінечний. Ніякі штрафні санкції в документі не передбачені. Питання узгодження зміни цільового призначення прилеглої ділянки не відрегульовані. Одне слово, не договір, а знахідка для таких «підприємливих» людей, як Бурда. І начхати, що ті умови, які значаться в договорі, здатні призвести до втрати шматка берега, в усякому разі 0,12 і 0,10 га, як у даному випадку. Договір підписав колишній начальник комунгоспу А.Шкворченко. А затвердила міськрада попереднього скликання. Рішення про продаж земельної ділянки особі, яка потім перепродала її Т.Бурді, підписав благородний М.Слюсаренко, тодішній міський голова.

Таким же «благородним» виявився і сам херсонський бізнесмен, коли бідному і по вуха в боргах Цюрупинську запропонував свої послуги «по благоустрою території, прилеглої до земельної ділянки». Треба віддати йому належне: комбінацію по відчуженню двох земельних ділянок у громади міста на березі р.Чайка він провів блискуче, дякуючи «помічникам» з міськради та комунгоспу, яких ми назвали. А що «переплутав» благоустрій з будівницвом — то суща дрібниця. Як наслідок, уже винен не Бурда — при бажанні завжди можна Знайти для суду «обставини, що виниклії заново», -а міська громада.

За оцінками юристів, подібні договори «про благоустрій» не що інше як спосіб навмисного відчуження землі в міської територіальної громади, та ще й можливий спосїб одержання хабарів посадовцями. Міськрада нинішнього скликання поклала край таким «договорам».

Усе сталося так, як повинно було статися. Бо знайдеться, говорить Л .Зарічна, ще не один «добропорядний» бізнесмен, який також здорово постарається «допомогти в благоустрої», якщо місто за свій рахунок не може навести порядок на своїй території. Міський голова також повідомила про те, що рішення Цюрупинського районного суду від 2 квітня 2010 року оскаржено в апеляційному суді.

Та що цікаво: минув уже місяць з моменту подання апеляційної скарги, а вона чомусь до цих пір знаходиться в Цюрупинському райсуді, заявила «ВО» спеціаліст з юридичних питань міськради Ганна Чмир. «Ми навіть не знаємо причини цього», — додала Ганна Іванівна.

- Суд своїм рішенням надав можливість ще раз перепродати престижну земельну ділянку, якщо Т.Бурда надумає це зробити, оскільки дозволу на будівництво житлового будинку на березі річки ми не даємо. Але якщо таке станеться, проблеми виникнуть у нового власника, — так прокоментувала рішення Цюрупинського райсуду міський голова Людмила Зарічна.