Якщо у минулому в деяких населених пунктах Нововоронцовського району комунальні підприємства працювали більш-менш успішно, то зараз похвалитися нічим. У селах району КП не густо, а бажання створити їх—хоч одбавляй. Та цього, погодьтеся, замало. Коли природа вкотре випробовує нас на міцність, незлим тихим словом жителі Гаврилівки згадують й про КП «Смарагд». Якщо його працівники більш-менш успішно забезпечують подачу питної води у житла людей, навчальні заклади та підприємства, то боротися з природною стихією їм нічим. Не приховує комунальні негаразди й сільський голова Гаврилівки Зінаіда Чепей.

— У боротьбі з природними катаклізмами нам допомагають місцеві підприємці Олександр Гузь, брати Дмитро, Володимир і Віктор Грицики, голова фермерського господарства «Алмаз» Володимир Федченко та інші. Діляться з комунальниками запасами солярки, хоча й самі небагаті, жителі села Тетяна Мількович, Володимир Гапич, Микола Різак і Анатолій Мінько та інші. Погоджуюся, що це не вихід зі становища! Вони вміють і хочуть працювати краще, але у них під рукою немає ні трактора, ні причепа, ні вантажівки, ні зварювального апарата. Перелік того, що вкрай потрібне для поліпшення благоустрою села, займе багато місця.

Зінаїда Василівна також розповіла, що ще 9 років (!) тому повноважними зборами колишнього КСП ім. Шевченка було прийнято рішення розпаювати все майно, з якого намічалося виділити дещицю й соціальній сфері села. Але сільрада так і не отримала трактора,'вантажівки та іншого. А голими руками багато не зробиш! Добре, що хоч небайдужі жителі села допомагають усувати наслідки катаклізмів та боротися з нечистотами. Але ж їхнього ентузіазму надовго може й не вистачити. Колектив сільських комунальників хоча й невеличкий, але працьовитий. Директор Іван Бойко, слюсарі Сергій Устянівський та Дмитро Грицик не бояться ніякої роботи. Але щоб їх підтримати, слід подбати.про зміцнення матеріально-технічної бази.