Цього року автомобільне ралі «Чумацький шлях» проводиться вже в сімнадцятий раз

За цей час траса змагання у Херсоні декілька разів повністю оновлювалася. Були в ній і ліси, і степи, іноді спортивні авто «ревіли» просто на вулицях міста. В організаторів також виникла ідея провести парну гонку на спеціально обладнаній трасі в Таврійському мікрорайоні Херсона. По суті, ця траса стала візитною карткою не тільки змагань на Херсонщині, але і всього українського ралі. Окрім того, частина «Чумацького шляху»-2010 пролягала ще й в кар’єрі біля селища Тягінка.

Херсон став другим етапом ралі «Чумацький шлях» після Чернівців. Усього турів заплановано шість. Цього року траса складається з 241,71 км загальної дистанції, з якої 94,32 км — це 8 спеціальних ділянок.

- Для того, щоб серед пілотів не ходили розмови, що екіпажі, які із року в рік беруть участь в херсонському етапі ралі, вже завчили трасу, ми оновили її на 40%, — сказав директор ралі Олег Петрищев. — Будувалася вона за міжнародною практикою, щоб кожна спеціальна ділянка долалася екіпажем тільки два рази і лише в одному напрямі.

Якщо порівнювати з минулим роком, то, за словами О.Петрищева, довелося в двічі більше часу витратити на налаштування траси і задіяти для цього чимало людей. А це велике навантаження для організаторів. Також серед новацій змагань — одноденний тип гонки, а, отже, дуже напружений графік для учасників.

- Можливо, це буде досить суб’єктивна думка, адже ралі «Чумацький шлях» в Херсоні — це наше «дитя», — говорить президент автомобільного клубу «Херсон», начальник безпеки на ралі В’ячеслав Котляр. — Та все ж скажу, що етап змагань в нашому місті найкращий з точки зору видовищності.

Для тих, хто хотів повболівати за херсонський екіпаж, уже кілька років поспіль чекало розчарування. Автомобільний спорт — дуже дороге задоволення. Для такого міста, як сьогоднішній Херсон, вкласти в машину сотні тисяч доларів, мабуть, справді на даний час є безумством.

- Основне завдання автомобільного клуба «Херсон» — організувати змагання, — пояснив Олег Петрищев. — Громадській організації забезпечити участь екіпажа, який би виступав у залік ралі, нереально. Нашого ентузіазму вистачає тільки на популяризацію в Херсоні автомобільних змагань.

Переможець ралі 2006, 2007, 2009 років пілот з Києва Олександр Салюк навіть не дістався до фінішу — це стало головною несподіванкою херсонського етапу. Сам гонщик пояснив свою невдачу так: «Справа в тому, що склад нашого екіпажу змінився. Моїм штурманом був Павло Черепін, а ралі останніх років я вигравав з Адріаном Афтаназівим. Задав такий високий темп, наче я з Черепіним відзмагався вже цілий сезон — це було помилкове рішення. Треба було навіть обирати місцями тренувальну швидкість. Їхали значно скоріше, ніж вимагала від нас ситуація. Але ми не сумуємо з цього приводу. Для нас негативний результат — це теж результат. Зробимо висновки і намагатимемось не повторювати помилки в наступних етапах».

- Від дій штурмана залежить 70% успіху екіпажу, — каже В’ячеслав Котляр. — Саша Салюк — пілот, який полюбляє швидкість, і якщо штурман повідомив про поворот невчасно, то екіпаж приречений на невдачу.

Трійка призерів найпрестижнішого класу автомобілів «N4» (абсолютний залік) стала такою: третє місце посів одеський екіпаж — Ігор Чаповський, Андрій Ніколаєв; другими стали Юрій Кочмар (Одеса), Сергій Коваль (Київ). Перемогли ж кияни Валерій Горбань, Євген Леонов.

Усього ж змагалися 54 екіпажі в дев’яти автомобільних класах (за об’ємами двигуна).

- Так, Саша Салюк вилетів із траси, але були й інші суперники, з якими можна було боротися, — сказав новоспечений переможець херсонського етапу ралі Валерій Горбань (на фото). — Хоча авторалі — такий вид спорту, в якому змагаєшся перш за все із собою. У Херсоні траса дуже складна: 28-кілометрова спецділянка, спекотна погода — за суперниками ніколи дивитися.