ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Маленьке диво – валок скошеної люцерни
14.06.2010 / Газета: Каховська зоря / № 47-48 / Тираж: 8000

В степу під Тавричанкою до нестями гостро пахне свіжоскошеною соковитою травою. То механізатори кормозаготівельного загону Олександра Горбенка з ДПДГ»Асканійське» збирають на площі 750 гектарів перший укіс люцерни.

Щедро полита «Фрегатами» та травневими дощами, люцерна цього літа вродила на славу.

- З п'яти ланів під дощувальними агрегатами, — розповідає Олександр Горбенко, — ми вже зібрали і заклали у сінажні траншеї 2800 тонн люцерни. А всього плануємо за перший її укіс заготувати на зиму щонайменше 5 тисяч тонн сінажу. За другий укіс люцерни збираємося взяти 700-800 тонн сіна,

третій укіс піде худобі на зелений корм... До слова, наш підрозділ не тільки заготовляє корми, але й годує худобу: в нас на «довольствії» перебуває 3 тисячі овець та дві з половиною голів великої рогатої худоби.

Як єдиний механізм, чітко знаючи своє місце у непростому конвеєрі «зелених жнив», працюють у запашних люцернових загінках «Асканійського» найсучасніші жатки, комбайни-підбирачі, агрегати, що перевертають та підбирають скошені трав'яні валки, а потім пресують їх у тюки...

- Наші механізатори працюють грамотно, не підводить й складна високопродуктивна техніка, — зауважує головний інженер дослідного господарства «Асканійське» Олександр Князев. — Особливо сумлінно трудяться на жатках Є-303 Леонід Грицаєнко і Володимир Іванчук, механізатор Роман Безкоровайний, трактористи Сергій Ігнатьєв, Вадим Стадних, Володимир Рябоконь і Сергій Чабанов, водії автомобілів Олександр Коновалов і Микола Романов, оператор тюкопакувальної машини «Масей- Фюргюсон-135» Станіслав Долгий, комбайнер «Дона-680 М» Олександр Биков і комбайнер «Ягуара» Віктор Книшук. Щодня наші механізатори підбирають валки соковитої трави на 60 гектарах і відправляють на кормовий майданчик щонайменше 1500 тюків люцерни.

Зрозуміло, у ДПДГ «Асканійське» завжди є чому повчитися. Тож не випадково, що нещодавно саме тут пройшов обласний семінар-нарада з питань подальшого розвитку кормовиробництва' на Херсонщині. Начальники і головні спеціалісти районних управлінь агропромислового розвитку, керівники господарств, науковці ознайомилися з технологіями заготівлі та зберігання сінажу, сіна і випасу молочного стада та молодняка великої рогатої худоби, побачили в дії комбікормовий завод дослідного господарства та новітню кормозбиральну техніку.

Під час пленарної частини семінару начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Віталій Ярмак доповів присутнім про не дуже-то задовільний стан кормовиробництва в області і наголосив на необхідності відновити цю галузь у колишніх обсягах, активно відроджуючи тваринництво. Учасники зібрання акцентували увагу на впровадженні нових систем кормовиробництва, на ролі макро- та мікроелементів у збалансованій годівлі тварин, на впливі високоякісних кормів на ефективність роботи тваринництва тощо.

Учасників обласного семінару супроводжувала і давала вичерпні пояснення та поради Герой України, директор ДПДГ «Асканійське» Віра Найдьонова (на фото'вгорі). Вона, зокрема, сказала:

-Звичайно, мене радує той факт, що в нашій області намагаються дійсно відродити колишні солідні потужності тваринницької галузі, а це практично не можливо зробити без інтенсивного розвитку кормовиробництва і зрошення. Використання нині зрошуваних земель мені особливо болить. Подивіться, люди добрі, що ж зараз вирощується на поливних землях? Здебільшого генномодйфікована соя і ще овочі... А де зернові культури, чим завжди славилася Херсонщина, де кукурудза у всіх її видах, де багаторічні трави, де взагалі десятиріччями успішно вивірені і науково обгрунтовані сівозміни для наших зрошуваних таврійських ланів?! Має бути соромно перед нащадками за те, як «нові хазяї землі» бездумно і безпорадно експлуатують нині наші родючі поливні землі. Енергійний розвиток тваринництва і, природньо, кормовиробництва — це саме той ефективний важіль, що дозволить і зберегти нашу родючу землю, і врятувати взагалі вітчизняне аграрництво, а з ним і трудове селянство.

У роботі семінару взяв участь голова районної державної адміністрації Володимир Сторчак.

Автор: Валерій РУДЕНКО

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.016