Ми вже зверталися до теми змін у Законі України «Про загальну середню освіту», обговорюючи його 12 статтю — щодо тривалості середньої освіти. Як відомо, відповідно до цього Закону з вересня цього року середня школа мала б стати не одинадцяти-, а дванадцятирічною. Чимало спорів, дискусій та навіть протистоянь викликав законопроект комуністів Адама Мартинюка і Катерини Самойлик щодо змін вищезгаданої норми статті.

Головне завдання, що» ставили перед собою автори законопроекту — запровадження одинадцятирічного терміну навчання для здобуття повної загальної середньої освіти з одночасним введенням обов'язкової дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку.

Опозиція була категорично проти, відстоюючи 12-річний термін.

Народний депутат України Катерина Самойлик упевнена в тому, що її законодавча ініціатива відповідає часу, рятує країну від кризи в освіті: «Подумайте самі. Концептуальні засади 12-річної освіти розроблялися й приймалися у роки стрімкого економічного зростання країни, тоді, коли економічної кризи ніхто не прогнозував, — висловлює свої аргументи Катерина Семенівна.

Це просто здоровий глузд. Адже сьогодні Україна замикає першу сотню країн світу за рівнем використання інформашино-комунікаційних технологій, а оновлення змісту освіти у нас наразі пішло шляхом перевантаження навчальних програм. До того ж, не було проведено реформування системи підготовки вчителів.

Натомість, збільшений термін навчання потребує вирішення щлого ряду надскладних питань щодо «дітей» старшого віку: створення відповідних умов харчування, медичного обслуговування, підвезення учнів (у сільських районах). На розв'язання цих проблем і завершення комп'ютеризації шкіл, оновлення застарілої техніки, підключення до мережі Інтернет, оснащення навчального процесу мультимедійним обладнанням та створення комп'ютерного програмного забезпечення необхідно близько 4 млрд. грн. Державі виділити сьогодні такі кошти важко. Скажу більше, їх просто немає де взяти. А навчати дітей треба кожного дня, тут не зробиш перерву, мовляв, давайте пошукаємо гроші...

Реалізація ж нашого законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, що зараз дуже важливо. Ми просто зберігаємо систему освіти, не даємо її дезорганізувати. Я вже не кажу про те, що ми просто враховуємо і думки самих школярів та їх батьків, які не можна ігнорувати у демократичномусуспільстві».

Так, дійсно, щодо соцопитувань, то вони не просто за одинадцятирічку, а певна група опитаних відстоює 10-ти річний термін навчання. Позитивно до переходу на 12-річний термін навчання ставляться лише близько 10% учнів, 15% батьків і 20% вчителів шкіл. Водночас негативне ставлення до цього переходу висловлюють більше 70% респондентів.

Опонети Катерини Самойлик наголошують на тому, що ми прагнемо у Європу, тож без 12-річної середньої школи, мо'вляв, там нічого робити.

- Міжнародний досвід свідчить, що якість освіти визначається новітніми технологіями, професійними кадрами, сучасним змістом, а не термінами навчання, — зазначає народний депутат К.С. Самойлик. — Лише поодинокі країни мають тривалість обов'язкової середньої освіти понад 11 років (Велика Британія, Угорщина, Нідерланди). У більшості країн Європи і Світу тривалість здобуття обов'язкової освіти складає 9-10 років.

Хоча я особисто маю великий Лрсвід законодавчої роботи, та все ж ми, автори проекту, намагалися дослухатися до всіх, не залишити поза увагою жодної думки. Наприклад, 9 червня 2010 року відбулися Парламентські слухання на тему: «Запровадження 12-річноі загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання», переважна більшість учасників, яких висловили пропозиції щодо запровадження 11-річного терміну навчання у загальноосвітніх навчальних закладах та введення обов'язкової дошкільної освіти дітеНі з 5-річного віку. А це практики, з багаторічним досвідом: вчителі, директори та завучі шкіл. Як можна ігнорувати їх фахові пропозиції та думки?

Закон прийнято, тож з 1 — вересня старшокласники можуть не хвилюватися, школа залишається одинадцятирічною.

Зокрема у змінах до Закону України «Про загальну середню освіту» йдеться і про «обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку». Це значить, що з 5 років, у дитячих дошкільних закладах, діти будуть готуватися до першого класу.

У Законі також записано, що «Відповідно до освітнього рівня, що забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (І ступінь — початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, II ступінь — основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, III ступінь -старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як правило, з профільним спрямуванням навчання) та особливостей учнівського контингенту, існують різні їх типи. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно».

Внесено зміни і до 9-ї статті Закону: окрім заочного навчання, освіту можна отримати «дистанційно», в школах з'являться «класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів», «спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами».

Катерина Самойлик та її колега, один з-авторів змін до Закону Адам Мартинюк, упевнені, що документ, який вони внесли на розгляд Верховної Ради України та боролися за його прийняття, знайде схвалення у батьків та освітян.