Навіть сорокаградусна спека не зупинила учасників всеукраїнської наради з питань виробництва та переробки овочів, яка проходила на Херсонщині минулої п'ятниці. Проблемами галузі переймалися півтори сотні представників різних міністерств і відомств — від Мінагрополітики України і Держкомзему до Державного агентства України з інвестицій та інновацій і керівників оптових ринків, сільськогосподарських та переробних підприємств. А де ще побачити підґрунтя завтрашнього дня вітчизняного городництва, як не на овочевих ланах Каховського і Голопристанського районів?

Голова фермерського господарства «Труд» Андрій Петренко на прикладі показав, чого можна досягти, якщо займатися городництвом не як допоміжним промислом, а як прибутковою галуззю.

— Торік на переробку ми відправили одних томатів 7,5 тисячі тонн та плюс дві тисячі тонн моркви...

— А яка ж урожайність? — цікавиться перший заступник міністра Мінагрополітики України Сергій Мельник.

— На крапельному зрошенні цибулі збираємо по 100—120 тонн, томатів — не набагато менше... Не підводять й інші овочеві культури.

— Овочі для нас — це справді другий хліб, — додає голова Каховської РДА Володимир Сторчак. — Із 142 фермерів третина спеціалізується саме на вирощуванні не тільки томатів чи цибулі, а й всього борщового набору.

Віце-прем'єр-міністр України Віктор Слаута (другий ліворуч) побачив під Голою Пристанню майбутнє аграрної України.

Фермер Петренко починав господарювати на півторагектарній площі, а зараз у «Труда» 170 гектарів овочевого поля, у перспективі буде ще сто.

Хтось зауважує, що вирощувати городину дідівськими способами у таких масштабах та ще й за умов постійного подорожчання води для поливу — собі ж на збиток...

Це справді так, погоджуються господарі. Тому той же «Труд» віддав перевагу не «веселкам над ланами», а крапельному зрошенню. Його у Каховському районі найбільша площа в країні — 7 тисяч гектарів. На зміну ручній праці приходить сучасна механізація. У «Труді», наприклад, є імпортний томатозбиральний комбайн, копач і обрізувач цибулі, інша техніка.

Своя фішка у ПП «Фаворит-Ill», чиї землі, вважай, по сусідству. Це сільгосппідприємство не тільки овочі вирощує, а й відроджує садівництво.

— Затри роки ми освоїли 3434 гектари землі, — пояснює директор фірми Сергій Леонтюк. — На жаль, вся вона у суборенді у «Кримської фруктової компанії». Законодавство України дозволяє переоформити землю в оренду, а самого механізму переоформлення нема!

Міністерські чиновники у відповідь почали заганяти Леонтюка в економічний кут, аби у підсумку сказати, що на допомогу від держави можна не сподіватися.

Тим часом підприємство садить сади: персикові, черешневі, вишневі, нектаринові, абрикосові. Це сади майбутнього: нові сорти, шпалери, крапельне зрошення...

А виробництво городини — паралельно. Тим паче, що у розпорядженні підприємства — овочесховище на 22 тисячі тонн продукції. І тут держава мала б компенсувати частину витрат на експлуатацію таких об'єктів, аби у міжсезоння не завозити картоплю з Алжиру чи помідори з Туреччини. Аж ні: самі декларації і чиновницька риторика!

Вразило учасників наради відвідання фермерського господарства «Інтегровані агросистеми», що під Голою Пристанню. Це ціле аграрне містечко, облаштоване на рівні кращих світових зразків.

Президент холдингу «Агроф'южн» (Миколаїв) Сергій Сипко зауважує:

— Саме життя підказало вибір місця. Це відмінна зона для вирощування томатів: дельта Дніпра, Дніпровсько-Бузький лиман, особливий мікроклімат, ефект масштабу.

І справді ефект! Власний тепличний комплекс для вирощування розсади томатів, завод річною потужністю переробки сировини у 150 тисяч тонн, унікальні очисні споруди, завдяки яким екологія не ворогує із економікою.

У цьому та багато в чому іншому переконався і аграрний віце-прем'єр-міністр України Віктор Слаута, котрий побував на підприємстві уперше і якого, здається, нічим не здивуєш.

Щоправда, нинішній рік — не показовий. На помідорних плантаціях «Інтегрованих агросистем» тривалий час <- по керна! — стояла вода, рослини після такої купелі дали урожай ледь не втричі менший від прогнозованого.

Але Сергій Сипко живе вже днем завтрашнім:

— Аби повністю завантажити такий завод, як оцей, потрібно розширити томатні плантації до восьми тисяч гектарів. Поки що такої кількості землі немає...

Вочевидь і районні власті підключаться до того, аби розрулити ситуацію. Як-не-як, йдеться про ефективне використання землі, інвестиції, нові робочі місця.

Коментуючи подію республіканського масштабу, голова облдержадміністрації Микола Костяк зокрема підкреслив:

— У радянські часи Херсонщина вирощувала 350—400 тисяч тонн овочів при середній врожайності 400—500 центнерів з гектара. Сьогодні ж врожайність тих же томатів становить більше тисячі центнерів! Це показники, яких не завжди досягають в Туреччині, Іспанії, Португалії... Вирощувати ми навчилися, та, що прикро, не навчилися торгувати. А для того, щоб споживали круглий рік власну городину, потрібно відродити старі і збудувати нові сховища і холодильники. Упевнений, що уряд допоможе організувати у нас оптовий ринок

овочевої продукції на площі не .менше ста гектарів зі складами, сучасною лабораторією, переробкою. Крім того, ми подали пропозиції до Кабінету Міністрів щодо відродження консервної галузі краю.

— Я кщо чесно, — сказав у розмові з журналістами віце-прем'єр-міністр України Віктор Слаута, — то за два десятки років незалежності України у держави до овочівництва, а також картоплярства руки не доходили! Настав час розглянути проблеми галузі, починаючи від селекції і закінчуючи ринками збуту. Чому обрали Херсонщину? Бо вона виробляє найбільше овочевої продукції в країні — майже мільйон тонн! Галузь потрібно відроджувати. І яка б не була ситуація з державним бюджетом, ми будемо виписувати нові програми розвитку овочівництва, садівництва, баштанництва. Україна повинна споживати власну продукцію!

На пленарній частині академік Національної академії аграрних наук України Микола Гаврилюк додав:

— Наші природно-кліматичні умови — від Криму до Полісся — значно кращі, ніж в Іспанії, яка на ЗО відсотків забезпечує овочевою продукцією Європу. Кращі грунти, досить води і сонця, дешева робоча сила...

Словом, уперед на штурм іспанських висот!

І Херсонщина, впевнений, ще скаже Європі своє вагоме слово.