Виповнилося сто днів, як посаду голови Каховської райдержадміністрації знову після п'ятирічної «помаранчевої» перерви обійняв Володимир Сторчак. З цього приводу кореспонденти «Каховської зорі» попросили його відповісти на ряд запитань.

- Володимире Петровичу, ми знаємо, що всі ці сто днів Ви багато їздили районом, ретельно вивчали стан справ на місцях, мали численні відверті розмови з людьми... Які домінують думки та висновки? Чи справляє Каховський район враження депресивного, як це мовиться про Херсонську область?

-Депресивним, зрозуміло, наш район назвати неможливо, тому що ми потихеньку, але настійно піднімаємося з колін і поступово повертаємо ті виробничі позиції, які мали до руйнації колгоспно-радгоспної системи господарювання на землі. Так, на чимало наших сіл, особливо так званих бригадних, сьогодні не можна дивитися без суму. Люди залишили свої оселі, які поступово перетворюються в руїни... Багато молоді подалося шукати ліпшої долі у великі міста чи за кордон. В деяких населених пунктах вже нема дитячих садків, шкіл, фельдшерсько-акушерських пунктів... А що ж з'явилося нове, позитивне? Воно, на щастя, теж є. Вчорашні початківці-фермери і недосвідчені землекористувачі за ці роки виросли у вмілих землеробів та успішних агропідприємців. Разом з такими флагманами сільськогосподарського виробництва, як дослідне господарство «Асканійське», СТОВ «Таврійська перспектива» та ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», з'явилися й нові не менш успішні і солідні агропідприємства -«С.Клаус», «Агротекс-Миколаїв», «Дніпро-А-Агро», «ГАВАН», помітно набирає додаткових виробничих обертів ДПДГ «Каховське»... Це радує. І все ж в районі лишається ще багато земель сільськогосподарського призначення, які використовуються неефективно або зовсім не обробляються. Ось чому ми створили при райдержадміністрації спеціальну комісію (м очолив мій перший заступник Віктор Балабанов), котра має за мету провести найприскіпливішу інвентаризацію ріллі на території кожної сільської ради. Повторюсь: отримані результати нас задовольнити не можуть — чимало землі «гуляє», не працює на економіку району, на бюджети сільських рад, на добробут, врешті-решт, на селян — власників земельних паїв. До слова, нині лише 66 відсотків договорів оренди земельних паїв передбачають орендну плату за їх використання у розмірі З і вище відсотків від їх нормативно-грошової вартості, а треба мати 100 відсотків. Ми неодмінно виведемо на чисту воду всіх хитрунів та ділків, які взяли у користування землі державної та комунальної власності, але навмисно не обробляють їх, сподіваючись нагріти руки на цьому, коли рілля стане об'єктом купівлі-продажу. Звичайно, ці сподівання марні, бо нам потрібні сільськогосподарські товаровиробники, а не новоспечені вітчизняні латифундисти-трутні. Тому перед земельною комісією райдержадміністрації поставлено завдання: перш, ніж надати комусь землю у тимчасове користування, чітко з'ясовувати, чим і як вона оброблятиметься. Більше того: наша районна державна адміністрація буде ініціювати доповнення до чинного земельного законодавства в тій його частині, де йдеться про надання у тимчасове користування земель державної та комунальної власності. Зараз як? Одержав землю і можеш не поспішати з м обробітком — назад не заберуть. Ми ж будемо наполягати на тому, аби законодавство дозволяло місцевій владі забирати ріллю в тих, хто її не обробляє, і передавати справжнім і працьовитим господарям. Якщо нам вдасться через своїх депутатів-аграрників у Верховній Раді «провести» такі доповнення до законів України, то це буде другим випадком в історії незалежної України, коли саме райдержадміністрація і районна рада Каховщини суттєво вплинули на весь механізм землекористування в нашій державі: в 2003 році саме з подачі каховчан Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу внутрігосподарських зрошувальних мереж та дощувальних агрегатів у комунальну власність органів місцевого самоврядування. Згаданий документ по суті дозволив без перебільшення врятувати вітчизняний зрошувальний комплекс.

- Чи задоволені Ви результатами цьогорічного збирання ранніх зернових культур в районі?

- Думав — буде гірше, бо практично всюди жнива проходили за форс-мажорних обставин. Однак хлібороби доклали чимало зусиль і зібрали 85 тисяч 488 тонн зерна при середній врожайності 26 центнерів з гектара (до речі, це найкращий показник урожайності, в області). А озима пшениця дала по 31,9 центнера з гектара на круг, по 29 ц/га дав озимий ячмінь. А ось ярий ячмінь, яким підсівали навесні площі слабких озимих, явно не вродив. Очевидно, в подальшому такі площі треба відводити під парові поля. В Радянській Україні ярий ячмінь сіяли, бо розглядали його як додатковий фураж для розвинутого тваринництва. Зараз стільки фуражу не треба. До слова, озима пшениця на парах цього року вродила більше 50 центнерів з гектара. У жнив, що тільки-но минули, є й інші повчальні уроки. Головний з них — забули, що таке роздільний спосіб збирання врожаю, що таке косити хліби на звал, а пізніше підсушені валки підбирати. Навіть потрібних жаток в районі — лічені одиниці. І я тут повністю стою на боці Героя України директора ДПДГ «Асканійське» Віри Найдьонової, яка підкреслює, що хлібороби Західної України постійно жнивують під час дощів та граду, тож і постійно підсушують зерно у валках, скорочуючи до мінімуму його втрати.

Сподіваюсь, нинішній землеробський рік завершиться й вагомими врожаями олійних та технічних культур і овочів. Запорука тому — надійна робота зрошувальних систем Каховщини. Нам вдалося зберегти повністю внутрігосподарські зрошувальні системи, ми не дозволили у свій час зруйнувати, продати як металобрухт жодного погонного метра підземних трубопроводів... Відтак поливна нива Каховщини нині складає 58,9 тисячі гектарів. Цього року вже здійснено понад 290 тисяч гектаро-поливів ланів...

Гадаю, буде цілком логічно, що, визначаючи хлібофуражний баланс району на наступний рік, ми залишимо посіви зернових культур на рівні 36,5 тис. га (пари складуть 17333 га), а олійні та технічні культури (соняшник, соя, гірчиця, льон, ріпак) становитимуть 52060 га, кормові культури — 35101 га, овочі та баштанні — понад 8 тисяч гектарів крапельного зрошення.

Дбаючи про подальший розвиток зрошення на Каховщині, треба розв'язати й ряд нагальних проблем. Конче потрібно замінити 125 кілометрів трубопроводів, забезпечити сільгосптоваровиробників відчутними державними дотаціями (особливо за вирощування зерна, багаторічних трав та кормів) і компенсаціями за витрати електроенергії на зрошенні, значно знизити на селі плату й за електроенергію, що йде на питне водопостачання. З цього приводу я зустрічався з віце-прем'єр-міністром України В.Слаутою, він мої пропозиції підтримує.

І ще один важливий аспект, пов'язаний із зрошенням. Так, каховчани навчилися на поливній ниві вирощувати щедрі врожаї фруктів, ягід, овочів... Тепер вкрай важливо навчитись успішно торгувати дарами садів та ланів на користь районній та міській територіальним громадам. Саме тому райдержадміністрація і прийняла нещодавно рішення про постійне проведення у м.Каховка у вихідні ярмарків-продажів сільгосппродукції місцевого виробництва.

- Володимире Петровичу, побудувати потужну і успішну Україну, очевидно, неможливо без соціально-економічного відродження українського села. Яке найближче майбутнє у сільських населених пунктів Каховщини?

- Зрозуміло, йдеться про головне стратегічне завдання держави, яке слід розділити на декілька складових. Передовсім мовиться про необхідність у кожному селі поліпшити якість життя людей, тобто забезпечити селян цілодобовим водопостачанням та водовідведенням, електро- та газопостачанням, наданням систематичних комунальних послуг, пов'язаних із ремонтом житла, вивезенням твердих побутових відходів, оранкою та поливом городів, здійсненням ритуальних послуг тощо. До цього слід додати благоустрій населених пунктів, тобто стан вуличних шляхів, тротуарів, наявність освітлення в нічний час та зелених зон, місць культурного і змістовного відпочинку, відсутність бур'янів і так далі.

На мій погляд, все це можливо здійснити найближчим часом, хоча сільські бюджети багатими не назвеш. Треба тільки сільським головам змінити своє ставлення до реалізації цих питань. Чого нам передовсім бракує? Належної матеріально-технічної бази сільських житлово-комунальних господарств. Скажімо, Малокаховський сількомунгосп має і сміттєвоз, і два трактори, і автомобіль, і мотокосарку, а у Новокам'янської сільради зовсім ніякої техніки нема, як і в більшості сільрад... Який вихід? Можливі варіанти тимчасової оренди потрібної техніки. Не виключається об'єднання спільних зусиль двох або кількох сількомунгоспів сільських рад. Доцільно купувати (й не обов'язково дорогу нову) техніку, що ще довго експлуатуватиметься. Словом, потрібно шукати конкретні шляхи здійснення завдання — і результат обов'язково буде. Вважаю, що протягом найближчих 4 років ми в змозі за рахунок всіх джерел фінансування придбати 43 одиниці техніки, які заплановано ввести в дію в рамках нової цільової програми реформування житлово-комунального господарства району на період до 2014 року.

- Окрема проблема — газифікація сіл району. Чи не так?

- Відповідна програма в нас є, і вона поступово здійснюється. Буквально днями отримають довгоочікуваний природний газ мешканці Цукурів, за ними — жителі Червоного Поділля. Вже є проект газифікації села Дудчино (підвідний газопровід прийде з Тавричанки). До 2015 року буде газифіковано Чорноморівку, Семенівку та А.Слободу, потім — Червоний Перекоп та Заозерне... Щодо газових проблем, з якими зіткнулися цього літа жителі Чорнянки, то їх остаточно буде розв'язано у три етапи. Перший, тобто монтаж нового газорозподільчого пункту, — вже здійснено і газопостачання села давно відновлено. Наступні етапи — спорудження станції катодного захисту та належний перехід магістрального газопроводу через автошосе Херсон-Мелітополь — вже здійснюватимуться за кошти обласного та державного бюджетів.

Хочу також зазначити: райдержадміністрацію нетСюже не хвилювати й якість питної води в населених пунктах Каховщини. В 60% сіл вода з водонапірних башт не відповідає санітарним нормам. Тому в поточному році ми звернулися до облдержадміністрації з пропозицією щодо будівництва в п'яти населених пунктах району сучасних пунктів очищення питної води.

Продовжуючи тему майбутнього каховських сіл, підкреслю, що не менш важливим нашим завданням є пошук реальних інвесторів з гарними фінансовими можливостями, які б обробляли землю, займалися тваринництвом, допомагали у вирішенні соціальних питань на селі, створювали нові робочі місця.

- І є перспективні проекти-пропозиції?

- Передовсім триває підготовка та впровадження інвестиційних проектів, які значно збільшують потенціал району. Скажімо, ДПДГ «Асканійське» веде реконструкцію двох приміщень для утримання 500 голів великої рогатої худоби (готовність їх — 50%, вартість проекту -1,5 мільйона гривень), тут же в стадії розробки знаходяться проекти будівництва корівника на 200 голів та приміщення для утримання 200 голів великої рогатої худоби м'ясного напрямку вартістю 4 мільйони гривень. TOB «фрідом фарм Бекон» почало реконструкцію комбікормового заводу потужністю 80 тонн за зміну вартістю 5 мільйонів гривень. TOB «Агро-Капітал» приступило до будівництва приміщення для бройлерів на 100 тисяч голів вартістю 5 мільйонів гривень. ДПДГ «Каховське» планує спорудити маточник-свинарник на 90 станкомісць та реконструкцію маточника-свинарника на 64 станкомісця загальною вартістю 3,7 мільйона гривень. Завершуються роботи по будівництву та введенню в експлуатацію центру по обслуговуванню автотранспорту і оптового ринку сільгосппродукції агрофірми «ГАВАН».

В поточному році в нашому районі розпочало діяльність підприємство з іноземними інвестиціями TOB «Деско ЮкрейН» (Туреччина), яке на базі колишнього Любимівського тваринницького комплексу перероблятиме технічні культури і вироблятиме рафіновану олію. У жовтні-листопаді згадане підприємство вступить в дію. Відбулися в мене перемовини й з гендиректором фірми «Фрідом Фарм Бекон» Віктором Лесним. Цей бізнесовий підрозділ збирається придбати або взяти в оренду нині пусту ферму СБК «Світанок», аби відгодовувати там свиней. Одночасно «Фрідом Фарм Бекон» планує тут відновити зрошування 360 гектарів ріллі для вирощування кормових культур.

- Як добре, що більшість із згаданих Вами інвестиційних проектів спрямована саме на відродження в районі тваринницької галузі. Очевидно, це не випадково?

- Тваринництво завжди було і буде село-утворюючою галуззю, бо має цілорічну виробничу циклічність, тобто створює постійні робочі місця. І сьогодні це чудово розуміє чимало підприємців-патріотів, які прагнуть вигідно і з користю для держави вкласти власні кошти у перспективну справу. Вважаю, абсолютно правильно нині ставить питання перед землекористувачами й наш губернатор Микола Костяк: маєш більше 3,5 тисячі гектарів землі, вирощуєш зернові культури — берись за тваринництво.

Незабаром в Інтернеті буде відкрито спеціальний сайт щодо інвестиційної привабливості Каховського району, щоб всі у світі знали: будь-яким серйозним інвестиціям в економіку нашого краю, особливо у тваринництво, відкрито зелену вулицю!

- Володимире Петровичу, наближаються вибори до органів місцевого самоврядування... Чого особисто від них чекаєте?

- Я, можливо, повторюсь, але ми маємо очевидний факт: у представницьких органах місцевого самоврядування ще є випадкові люди, в тому числі й на посадах сільських голів. За сто днів, як голова райдержадміністрації, я в цьому неодноразово переконувався. Випадкові (а значить байдужі) люди гублять на корню все нове, корисне і прогресивне, де б вони не знаходились. Моя надія: виборці оберуть до влади на місцях людей совісливих, чесних, працьовитих, енергійних, високоосвічених і дійсних патріотів свого села і свого району.

Оцінювати треба перш за все конкретні вчинки і справи кандидатів, а не їх обіцянки та слова. Вважаю, що й депутати районної ради мають бути сільськими жителями, обов'язково представляти певну сільраду, а не знати проблеми села на рівні туриста. Дуже хочу побачити серед нових представників місцевого самоврядування якомога більше молоді. Очевидно, що нам в районі доцільно впровадити якісно новий підхід до підготовки та добору кадрів як перспективних керівників, так і успішних виробничників.

- Володимире Петровичу, як Ви ставитесь до конфлікту в центральній районній лікарні, де вже п'ять років ніяк не знайдуть спільної мови головний лікар О.Віттіх та завідувач хірургічного відділення В. Глухов?

- Переконаний, цей конфлікт негативно впливає на роботу головної медичної установи району та міста і не робить честі його учасникам. Я мав особисті розмови з цього приводу і з Віттіхом, і з Глуховим, але на компроміс вони не йдуть. За таких умов вихід тут один: нехай фахівці із Міністерства охорони здоров'я та професійні правознавці скажуть своє остаточне слово.

Зі свого боку робив і роблю все можливе, аби мешканці району отримували належне медичне обслуговування. Ще коли працював-начальником Каховської автостанції, селяни, які приїздили у суботу до Каховки на ринок, щоб вторгувати якусь копійчину, постійно скаржилися мені на те, що у цей день не працює районна дитяча поліклініка. Зараз вона працює. Я також наполіг на тому, аби у медичних закладах Каховки всюди були на видних місцях таблички з переліком послуг і з чітким визначенням, котрі з них безкоштовні, а котрі платні. З перших же днів перебування на посаді голови райдержадміністрації я поставив перед керівництвом ЦРЛ завдання створити в усіх відділеннях лікарні належним чином обладнані палати для ветеранів війни та праці, інвалідів...

- Після ста днів перебування на головній державній посаді району Ви не збираєтесь здійснити певні кадрові зміни в апараті райдержадміністрації чи в її структурних підрозділах?

- Таких планів нема. Вважаю, всі працівники і РДА, і м підрозділів — на своїх місцях. Призначення першим моїм заступником В.Балабанова і заступником голови РДА Г.Малишенко, впевнений, суттєво посилить вплив райдержадміністрації на хід справ в економіці району і активізує нашу інвестиційну політику. Я суворо попередив усіх держслужбовців: ніякого бюрократизму і формалізму! А вимір їх діяльності один — практична, а не паперова результативність...

- На порозі — новий навчальний рік... Як школи Каховщини готуються до нього?

- На проведення капітальних ремонтів і реконструкцію закладів освіти з районного бюджету виділено 243,5 тис. грн. Зазнають, оновлення приміщення та класи Семенівського НВК, Костогризівської, Чорнянської та Кам'янської загальноосвітніх шкіл. За рахунок позабюджетних коштів виконано ремонти в Чорноморівській, Архангельскослобідській і Тавричанській школах. За рахунок сільської ради проводиться будівництво утеплених санвузлів Малокаховської ЗОШ І-ІІІ ст. (з 239 тис. грн. уже освоєно 140 тис. грн.),- За рахунок селищної ради у серпні планується виконати реконструкцію водопровідної та каналізаційної систем Любимівської ЗОНІ І-ІІІ ст. №2 на суму 43,495 тис. грн.

Інженерні комунікації у навчальних закладах району повністю підготовлені до роботи в осінньо-зимовий період 2010-2011 років.

Для проведення поточних ремонтів шкіл у 2010 році з районного бюджету було виділено 93,0 тис. грн. На даний час з районного бюджету використано 91,8 тис. грн. та залучено 100,75 тис. грн. позабюджетних коштів.

У червні-липні 2010 року до шкіл району завезено 710 тонн вугілля, що, з урахуванням залишку, становить 60 відсотків від потреби. Відповідна робота триває.

Користуючись нагодою, хочу подякувати керівникам підприємств різних форм власності за небайдужість, розуміння та допомогу у вирішенні проблемних питань-сільської школи: директору ДПДГ «Асканійське» В.Найдьоновій, директору ФГ «Зоря Каховщини» Л.Кириченку, керівнику Фг «Смерічка» М.Ткаченку, ПП Ю.Міхапевичу, ПП В.Шелестову, начальнику міжрайонного управління водного господарства О.Бруштелі...

Прагну, щоб наші сільгоспвиробники, підприємці, інвестори, всі ми завжди усвідомлювали: якщо в селі є дитячий садок і школа — значить, у села є майбутнє.

- Спасибі, Володимире Петровичу, за відверте інтерв'ю і всіляких Вам та Вашій родині гараздів.