Першочерговим завданням аграрного сектора Херсонської області є вирощування якісного продовольчого зерна, яке є одним з основних важелів стратегічної політики регіону, і всі передумови для цього є.

«Висококваліфіковані спеціалісти аграрної галузі мають значний досвід вирощування зернових культур»

По-перше, це фінансові аспекти — за будь-яких економічних негараздів якісна продукція, яка відповідає вимогам високих стандартів, постійно користується високим попитом і має затишну і стійку нішу, як на внутрішньому, так і на світовому товарному ринках.

По-друге, високий агроресурсний потенціал території якнайширше відповідає вимогам формування високоякісного врожаю зернових культур, зокрема, озимого клину. При цьому, наявні обмеження Степової зони щодо вологозабезпеченості нівелюються за рахунок тривалого періоду вегетації озимих культур.

По-третє, наявний насіннєвий фонд — на сьогодні існує значна кількість досліджених і випробуваних у виробничих умовах сортів озимої пшениці та ячменю, що відзначаються високою пластичністю до умов посушливого клімату, характеризуються високою продуктивністю і стійкістю до шкідників та хвороб.

В четвертих, кадровий потенціал — висококваліфіковані спеціалісти аграрної галузі мають значний досвід вирощування зернових культур, використовують передовий досвід та новітні розробки в даній сфері виробництва.

«Технологія отримання високоякісного продовольчого зерна представляє собою досить об'ємну низку чітко пов'язаних в часовому вимірі агротехнічних параметрів»

Аналіз стану продовольчого ринку останнього періоду показує, що у світі відзначається суттєвий недобір продовольчого зерна (особливо в нинішньому році), ціни на нього мають максимум за останні 5-7 років, попит на зерно зростає. Зважаючи, що в Степовій зоні вирощування зернових культур є пріоритетним напрямом, уже сьогодні необхідно ставити питання про закладання основ майбутнього врожаю.

Технологія отримання високоякісного продовольчого зерна представляє собою досить об'ємну низку чітко пов'язаних в часовому вимірі агротехнічних параметрів, заходів та вимог. Кожен з них певною мірою визначає свою долю в формуванні продуктивності культури. До переліку основних критеріїв відноситься поживний режим ґрунту.

За результатами досліджень Херсонського центру «Облдержродючість» низький рівень поживного режиму ґрунту на час вегетації зернових є однією з основних причин низького валу високоякісного продовольчого зерна. По області протягом останніх 5-7 років основна частка площ озимих (близько 85%) характеризувалась як недостатньо забезпечена основними елементами живлення. В першому мінімумі знаходиться азот, який є основою формування високобілкового зерна, іноді його дефіцит в ґрунті в 5-10 разів переважає необхідний оптимум. На таких площах якісне зерно не може бути сформоване фізіологічно. Все це є свідченням недотримання нормативних критеріїв високопродуктивних технологій та нераціонального використання наявного ресурсного потенціалу ґрунтів, тому виробництво зернових стає нерентабельним, а їх посіви щорічно скорочуються.

Питання удобрення, які спрямовані на забезпечення максимальної продуктивності кожної одиниці площі, за нинішніх умов господарювання обумовлюються, передусім, економічними критеріями. Висока вартість добрив, яка в сумі загальних технологічних витрат становить від 10 до 45 %, повинна забезпечувати максимальний об'єм окупності продукту. Але це не завжди відповідає дійсності. За таких умов все більш актуальним стає проведення ґрунтової діагностики, яка забезпечує визначення потенціальних можливостей ґрунту. Проводити цей захід слід одразу за збиранням попередника. При надзвичайно низькій забезпеченості ґрунту мінеральним ШШ азотом є час визначитись з вибором оптимальної схеми удобрення. Раціональний розподіл елементів живлення за критичними періодами споживання сприяє їх максимально ефективному використанню та збереженню природного потенціалу ґрунтів.

«Для зони південного Степу добре зарекомендували себе сорти озимої пшениці Херсонської та Одеської селекції» .

У нашій зоні максимум уваги слід надавати посівам озимої пшениці, яка в загальній структурі посівів повинна займати 60-75 % зернового клину. Добирати необхідно декілька сортів з відмінним періодом вегетації. Акцентувати увагу слід на якості насіннєвого матеріалу, який має бути високий кондицій. Одним з основних критеріїв високого потенціалу сорту у виробничих умовах є можливість створення продуктивного колосу (1,8-2,0 г), формування оптимальної густоти (до 600-800 продуктивних стебел на м2), рівномірний стеблостій (70-90 см) зі співвідношенням зерна до соломи 1:1. Надзвичайно важливо забезпечити повноцінний розвиток головного і бокових пагонів.

Для зони південного Степу добре зарекомендували .себе сорти озимої пшениці Херсонської та Одеської селекції, це — «Херсонська безоста», «Хер-сонська-99», «Находка-4», «Кохана», «Дріада-1», «Антонівка», «Єдність», «Зразкова», «Куяльник», «Вікторія одеська», «Ніконія одеська», «Селянка», «Одеська-267», «Знахідка» тощо. Всі вони адаптовані до посухи (ґрунтової і повітряної), мають високий потенціал урожайності, дають зерно 1 -2 класу, наділені високою стійкістю до екологічних і біологічних стресів. Позитивно виділяються сорти «Херсонська безоста», «Херсонська-99» та «Дріада-1».

«Також слід звернути увагу на вибір посівного агрегату»

Одним із стратегічних питань також є вибір попередника. Надзвичайно бажаним за всіма агрономічними критеріями та з економічної точки зору є горох (він накопичує від 60 до 100 кг/га д. р. доступного азоту, що рівноцінно, при нинішній ціні на добрива, 180-320 грн./га). На жаль, таких площ по області мізерна кількість.

Також слід звернути увагу на вибір посівного агрегату: від точності висіву, рівномірності розподілу насіння на одиницю площі та глибини загортання насіння суттєво залежить поява дружніх рівносильних сходів та їх подальший розвиток. Насіння перед посівом в обов'язковому порядку слід протруювати, для чого необхідно використовувати лише спеціалізовані протруювачі, при цьому не травмується насіння. В останні роки це питання є досить актуальним, при неякісному збиранні та доробці насіння отримує до 40 % мікротравм, внаслідок чого після висівання посіви зазнають швидкого і значного ураження хворобами. Це, в свою чергу, призводить до зрідження та ослаблення сходів.

Для протруєння необхідно використовувати високоякісні протруйники разом з добривами, що містять мікроелементи. Добрива сприяють кращому проростанню насіння, підвищують стійкість молодих проростків до несприятливих факторів довкілля.

Важливим критерієм є також оптимальна норма висіву, яка в якісного насіння для більшості сортів становить 4,0 — 4,5 млн./га схожих насінин (180 -220 кг/га). Мінімальну норму висіву виставляють при ранніх строках посіву і по парових попередниках, максимальну — по непарових попередниках. При досить пізніх строках посіву норму збільшують до 6 млн./га.

«Сприятливі умови для проведення сівби настають при встановлені середньодобових температур 14- 15«С»

Строки сівби озимої пшениці щорічно корегуються. За період останніх 5-7 років набувають поширення більш пізні строки сівби, які здебільшого обумовлюються незадовільними умовами зволоження на час посіву та м'якими зимами. В даному питанні слід дотримуватись середніх оптимумів і враховувати фізіологічні особливості кожного сорту. Сприятливі умови для проведення сівби настають при встановлені середньодобових температур 14 -15°С. Оптимальною умовою до входу в зиму є формування у пшениці за осінній період 3-4 пагонів.

Досить ретельно слід підходити до системи обробітку ґрунту, який має бути диференційований до умов, що складаються на час посіву. Він повинен забезпечувати можливість якісної і рівномірної за-робки насіння та добрив обумовлювати оптимальні умовами для проростання культури та її подальшого розвитку. Зважаючи на надзвичайно спекотні та посушливі погодні умови останнього періоду, і те, що до початку сівби залишилось відносно небагато часу, всі агротехнічні заходи зараз мають бути максимально спрямовані на накопичення та збереження наявної в ґрунті вологи.