Добігло кінця наше «аномальне» літо, і вчора усі, хто вчиться, повернулися до шкіл і вузівських аудиторій.

Закінчилося солодке літнє життя: море, річка, кавуни, спання донесхочу, необмежене спілкування з друзями і — повна свобода. Напрасовані, чистенькі й урочисті школярі з найщирішими намірами вже з першого ж дня вчитися й поводитися бездоганно, почимчикували до школи. Щоправда, цьогорічні десяти; класники ( вже традиційно — із самого п’ятого класу) розпочнуть навчальний рік без більшості підручників: дався взнаки «реактивний» перехід-повернення до 11-річної освіти. Чиновники від освіти (незалежно від партійної «масті) чомусь так само традиційно вважають, що підручник — це не головне в навчальному процесі, а вчитель повинен уміти обходитись і без нього, інакше він поганий педагог. Погодьтеся: в екстремальних ситуаціях це дійсно так, але ж вибачте — такий екстрім у нас вже який рік поспіль триває? Як вихід пропонують «качати» посібники з Інтернету або ж робити ксерокопії з газети «Освіта України».

Усі ж підручники (повний комплект), швидше за все, потраплять до учнів не раніше Нового року — це в кращому випадку. Знаємо,проходили.

Навчальні заклади гостинно розчинили перед своїми вихованцями двері класів, відремонтованих, як завжди, за рахунок «благодійних внесків» батьків. І які б акти про ці самі внески не складали, як би їх не оформлювали, як би не примушували .класних керівників писати пояснювальні через те, що батьки збирають кошти, усі зацікавлені сторони чудово це лицемірство розуміють і мимоволі приймають умови гри «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю...» і так до безкінечності.

Та, на жаль, не всі діти нашої області мають можливість навчатися у більш-менш комфортних умовах. За інформацією агентства «Контекст-Причорномор'я», начальник Управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації Микола Кухарук на традиційній серпневій учительській конференції відзначив, що у 183 населених пунктах регіону відсутні школи. Найбільше – у Високопільському районі (17 сіл, 91 дитина), Голопристанському (17 сіл, 196 дітей) і Каховському (16 сіл, 200 дітей). Що ж стосується організації харчування школярів, то Херсонська область займає за цим показником останнє місце в рейтингу по Україні. Та й про яке повноцінне харчування у деяких районах на 3-4 гривні може йтися, коли не забезпечується навіть виконання натуральних елементарних норм? А здоров'я наших дітей — це і здоров'я майбутнього нації.

Високі ж чиновники від освіти сповнені оптимізму і знову й знову переконують нас, що все буде добре: «авантюра» з 12-річною освітою відмінена, нові програми за день до 1 вересня вчителі отримали, підручники колись-таки будуть. Але вчителі, з якими я спілкувалася, не поділяють їх оптимізму. Вони стверджують, що особливої радості не відчувають: дуже болюча проблема з підручниками, відчуття тривоги і нестабільності, зарплатня, яка після обіцяних надбавок практично не змінилася ( що на фоні галопуючих цін дуже нервує). Проте напередодні 1 вересня один із високих функціонерів на питання про мізерну заробітну плату вчителя відповів, що для справжнього вчителя головне — це іскра Божа. Напевно» дуже важко зрозуміти, що найяскравіша іскра згасне без підтримки, а постійні думки про хліб насущний аж ніяк на сприятимуть креативності, якої так домагаються від учителів. За останній час урядом прийнято більше 37 постанов по освіті, тож дуже хочеться сподіватися, що усі болючі питання будуть якнайшвидше вирішені , і в освітніх закладах стане комфортно усім: і школярам, і батькам, і вчителям.

Звичайно, є серед педагогів і байдужі до дітей, і просто некомпетентні, але ж основна маса вчителів любить свою роботу і вміє працювати якісно. Це вони люблять своїх учнів (і ті відповідають їм взаємністю), чекають на них і щедро діляться знаннями не тільки з предмету, але і вчать життя. І діти поспішають 1 вересня саме до них, а ще — до друзів, за якими вже скучили, і, звичайно ж, до рідної школи, яка, незважаючи ні на що, залишиться у пам'яті назавжди.