Чиїм прогнозам ми довіряємо менш за все? Звичайно ж синоптиків. Але все одно продовжуємо їх читати. А чи правильним є судження, що синоптичні прогнози найменш за все збуваються? Виявляється, що ні. Останні події доводять, що ще менше, ніж синоптикам слід довіряти — соціологам. З минулого тижня, в рамках міста Херсона — це стало доведеним науковим фактом.

Перед тим, як йти на вибори будь-який кандидат намагається з'ясувати, ну хоча б для себе: чи є сенс вкладати у вибори гроші? Чи будуть за нього голосувати? Чи цікаві його ідеї людям, а якщо цікаві, то у якій кількості? Для того, аби отримати відповідь на ці питання вони, як правило, замовляють опитування громадян, і за його результатами роблять висновки.

Та ні для кого не секрет, що результати опитування будь-які претенденти, на які завгодно посади, використовують не тільки для того, аби дізнатися думку людей, але й для того, аби на неї вплинути.

Такий вже у нас слов'янський менталітет — куди більшість, туди й я: «Від натовпу — ані на крок».

Довіра до того, що думка «більшості» більш правильна ще збереглася, особливо у людей старшого віку, а тому, коли їм просто сказати «Більшість готова голосувати за мене!», то вони можуть повірити, а можуть й ні, Але якщо сказати (при цьому дотримуючись розумного вигляду на обличчі): «Бачите — більшість-людей «за». То чого ж ви відстаєте від народу? Ви проти людей?!», то хтось може й звернути зі шляху власного переконання, і подумавши, ну, якщо люди так думають, он як їх багато, то й я зроблю так, як робить більшість.

Маніпулятивні технології вже давно відомі професійним політичним технологам, і вони з успішністю використовують їх у проведенні передвиборчих кампаній, особливо коли.це стосується привертання уваги до «свого» кандидата.

Можливо саме тому, знаючи згубну тенденцію щодо «покращення результатів шляхом маніпуляцій» український законодавець чітко прописав у виборчому законодавстві: «За 7 днів до голосування, забороняється розповсюджувати результати опитування громадської думки». До дня голосування ще цілих 7 тижнів, а тому інформація доходить до споживачів вільно. Так саме «вільно» нею користуються ділки від політики.

* Ми вже розповідали вам, що минулого тижня у Херсоні було оприлюднено результати «опитування» громадської думки щодо того, за кого готові голосувати мешканці обласного центру на виборах міського голови.

Згідно оголошених результатів 29,8% опитаних готові проголосувати за В. Сальдо, 12,6 — за А. Путілова, 12,1 — за В. рріна, 11,4-за0, Ротову, 9,2 — за Б. Сіленкова, 7,1 — за І. Семенчева, 3,1 — за С, Кириченка. Не знають за кого б проголосувати — 29,8% опитаних.

Крім того, були оприлюднені і результати готовності мешканців Херсона голосувати за партійні списки: ПР — 32,3%, БЮТ — 9,6%, КПУ — 8,2%, «Сильна Україна» — 7,1%, «Народна партія» -ц 3,5%, «Наша Україна» — 2,2%, «Фронт змін» — 2%, «Партія зелених» — 1,8%, Менше 1% — «ПСПУ» та «Свобода», 31,6% опитаних ще не знають, яка партія їм впаде у очі 31-го жовтня.

На вибори готові прийти 72,6% з 1200 опитаних херсонців.

Цифри вже самі по собі цікаві, трохи нижче я візьмуся їх аналізувати. Та спочатку нагадаю, що опитування провів Інститут політичних та соціологічних досліджень ім. Т.Г. Шевченка, а презентував результати роботи науковців директорів інституту Володимир Бондаренко.

Вірити чи не вірити результатам роботи такого «поважного» інституту? Народна мудрість: «Довіряй — та перевіряй», знову виявилася аксіомою.

Під час тієї ж прес-конференції, на якій пан Володимир репрезентував результати, виступила ще одна директорка — Київського інституту практичної політики пані Богдана Бабич, яка приїхала до Херсона спеціально для того, аби сказати, що пан Бондаренко — брехун, що «результати» наведені ним дуті і підготовлені на замовлення.

Хто ж замовник? Замовником виявилися «Народна партія» (в Києві головує Володимир Литвин), на місцевому рівні — Юрій Христич. Так, це той самий Юрій Петрович Христич, який є заступником чинного міського голови Володимира Сальдо, і який опікується питаннями торгівлі, транспорту та зв'язку, і про якого неодноразово згадували у своїх публікаціях різні ЗМІ, як не про зовсім «прозору» людину з діючої владної структури.

Виникає цілком слушне питання: навіщо «Народній партії» замовляти опитування в Херсоні з питання виборів мера, якщо вона ніяким чином не нагадувала про себе всі ці роки (хіба що тим, що весь склад фракції партії у Херсонській міській раді «чесно» і «слухняно» голосує так, як це потрібно діючому міському голові). Що ж такого надзвичайного сталося, що партія вирішила витратити гроші на вивчення думок електорату? Невже НП буде висувати Юрія Христича на посаду міського голови? А може когось іншого?

Можу припустити, що у світлі того, що останнім часом по місту активно ходять чутки про те, що висуванцем від Партії регіонів, у зв'язку ' із складними стосунками між' партією та Володимиром Сальдо, може стати Андрій Путілов, то цілком можливо, що висування Володимира Сальдо може відбутися від «Народної партії».

Втім, вже у ці вихідні з'явилася інформація, що Володимиру Васильовичу знову вдалося «порішати» питання у Києві, і він знову спить більш-менш спокійно — ПР знову «готова» висувати його кандидатуру.

Та це для нас не головне. Головним залишається питання: хто з двох шановних директорів наукових закладів сказав нам з вами неправду, і навіщо?

Після того, як пані Богдана знеславила пана Володимира, той у відповідь назвав її «Бабою Параскою» (директором сатиричного видання, яке не має до соціології ніякого відношення).

По великому рахунку, двох директорів можна зрозуміти — конкуренція висока, кожному хочеться заробляти гроші. Залишимо їхні суперечки між ними...

Але ми з вами так і не маємо відповіді на питання: чи можна довіряти тим рейтингам, які назвав Володимир Бондаренко? Чи можливо права Богдана Бабич? Чи насправді електорат сьогодні готовий саме так голосувати? І чи відповідає думка 1200 людей, яких (поки будемо вірити) опитали фахівці — насправді думкам херсонців?

Для того, аби з'ясувати всі обставини справи закличемо на допомогу ще одну науку — статистику (те ж не точну, втім — більш об'єктивну).

Якщо подивитися на результати останнього голосування, що відбулося в місті (а це були Президентські вибори), то що ми отримаємо? Ми матимемо офіційні статистичні дані, зафіксовані ЦВК.

У першому турі президентських перегонів (що відбулися 17 січня 2010 року, т.т всього 9 місяців тому), по місту Херсону, голоси розподілялися так: В. Яну- кович («Партія регіонів») — 33,46%, Ю. Тимошенко («БЮТ») — 22,81%, С. Тігіпко («Сильна Україна») -19,16%, П. Симоненко («КПУ») — 6,01%,

Яценюк («Фронт змін») --6,55%,

Литвин («Народна партія») — 2,09%,

В, Ющенко («Наша Україна») — 1,56, О. Тягнибок («Свобода») — 1,04%.

Ви запитаєте мене, що дають ці цифри? Я вам відповім — більш-менш реальний рейтинг ставлення до партії та до людини, яка її представляє.

Не треба бути дуже великим фахівцем, аби зрозуміти, що якщо 9 місяців тому виборець мав певне ставлення до політичної сили, то він і сьогодні повинен саме так ставитися до неї.

Якщо хтось з вас весело потирає «ручонки» і радіє, що упіймав мене на тому, що я не врахував того, що загальна ситуації в Україні змінилася, то поспішу вас розчарувати — врахував (далі поясню).

З одного боку, якщо вважати, що в державі нічого кардинально не змінилося і все так добре, як про це говорять, то тоді у представника ПР — Володимира Сальдо рейтинг повинен бути як мінімум на рівні партії, його повинні підтримувати значно більше херсонців (адже він «добре працює», його робота «задовольняє», а жителі міста довіряють «людині партії»).

З іншого боку, якщо ставлення до партії, у зв'язку із загальним погіршенням ситуаі(ії в державі стало іншим, якщо діями влади та загальною соціальною ситуацією люди незадоволені, то тоді чому довіра до ПР знизилася тільки на 1,16%? Отже, виходить, що глобально, нічого не змінилося, електорат як довіряв, так і продовжує довіряти ПР, Хіба не так — порівняйте результати опитування і результати голосування.

Дивимося далі. Яскравого представника від БЮТ на посаду міського голови поки немає, а тому порівняємо тільки ставлення до партії. У січні їй довіряли (через голосування за її лідера) — 22,81%, а сьогодні БЮТ підтримують тільки 9,6%, куди поділися 13,51%? Якщо взяти за основу, що нічого не змінилося, то виходить, що всі ці люди розчарувалися у БЮТ просто так. Якщо ж загальна ситуація в державі покращилася, то тоді у ПР (як правлячої партії), повинно бути зростання відсотку довіри бодай на 5 — 7%, Якщо ситуація погіршилася, то у БЮТ відсоток прихильників повинен зрости. Хоча тут може бути й інший варіант — прихильники БЮТ віддають свої голоси іншій партії. Якій саме?

Можливо «Сильній Україні»? Ні, за неї готові голосувати всього — 7,1%, в той час, коли по місту у січні Тігіпко займав третю сходинку — 19,16%, Добре, припустимо, що після того, як пан Тігіпко попрацював в Уряді, електорат в ньому також розчарувався. То може рівень довіри зріс до «Фронту змін»? Ні, теж впав на 4,55%, То, у кого ж зросли відсотки?

У КПУ! Тільки якось дивно. У сінні, коли соціально-економічна ситуація була більш кращою, за Симоненка проголосувало 6,01%, сьогодні, коли ситуація погіршилася, за КПУ готові голосувати — 8,2%?. Зростання всього 2,1%? Якщо кредит довіри до ПР, БЮТ, «Фронту змін», «Сильної України» разом впав на 30,12%, а у КПУ зростає всього на 2,1%, то де ж решта 28,02%??? У когось рейтинг повинен зростати стрімко!

І він росте, ще й як! За В. Ющенка («НУ») на початку року проголосували лише 1,56%, а сьогодні його політичну силу готові підтримати 2,2%, а Бориса Сілен'кова (про якого з моменту зняття з посади не було чути жодного слова) готові підтримати аж — 6,1% мешканців обласного центру! Дивні метаморфози, чи не так?

А от за пана Андрія Путілова, який представляє «НУНС» у міськраді, готові віддати голоси аж 12,6%. Навіть якщо загальний рейтинг «помаранчевих» стрімголов росте, то все одно незрозуміло де ще 9,32%?

Дивно збільшився кре- 1 дит довіри до «Народної партії» на'цілих — 1,41%.

А от представник екстремістських сил пан Кириченко набирає 3,1%, це при тому, що сам лідер «Свободи» набрав на електоральному полі Херсона всього 1,04%.

Особисто я не перестаю дивуватися, що ж сталося з нашим народом? Більшість пересічних громадян все більше й більше говорять про те, що жити стає все гірше й гірше, але вони все так само стабільно продовжують підтримувати діючу владу?

В природі існує закон, який не можна відмінити: «Якщо десь — зменшується, то десь — збільшується». Це закон природи, він непідвладний людині, навіть, якщо вона представляє діючу провладну партію. Його не можуть відмінити ні соціологи, ні статистики, ні Президенти, ні Прем'єри, це — Закон Природи.

Та, як бачите, нас з вами намагаються переконати, що все не так. Нам говорять, що одразу у кількох місцях щось зникає, а в іншому місці нічого не з'являється.

Вірити чи не вірити результатам опитування, які навели «науковці», ви будете вирішувати самі, я ж можу лише сказати, що якщо виникає так багато запитань, то це наводить на сумнів у тому, що результати, що нам запропонували, достатньо щирі та насправді відповідають дійсності.

Скоріш за все для того, аби вплинути на думку електорату — нас — виборців: результати «опитування» було «підігнано» під замовника. А для того, аби вони мали більш-менш правдоподібний вигляд, у списку залишили всіх основних гравців, яких не можна просто так забрати з шахівниці (скажімо БЮТ чи КПУ, Ротову чи Гіріна), але реальні результати дещо «спотворили», мабуть автори просто не врахували, що хтось почне щось перевіряти, а тим більше щось з чимось порівнювати, і тим більше аналізувати.

Що ж стосується претендентів на посаду міського голови, то якщо взяти до уваги, що зараз паралельно кілька штабів ведуть «моніторинг» громадської думки, і всі мають дані, і всі їх оприлюднюють, то якщо всі їх скласти, а потім відняти зацікавленість кожного штабу у тому, аби показати, що його претендент більш кращий, ніж інший, то можна отримати більш-менш правдоподібний результат, який вкаже, що рейтинг Володимира Васильовича все ж падає, а рейтинги Гіріна, Путілова та Ротової зростають (подобається це комусь чи ні), Що буде далі, час покаже. Адже кандидати, ще навіть тільки можливо і не тільки у «помаранчевого» Путілова, а й у всіх, у кого тільки можливо. Переконаний, що цей «проект» вигідний тільки одній людині — Сальдо, а тому й рейтинг такий високий «намалювали». Але знову прокололися. Поява Сіленкова, і одразу з таким високим рейтингом, не може не насторожити кого завгодно, а тим більше професіоналів. Вчора не було взагалі, а сьогодні у п'ятірці!?

- Поруч із Сіленковим вже з'явилися ще 3-4 «техніки», перед якими буде стояти таке ж завдання, як і перед Сіленковим — справно не розпочинали прямої агітації, і головне що ще жоден з них (окрім Сергія Кириченка) не став виливати бруд на конкурента (цього думаю, слід очікувати не раніше, як за 2 тижні до дня голосування).

В чому ще, на мій погляд, прокололися «соціологи» «додаючи» та «віднімаючи» так це «намальований» рейтинг Бориса Сіленкова, він просто неправдоподібно високий. З точки зору політтехнології я все розумію: з'являється «технічний кандидат» завдання у якого одне — розпорошити голоси, відтягнути на себе скільки тільки можливо і не тільки у «помаранчевого» Путілова, а й у всіх, у кого тільки можливо. Переконаний, що цей «проект» вигідний тільки одній людині — Сальдо, а тому й рейтинг такий високий «намалювали». Але знову прокололися. Поява Сіленкова, і одразу з таким високим рейтингом, не може не насторожити кого завгодно, а тим більше професіоналів. Вчора не було взагалі, а сьогодні у п'ятірці!?

- Поруч із Сіленковим вже з'явилися ще 3-4 «техніки», перед якими буде стояти таке ж завдання, як і перед Сіленковим — справно «розтягувати» голоси (слава Богу, жодному з них не здогадалися «намалювати» такі високі рейтинги).

Пан Юрій Христич, як замовник рейтингу (знайшли кому довірити), явно перестарався і з «пониженням» рейтингу комуністів. Комуністи на цих виборах єдиний протестний бренд (в усякому разі поки що), і на фоні того, як рівень життя падає, а дії комуністів стають все більшрішучими, то й рівень довіри до них зростає. Я розумію Юрія Петровича — показати реальний рівень підтримки комуністів у 12-15% він не наважився. Так само, як і не піднялася рука поставити на другу сходинку Олену Ротову... — туди помістили Владлена Гігріна, якому більшість фахівців відводять хіба що п'яте місце.

А на останок ще один факт. Передостанніми парламентськими виборами, працівники редакції газети «Сегодня» провели такий експеримент

«З сентября мы позвонили главе совета директоров «Института политических и социологических исследований им. Шевченко» Владимиру Бондаренко. Представившись секретарем 4-го номера в списке «Христианского блока», пастора религиозной общины Евангельских христиан баптистов Анатолия Кашубы, журналист «Сегодня» поинтересовался, можно ли завысить рейтинг «его» партии до 2,5% и сколько это будет стоить. Прямо по телефону была оглашена цифра «4 тысячи» и назначена личная встреча».

«Это не телефонный разговор, мне нужно встретиться с уполномоченным представителем блока. Мне же надо убедиться, что это не из СБУ звонят», — проявил осторожность г-н Бондаренко.

Вся сумма была передана г-ну Бондаренко за полчаса до пресс- конференции в здании банка «Кре- щатик», о чем он подписал расписку, составленную по настоянию социолога рукой журналиста».

«Таким образом, повышение рейтинга блока с пресс- конференцией в информагентстве «УНИАН» 6 сентября в 10:30 утра и трансляцией в прямом эфире «5 канала» обошлось редакции газеты в 4 тысячи долларов. Не прошло и часа^как страна в прямом эфире узнала о небывалом росте рейтинга Христианского блока — 2,5%. По нашей просьбе Бондаренко на всю страну прокомментировал сей «феномен»: «верующие благосклонны к своей партии. И мы знаем, что верующие — очень совестливые люди, которые всегда выполняют взятые на себя обязательства. Они очень порядочны при исполнении своих предвыборных обещаний».

Чи насправді варто вірити результатам, які навів пан Бондаренко, чи слід поставити їх під сумнів — вам вирішувати самим.

Тим більше вам самим, за покликом душі і серця, слід вирішувати питання — кому довірити місто на наступні 5 років.