НА ЧЕМ БОЛЬНЫХ ИЗ СЕЛ ЭВАКУИРОВАТЬ БУДЕМ?

Грядущему наступлению зимы мало кто рад, но в Херсонском кардиодиспансере её просто побаиваются. На протяжении минувшего сезона холодов двум кардиореанимобилям этого лечебного учреждения неоднократно приходилось вывозить из глубинки пациентов с тяжелыми сердечными заболеваниями, которых требовалось срочно оперировать в областном центре. Однако подобные «пробежки» по снежным торосам и ледяному насту едва не доконали автофургоны «Рено» и «Пежо» с низким дорожным просветом и без полного привода на все четыре колеса. Администрация кардиодиспансера и сейчас расстаралась на покупку для них нового комплекта «зимней» резины, да только врачи опасаются, что еще 3-4 месяца эксплуатации в экстремальных условиях хлипкая импортная техника может попросту не выдержать. А если она станет «на прикол», то эвакуировать тяжелых больных будет не на чем.

Кроме комфортных французских реанимобилей с полным комплектом оборудования в распоряжении кардиодиспансера имеется и простенький санитарный автофургон УАЗ повышенной проходимости. Прежде он не раз выручал медиков именно зимой. Однако за 14 лет службы его корпус понемногу превращается в решето, да и состояние двигателя не выдерживает никакой критики. Так что сегодня «колёсного ветерана» надежным резервом считать уже нельзя.

Руководство кардиодиспансера еще весной отправило в облздрав заявку на приобретение нового автофургона именно для зимних выездов по бездорожью. Но до сих пор нет внятного ответа — будет новый транспорт или нет. Хотя чиновники должны сообразить, что угробить в снегу современный кардиореанимобиль «Пежо» за 1,2 миллиона гривен обойдется казне значительно дороже, чем купить за бюджетные деньги УАЗ за 270-300 тысяч гривен.

ПТИЦЕЛОВ ВМЕСТО ПТИЦЫ

Сотрудники контактного зоопарка на Арабатской Стрелке в Геническом районе спасли редкую птицу. Самца дрофы, которому браконьеры перебили крыло, привезли сюда посетители, подобравшие его в степи. Птица оказалась крайне истощена и находилась на грани гибели, однако ее удалось выходить.

Дрофой тут же заинтересовался Ривненский зоопарк, в коллекции которого представителей этого вида не было. Птицу отвезли туда «на постоянное жительство», а взамен «остров зверей» на Арабатке получил из Ривного молодого павиана, которому дали кличку Гриша. На новом месте Гриша быстро стал любимцем детворы, и у него неожиданно «прорезался» талант... птицелова. Работники зоопарка рассказывают: в день он умудряется ловить по нескольку воробьев, неосмотрительно залетающих в клетку. Их он тут же съедает. А вот курятину, которой его угощают служители, он недолюбливает.

Пока павиан проживает во временном вольере, но директор зоопарка Алексей Гетта обещает, что к следующей весне здесь будет закончено строительство просторного обезьянника. Первыми его обитателями станут уже приобретенные павиан, анубис и красная мартышка. Однако в ближайшем будущем их «компанию» пополнят еще не менее 6 обезьян разных пород, чьи ужимки неизменно вызывают восторг у ребятни. А малышей с родителями сюда наведывается предостаточно: только на протяжении минувшего курортного сезона контактный зоопарк на Арабатской Стрелке посетили около 20 тысяч взрослых и детей.

У КРУ СІМ П'ЯТНИЦЬ НА ТИЖДЕНЬ?

У розпорядження редакції потрапило цікаве дослідження аудиторів облКРУ щодо діяльності КП «Херсонтеплоенерго». Фахівці встановили, що підприємство за останні три роки, включаючи І квартал 2010-го, втратило доходів та здійснило непродуктивних витрат у сумі понад 20 мільйонів гривень!

Звідки взялася така шалена цифра? Цитуємо прес-службу КРУ в Херсонській області. Отже, «через невідповід-ністьекономічних витрат до існуючихта-рифів підприємство втратило 8,4 мільйона гривень за останній опалювальний сезон». «Через те, що ряд ЖЕКІв не керуються рішеннями сесій Херсонської міської ради про своєчасну підготовку внутрішніх тепломереж до опалювального періоду, підприємство втратило надходжень на суму понад 2,4 мільйона гривень. Більш ніж 9,5 мільйона гривень не надійшло внаслідок несвоєчасного та неповного отримання компенсації по різниці у діючих тарифах, недоодержання доходів з причини невикористання в повному обсязі виробничих потужностей підприємства для забезпечення гарячим водопостачанням, него-товність теплових комунікацій житлового фонду. Як наслідок, не виконано планові показники по реконструкції та капремонту котелень, теплопунктів і тепломереж... Це призвело до втрати 3,56 мільйона гривень надходжень». «Несвоєчасні розрахунки водоканалу за послугу з підкачки води у багатоповерхівках призвели до необхідності додатково витратити на електроенергію 790 тисяч гривень коштів «Херсон-теплоенерго»». «Державні і місцеві програми та заходи по енергозбереженню повністю не виконувалися через обмеженість фінансування. В цілому заходи профінансовано лише на 23% від потреби. У 2009 році бюджетного фінансування взагалі не було». «За постановою Кабміну у 2009 році підприємству передбачено фінансування в сумі 5 мільйонів 481 тисячі 225 гривень (за умов виділення з місцевого бюджету 1 мільйону 644 тисяч 368 гривень) на впровадження інвестиційного проекту «Заміна газових пальникових пристроїв на газові пальники, що реалізують струме-нево-нишову технологію спалювання паливного газу». Питання розглядалося міськрадою, прийнято рішення про виділення коштів, проте бюджетна програма не була відкрита, і кошти для співфінансування не виділені з муніципальної скарбниці. Однак ще в грудні 2005 року аналогічний проект успішно впроваджено на комунальному підприємстві Котел ьщик» у Каховці, що дало змогу щорічно заощадити 971 тисячу кубометрів газу. Підрахунки показали: після1 впровадження інвестиційного проекту по заміні застарілих газових пальників на сучасні підприємство мало можливість зекономити 656,5 тисячі кубометрів газу, що знизило б виробничі витрати на 800 тисяч гривень лише у І кварталі 2010 року».

Наприкінці аудитори роблять висновок: «у 2007-2009 роки не було жодної місцевої програми енергозбереження, модернізації систем тепло-забезпечення, планів стратегічного розвитку підприємств комунальної теплоенергетики. Така ситуація, як переконливо довели державні аудитори, стримує подальше отримання коштів за бюджетними програмами для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів з енергозбереження».

Прокоментувати наведені аудиторами дані ми запропонували директору «Херсонтеплоенерго» Борису Бурману. Але він так і не знайшов змоги надати навіть відповідь на пропозицію.

Цікаво, що коли матеріал був уже підготовлений до друку, до редакції електронною поштою надійшло повідомлення від прес-служби облКРУ з проханням відкласти публікацію. Згодом зателефонував і керівник прес-служби, пояснивши, що проблеми виникли з узгодженням суми у 20 мільйонів гривень! Тобто розміру тих самих втрачених доходів та непродуктивних витрат, які викрили аудитори КРУ І як вони там працюють?