Під час другого пленарного засідання II сесії ХМР VI скликання, що відбулася ЗО листопада, після того, як порядок денний було вичерпано, голова постійної депутатської комісії «мандатної» Алла Бєліченко (КПУ) поінформувала депутатів та міського голову про те, що її попросили прокоментувати ситуацію із допуском представників ЗМІ на засідання комісії, яке було піднято мною у попередніх матеріалах.

Алла Миколаївна пояснила, що перед початком сесії вона та керуюча справами мїської ради, керівник відділу по роботі з депутатами Валентина Савельева мали зі мною розмову і намагалися розвіяти мої сумніви (не тільки мої, а й моїх колег — прим, авт.) щодо заборонного характеру п,п. 1.2.8. та 1.2.10. «Положення про депутатські ко­місії», які зокрема вимагають, що представники ЗМІ, перед тим як взяти участь у засіданні комісії, повинні «попередньо погодити з головою комісії» свою присутність на цьому засіданні.

Я (і мої колеги-журналісти) побачили у цьому пункті застережну форму, т.т. голова комісії може «погодити», а може й відмовити працівникові ЗМІ бути присутнім при розгляді питань.

Дві шановні пані намагалися переконати мене, що це не «застережна» форма, а тільки «інформаційна». Дозволю собі з цим не погодитися. Адже якби це насправді була «інформаційна» форма, то вона б мала бути про­писана зовсім по-іншому; «Представники ЗМІ перед тим, як взяти участь у засіданні комісії, інформують голову (членів) комісії про свою присутність при проведенні засідання комісії», і тоді фактично журналіст тільки ставить перед фактом депутатів, що він, відповідно до чинних Законів України (а їх 7, що регламентують роботу журналіста та ЗМІ) буде(!) присутнім на засіданні комісії. Журналіст не повинен просити дозволу («погоджувати» свою присутність), він на це має право апріорі, це йому дозволяє Закон.

А так виходить, що журналіст повинен все ж просити дозволу.

Як зазначила Алла Бєліченко: на наступнбму тижні вона скличе засідання профільної комісії, що буде розглядати це питання.

На що Володимир Сальдо, Херсонський міський голова відповів: «Це Ваше право. Вносьте проект рішення на наступну сесію. Порядок денний цієї вичерпано».

Те, що комісія буде розглядати це питання, вже тішить. Але й дещо непокоїть, Навіть якщо таке рішення (щодо змін «Положенні») буде проголо­совано комісією, то його проходження через сесійну залу, особисто у мене, викликає певний сумнів, Якщо звичайно Сальдо не зіграє роль «демократа» і не дозволить «своїй» більшості сказати «так».

Тут є ще одне питання щодо відкритості роботи депутатів, і воно не менш гостре, — це отримання журналістами матеріалів від управління по зв'язках із пресою (керівник Тетяна Сазонова).

Іноді у мене виникає уявлення, що головне завдання управління не до­помагати пресі всебічно і об'єктивно висвітлювати роботу депутатів та її Виконавчого комітету, а навпаки перешкоджати їхній роботі.

Уявіть собі, для того аби отримати: коментар, інтерв'ю, паперові або електронні копії документів або матеріалів треба спочатку все це узгодити із зазначеним управлінням, Мені було простіше потрапити у Держдепар­тамент США у Вашингтоні, ніж «знайти» проекти рішень сесії — секретність ще та! А якщо матеріали (коментарі і т.п.) і отримаєте, то це буде з такою затримкою... їхня актуальність «помре» ще... позавчора.

Щоправда це не стосується тих ЗМІ, що наближені «до тіла» міського голови (звичайно ж є й такі), та їх (на жаль/на щастя) не багато.

«На жаль» — тому, що у них пріоритети в отриманні інформації, чого не мають інші.

«На щастя» — тому, що є ще ЗМІ, які видають неконтрольовану мером інформацію...

Mv Під час нашої розмови «на трьох» та ж пані Бєліченко поставила слушне запитання: «А як будуть інформуватися ЗМІ матеріалів до сесії), то про це відомо за 2 тижні. А якщо це просто«планові» засідання комісії, як я буду інформувати пресу, аби потім мене не звинува­тили у тому, що проводжу втаємничені від преси засідання, — запитувала Алла Миколаївна.

Як на мене питання не риторичне, а дуже гостре!

А чому б не скоординувати співпрацю двох відділів: «преси» та «депу­татського». Чому б одному відділу («преси») не передати електронну базу даних ЗМІ — іншому («депутатському»). І коли буде відбуватися засідання будь-якої комісії, «депутатському» відділу не складе великих труднощів і витрат відправити «розсилку» всім ЗМІ з інформацією: тоді-то, там-то, о тій-то годині відбудеться засідання такої-то комісії. Все! Все інше редакція вирішує самостійно, І ніяких проблем. Можливо на таку пропозицію при­стане і новий Секретар ради Зоя«Бережна, адже вона перша ратує за «відкритість». От і давайте відкрито співпрацювати.

І навіть більше: до електронного листа немає ніякої складності прикріпити електронні версії проектів рішень, тим самим можна зекономити на папері (на якому для преси повинні роздруковувати проекти рішень). Знову таки, кожен редактор самостійно ознайомиться з проектом рішення, і у разі того, якщо питання його зацікавить, він роздрукує проект в редакції, А під час сесії журналісти отримують на руки тільки узгоджені зміни, що пройшли «Координаційну раду» з зауваженнями та змінами — суцільна економія ресурсів, а у журналістів є можливість ознайомитись з проектами рішень і більш якісно заздалегідь підготуватися щодо висвітлення окремого питання.

А депутати повинні бути тільки раді, що їх позиція буде відкрита для широкого кола виборців, адже вони прийшли працювати для громади!?. Чи я щось наплутав, і «відкритість» це не їхній стиль? Та ні, мабуть все ж переплутав, Депутати готові розповідати і про те, як вони будуть виділяти землі, і про те, як розподілятимуть комунальну власність, і навіть про те, як будуть встановлювати тарифи..,

Втім, це вже не до них, це до Виконкому, на засідання якого представ­никам ЗМІ потрапити складніше ніж у печеру Аладдина, а отримати проекти рішень — важче, ніж виграти премію Тефі.