Діти — наше майбутнє, наші сподівання, радість, надії. А ще — горе, сум і біль багатьох ро­дин, якщо їх малюк не такий як усі, бо народився хворим і мож­ливо ніколи не скаже «мама», не побіжить назустріч, не піде в дитячий садок. Найстрашніше у такій ситуації залишатися на самоті з безліччю проблем та негараздів, бо кожній такій ди­тині, крім медичного лікування потрібні ще й увага дорослих, спілкування з однолітками, піз­нання світу, а не споглядання його крізь шибку вікна.

Ось чому в числі перших на Херсонщині створений і працює вже 10 років Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Кахов­ської міської ради. Щороку нашу установу відвідують дітки, котрим доля на світанку життя постави­ла діагноз: дитячий церебраль­ний параліч з різними ступенями ускладнення, середня та тяжка розумова відсталість, епілепсія, хвороба Дауна та ін.

Для більшості наших вихован­ців Центр — єдина дитяча устано­ва, яку є можливість відвідувати. Доля з народження обійшла їх увагою, тож колектив Центру на­магається обігріти кожну дитину теплом, добром і ласкою.

Саме завдяки турботі, ду­шевній теплоті та працьовитим, лагідним рукам першого завіду­вача установи І.Холоднякової, дефектолога Л.Торчинської (ни­ні ветеран праці), вчителя-дефектолога О.Островської, ви­хователів Г.Диріної, С.Кузнецової, В.Храпкової, музичного керівни­ка А.Карпенко, медичної сестри Ю.Горпинченко, молодшої ме­дичної сестри Т.Загоруй, маса­жиста В.Шамановського, водія О.Остапенката ін. в установі ство­рено домашній затишок, умови для навчання, виховання, твор­чого розвитку, оздоровлення та відпочинку. Спільними зусиллями колективу та людей, небайдужих до нелегкої дитячої долі, Центр за час існування перетворився в казкову затишну оазу: чудово обладнані живими квітами, вели­кою кількістю дидактичних ігор, яскравих іграшок, демонстрацій­них наочностей, нетрадиційного реабілітаційного обладнання та інвентаря, комп'ютерною та по­бутовою технікою кабінети та групові кімнати, музичний зал та зал з ЛФК. Є й сенсорна кімната. В арсеналі методів соціально- побутової реабілітації — тематичні ігрові зони — «магазин», «кухня», «лікарня», «перукарня». Коридори прикрашені чудовими художніми виробами, ікебанами, картинами, виготовленими не тільки руками, а й творчою фантазією наших ді­точок та їх керівника І.Філоненко.

У кожної дитини — індивідуаль­на програма реабілітації (ІПР), яка формується після комплексного обстеження фахівцями та затвер­джується реабілітаційною комісі­єю Центру.

Важливе місце в навчально- виховному процесі відводиться формуванню знань про навко­лишній світ, вихованню культури поведінки, корекції відхилень, розвитку практичних умінь та під­готовки до школи. Проводяться індивідуальні та групові заняття з математики та грамоти, розви­тку мовлення, малювання та аплі­кації, музичні заняття та заняття з фізкультури та ін. Розумовий розвиток стимулюють і заняття з комп'ютерної грамоти. Але най­улюбленішим заняттям старших дітей є кулінарія, адже вони мають змогу не тільки вчитися готувати, а й власноруч пригощати та бути головними дегустаторами сво­єї страви. А в кімнаті соціально- побутового обслуговування є все необхідне для приготування найпростіших страв та гарячих бутербродів: кухонні меблі та ін­вентар, посуд, мікрохвильова піч, холодильник.

За призначенням лікарів діти отримують фізіотерапевтичні процедури, лікувальний масаж. Щиру радість нашим дітлахам приносить спілкування та катан­ня щочетверга на конях. Радіють діти, радіють батьки, бо дійсно бачать у своїх дітях позитивні змі­ни. Не можливо передати радість та щастя батьків нашого 4-річно- го Данилка, який після другого заняття з іпотерапії почав роз­мовляти... Низький уклін таНЦира подяка Вам, шановна Тетяно Сту- рен, від всіх: дітей, їх батьків, та нас, працівників Центру, за турбо­ту та підтримку, прояв людяності і розуміння проблем навчання, виховання та реабілітації дітей з. обмеженими можливостями. Не­хай добро, яке Ви несете нашим вихованцям, подарує мир, злаго­ду, добробут, щастя та здоров'я Вашій родині.

Творчому розвитку наших ді­тлахів сприяє проведення яскра­вих свят та розваг, на яких діти співають, танцюють, читають ві­рші. Стало доброю традицією присутність майже на всіх свят­кових ранках в Центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів з по­дарунками та солодощами для кожної дитини міського голови О. Карасевича або секретаря місь­кої ради О.Гончарова, начальника управління праці та соціального захисту населення В.Шелестової, Л.Коршунової -«хрещеної мате­рі» нашої установи, представни­ків КВУ «Каховський водоканал», (УГКМК (начальник Ю.Ващенко), церкви «Велике доручення» (пастор С.Шапухін), «Слово віри» (пастор Г.Петрашкевич), ПП С.Сухомлин. Щороку під час Різдвяних свят наших вихованців відвідують американські друзі — Джим Кінг, президент міжнарод­ного фонду «Допомога дітям», та його дружина Пем. Діти завжди чекають, радіють гостям та їх по­дарункам, бо відчувають до себе доброту та чуйне ставлення.

Звісно, в нинішніх умовах не­просто говорити про благодій­ність, а займатися — тим паче. Та й не завжди зустрінеш розуміння, підтримку, бажання допомогти. Але є особлива категорія людей, для яких благодійність — не вчи­нок, а стан душі. Хочеться добрим словом згадати тих людей, діяль­ність яких пробуджує найкращі почуття людяності, піклування та доброти! КФ ЗАТ «АТ «Каргілл» (директор Є.Ігнатов), ВАТ «Кахов­ське ХПП» (начальник М.Стукан), ЗАТ «Чумак» (Карл Стурен), між­народний фонд «Допомога ді­тям» (президент Джим Кінг) та ін. Лише останнім часом за активної участі керівників підприємств, організацій міста та району, спон­сорів, яких з великою вдячністю сьогодні хочеться назвати бла­годійниками, вдалося вирішити суттєві проблеми та покращити матеріально-технічну базу дитя­чої установи. Значну допомогу в своїй діяльності маємо від міської влади.

Велике сердечне спасибі всім, хто своїми власними ру­ками творить чудо, даруючи нашим дітям радість.

Реабілітація дітей-інвалідів на­буває особливої актуальності. Ві­зьмемо невтішну статистику: на сьогоднішній день у Каховці та Ка­ховському районі проживає 211 дітей з обмеженими можливос­тями. За останні роки збільши­лась кількість дітей, які отримали інвалідність: в 2008 році — 20 чол., в 2009 році — 34 чол., в 2010 році -35 чол. За цими сухими цифрами — непрості долі дітей, страждання та розпач батьків.

В грудні виповнилося 10 років як в Центрі, нашій спільній затиш­ній домівці, звучить веселий го­мін, дитячий сміх та пісні. Майже 10 років через наполегливу працю пліч-о-пліч ідуть до «перемоги над хворобою» колектив Центру, родини, у яких виховуються діти з особливими потребами, та наші благодійники.

Хотілося б вірити, що най­ближчим часом здійсниться мрія наших вихованців та їх батьків: цілодобове перебування дітей в установі. Бо діти з фізичними та розумовими вадами завжди по­требували і потребують захисту, допомоги та уваги не лише своєї родини, а й всього суспільства. Головне, щоб наше серце не за­черствіло, відгукувалося на чужу біду чи прохання про допомогу...