За останні декілька місяців у нашому районі звичайні круп'яні продук­ти просто на очах пере­творилися на справжні за­морські делікатеси. Ні, не подумайте, що якимось чином змінився склад в упаковок під назвою «Гречка» чи то «Рис». У на­шому випадку йдеться ні про що інше, як про над­високі ціни на знайомі кожному з дитинства про­дукти харчування. Для того, аби дізнатися',чому, хто і в скільки разів підви­щує вартість круп'яних виробів, ми вирішили провести власне журна­лістське розслідуваная на території центрального селища.

У першу чергу ми звер­нулися до управління еко- номіки РДА, у безпосе­редні обов'язки якого входить функція щодо пе­ріодичного моніторингу цін на основні продукти харчування. За словами спеціалістів управління, він проводиться тричі на місяць — 8, 18 та 28 числа в п'яти магазинах райцен­тру. Так, за статистичними підрахунками, від початку листопада 2010-го до се­редини січня 2011 -го ціна, приміром, на гречку підвищилася з 12 грн. 80 коп. до 15 грн.05коп., тоб­то на 17, 6 %. На 8,2% зросла вартість манної крупи. Дещо знизився по­казник у грошовому екві­валенті лише на рис — у середньому на 6,2%. За словами фахівців, госпо­дарі магазинів пояснюють це чи не щоденною зміною цін на крупу оптовиками. Але чому? Невже сільгосптоваровиробники не в змозі наситити кру­п'яною продукцією власні продовольчі ринки?

З такими запитаннями ми відправилися до уп­равління агропромисло­вого розвитку РДА, де почули однозначну відповідь: урожайність тієї ж гречки минулого року в порівнянні з 2009 роком була значно ниж­чою. До того ж, зазнача­ють аграрії, на території нашого району провідні сільгосптоваровиробники вже протягом кількох ос­танніх років майже не зай­маються вирощуванням круп'яних культур. Лише незначні площі засівають ними, приміром, СВК «Но- вокам'янський», ВК «Сільська родина» та деякі ін., пояснюючи своє небажання зв'язуватися з заздалегідь безперспек­тивною і невигідною реа­лізацією круп'яних.

Але чи правильну стра­тегію обрали хлібороби, які нині надають перевагу здебільшого вирощуванню соняшнику та зерно­вих? І хто ж тоді буде ду­мати про звичайних по­купців, які чесно кажучи, вже й так за голови бе­руться від теперішніх цін буквально на все, що ми називаємо «їжа»? Не встигли звикнути до вартості м'яса, як уже «ва­бить» нас ціною кисломо­лочна продукція, овочі, фрукти, а тепер ще й кру­па, яка колись була для нас найдешевшим про­дуктом харчування. На жаль, зараз вона пере­плигнула навіть ціною деякі види ковбасних ви­робів! Чого ж чекати далі?

Минулого тижня, про­водячи власний моніто­ринг цін на круп'яні про­дукти, з'ясували, що гречка вже коштує від 17,70 до 19,50 грн. за кіло, рис — від 6,90 до 10,50, манна крупа-4,90, пшенична — 3,10-4,50, ячна — 3,4, горох — від 2,5 до 4,15, пшоно — 5,5 — 6,50. Продавці кажуть, що й це не цінова межа нині­шнього року, є вірогідність того, що крупи будуть дорожчати й на­далі. Але, кому буде по­трібна та ж сама гречка за більш, як 20 грн.? Пенсіо­неру, студенту чи то про­стому селянину з їх мінімальними заробітка­ми? У такому випадку, краще тоді придбати на ці ж самі гроші 3-4 кг. кар­топлі, із якої користі буде більше.

Вже й сьогодні «колю­ча» ціна на гречку дає про себе знати. Адже прилав­ки нею вщент заповнені, лиш попиту немає: хоча б декілька пачок на день продати, бідкаються про­давці. Та найбільше в цій ситуаці, напевно, страж­дають люди, хворі на цук­ровий діабет, для котрих гречана каша є чи не го­ловним продуктом харчу­вання. Та настачатися нею — не всім по зубах, хоч би на ліки мізерних гри­вень вистачило. Владі по- суті немає жодного діла, до тих проблем, які голов­ним болем та пустим га­манцем тиснуть на зви­чайне населення. Хто ж тоді буде відстоювати права покупців?.. Серйоз­не запитання, коротка відповідь — ніхто! Чому? Тому, що одним не вигід­но вирощувати все інше, окрім соняшнику, інших узагалі не цікавить ситуа­ція щодо проблем, які можна, але так не хочеть­ся вирішувати. А іще одні, скориставшись момен­том, набивають свої ки­шені грошима, як ми від серця відриваємо, з од­нією лиш метою вже не жити — ні, існувати.