Напередодні виборів до місцевих рад, утім числі й до редакцпнашої газети, потрапила га­зета „Слово і діло Людмили Зарічної — суть аг­ітація та лропаганда за певного кандидата, на той час міського голови Людмили Зарічної. Немає потреби пояснювати людям, що таке пе­редвиборна агітація.

Нас же не могла не зацікавити публікація, текст якої аж ніяк не кореспондується з „віднос­но чесною» агітацією. Бо — надто важливе пи­тання: мова в ній про нехтування з боку держа­ви хворими на туберкульоз дітьми.

Отже, звернемось до газети „Слово і діло Людмили Зарічної, на 3-й сторінці якоїсаме й вміщено начебто „Пряму мову» Тетяни Ту­рової.

Тетяна Миколаївна Гу­рова, — представляє ге­роїню „ Слово і діло...», — головний лікар унікаль­ної лікарні для дітей, хворих на туберкульоз, розповіла про життя лікарні та зміни у місті, які сталися за останні два роки.

Шановний Борисе Онуфрійовичу!

На Ваш запит від 13, січня 2011 року N9 44 щодо висловлювань го­ловного лікаря Херсонської облас­ної дитячої туберкульозної лікарні Гурової Т.М., надрукованих як її «пря­ма мова» газетою «Слово і діло Люд­мили Зарічної», без зазначення дати виходу і номера газети, повідомляє­мо наступне. При з'ясуванні обста­вин, пов'язанихз наведеною у публ­ікації «прямою мовою», головний лікар Гурова Т.М. повідомила про не­причетність до вказаної публікації.

За таких обставин управління не вправі давати оцінку зазначеній «прямій мові» та у будь-який інший спосіб коментувати висловлювання, достовірність та авторство яких не доведено у встановленому законом порядку.

Стосовно обсягів фінансування і участі держави в утриманні обласної дитячої туберкульозної лікарні і ліку­ванні хворих дітей, надаємо наступ­ну інформацію.

Відповідно до Бюджетного кодек­су України обсяг видатків на охоро­ну здоров'я визначається не за фак­тичною потребою закладів, а за єди­ною Формулою, виходячи з фінан­сового ресурсу держави на цю га­лузь та відповідно до нормативу бюджетної забезпеченості у розра­хунку на одного мешканця.

Тому у зв'язку з недостатнім фінансовим ресурсом по галузі охо­рони здоров'я, стовідсоткове фінан­сування обласної дитячої туберку­льозної лікарні від її потреби є не­можливим. Разом з цим, протягом останніх років обсяги бюджетного фінансування лікарні зростали. Так, бюджет закладу на 2010 рік становить 3911,6 тис. грн., що на 770,7 тис. грн. (або на 24,5%) перевищує бюджет 2009 року та на 1027,3 тис. грн. (35,6%) бюджет 2008 року. У тому числі видатки на медикаменти склали:

2008 рік-109,1 тис. грн.;

2009 рік — 125,0 тис. грн. (збільшення на 14,7%);

2010 рік — 152,2 тис. грн (зрос­тання на 21,8% у порівнянні з мину­лим роком та на 39,5% у порівнянні з 2008 роком).

Видатки на харчування:

2008 рік — 523,0 тис. грн.;

2009 рік — 590,3 тис. грн. (збільшення на 12,9%);

2010 рік — 633,4 тис. грн. (зрос­тання на 7,3% у порівнянні з мину­лим роком та на 21,1 % у порівнянні з 2008 роком).

Крім того, обласна дитяча тубер­кульозна лікарня отримує протиту­беркульозні препарати за рахунок державного бюджету по програмі боротьби з туберкульозом. Так, у 2008 році отримано тубпрепаратів на суму 30,4тис. грн., у 2009 році — на 71,4 тис. грн., у 2010 році — на 250,5 тис. грн.

Спостерігаються позитивні тен­денції і відносно таких показників, як вартість одного ліжкодня на меди­каменти та харчування. У середньому на одну дитину фактичні витрати на медикаменти в день з урахуван­ням надходжень тубпрепаратів з державного бюджету склали 3,68 грн. у 2008 році, 5,41 грн. — у 2009 році та 11,0 грн. у 2010 році.

Поліпшено харчування дітей і фактична вартість одного ліжкодня в обласній дитячій протитуберкуль­озній лікарні становила у 2010 році 24,70 грн. проти 22,09 грн. у 2009, та 16,05 грн. у 2008 році.

Протягом 2010 року лікарня от­римала 5389,42 грн. благодійних внесків та гуманітарну допомогу на суму 32083,81 грн.

З повагою В.М.КОРОЛЕНКО, начальник управління (відповідь підписала заступник начальника Н. Марченко).

Отже, ніяких жахів, наведених у „прямій мові начебто Тетяни Гуро­вої, яка до неї „непричетна'1, нема, і це обнадіює. Що особливо при­ємно, так це те, що дітям у лікарні ведеться таки непогано, незважаю­чи на те, що держава на них, якщо вірити написаному і поки що публі­чно неспростованому, плюнула. Ми просто маємо справу зі звичайним політичним наклепом на державу.

„В Україні, незважаючи на розповсюдженість цієї хвороби, постійно фун­кціонує лише чотири дитячі стаціонарні лікарні для дітей, уражених туберку­льозом. Одна з них — у нас. На жаль, державній вдаді зазвичай немає жодного діла до цих дітей, тому виживаємо, як можемо (виділення наше. — «ВО».). Проте минулого року нова місцева влада нарешті звернула увагу на наші проблеми. Міський голова, Людмила Петрівна Зарічна, фактично за власний кошт придбала для лікарні телевізор та відремонтувала кухню: вста­новила вентиляцію на харчоблоці, нове холодильне обладнання. Дуже при­ємно відчувати турботу з боку цієї дивовижної людини, яка, мов добра гос­подиня, завжди вирішує усі проблеми нашої лікарні. Тепер діти можуть ди­витися мультфільми на великому телевізорі, який стоїть у кімнаті відпочин­ку, вони повеселішали та з нетерпінням чекають на черговий візит Людмили Петрівни. А буває вона у нас часто — на усі свята приходить з привітаннями та подарунками, солодощами та іграшками для дітей. Ми — лікарня облас­ного підпорядкування, і завжди були обділені увагою місцевої влади. Саме тому нас так тішить, що містом нарешті керує людина, чуйна до чужої біди, такої, як дитячий туберкульоз.

Взагалі, за останні півтора-два роки у нашому місті, здається, нарешті пробудилася громада. Люди стали самі цікавитися усім, що відбувається, брати участь у суспільному житті та святкуваннях.» Це відчувається при зустрічі, коли просто йдеш вулицями Цюрупинська та дивишся в очі своїх земляків».

Нас зацікавило не те, що зробила Зарічна для лікарні (про це «Вісник Олешшя» свого часу писав). Нас зацікавило, чи така вже збайдужіла влада до дитячої туберкульозної лікарні, про що розповідає Тетяна Гурова, чи це, висловлюючись непарламентською мовою, нагла брех­ня? З тим і звернулись до Херсонського обласного управління охоро­ни здоров'я за роз'ясненням.

Відповідь, яку ми одержали з цієїшанованоїінстанцн, публікуємо повністю.