Уряд почав шукати додаткові джерела для покриття де­фіциту бюджету Пенсійного фонду. По ресурси вирушили у тіньовий сектор економіки. Чого чекати від ініціатив уряду щодо детінізацй фонду оплати праці, розповів віце-прем'єр- міністр України — міністр соціальної політики Сергій ТІГІПКО.

Сергію Леонідовичу, з перших днів пенсійноїреформи уряд, опозиція і профспілки одностайно говорять про те, що спочатку потрібно вивести зар­плати з тіні, а вже потім запроваджу­вати накопичувальне страхування...

Якраз це ми зараз і робимо! Крім того, ще й над зростанням економіки по­трібно працювати, щоб збільшувалися зарплати і пенсії. Через те що двадцять років політики як £огню боялися реформ (і пенсійної теж), нам тепер потрібно пра­цювати у всіх напрямах відразу. Усі рефор­ми в економічному та соціальному секто­рах потрібно проводити в комплексі, щоб отримати максимальний ефект. Усе слід робити одночасно: і пенсійну реформу, і дерегулювання, детінізацію економіки ре­алізовувати. Ще для економіки та інвес­торів критичним є реформування судової системи та митниці. Рухати потрібно весь комплекс реформ...

І з чого плануєте почати виведен­ня економіки з тіні?

По-перше, нам потрібно чітко про­писати механізми легалізації зарплат. Адже про виведення зарплат «на світло» говорять багато, тільки от конкретних ме­тодик, як виявилося, ніхто досі не пропо­нував. Говорю так тому, що я підняв бага­то документів на цю тему. Реально стосу­валася детінізації лише одна давня поста­нова уряду. Але її дії ніхто так і не відчув. Тому нашій робочій групі з підготовки за­конодавства про легалізацію заробітних плат, яку я очолюю, всю роботу довелося починати з нуля. Ми вивчили зарубіжний досвід і тепер приміряємо його до україн­ських реалій. У березні ми внесемо до пар­ламенту комплексний законопроект про детінізацію зарплат і ринку праці. Ми за­пропонуємо свої підходи і будемо їх реа­лізовувати, адже легалізація зарплат — ключ до високих пенсій, ключ до соціаль­ного захисту.

Зараз уже можна говорити про те, що саме уряд буде робити?

Ми відпрацьовуємо чотири напрями. По-перше, вкрай необхідна лібералізація трудового законодавства. Насамперед нам потрібно спростити процедуру оформ­лення працівника, щоб навіть ті люди, які приходять на роботу на короткий час, були оформлені легально. Зараз процедура на­стільки складна і довга, що роботодавець часто не хоче морочитися місяць з оформ­ленням працівника, який буде йому потрібен, наприклад, два місяці. І ми готові піти на спрощення, як ми це зробили з умовами ведення бізнесу. Почавши де- регуляцію, ми скасували ліцензування 2046 видів робіт, більшість ліцензій стали безстроковими. Кількість органів, які про­водять перевірки, зменшено майже вдвічі з 79 до 40. Запроваджена електронна реєстрація підприємств. Держава зроби­ла крок назустріч бізнесу, і ми сподіваємо­ся, що підприємці проявлять відпові­дальність перед державою, виконуючи норми трудового законодавства. Адже якщо у вас людина працює нелегально, і з її зарплати не сплачуються внески, це оз­начає, що в майбутньому вона не зможе розраховувати на гідну пенсію.

Але чекати, поки всі підприємці почнуть дотримуватися норм трудово­го законодавства, можна дуже довго...

Абсолютно правильно. Тому другий крок — посилення відповідальності робо­тодавців за прийняття працівників без ук­ладання договору. Тобто за створення не­легального робочого місця, з якого не сплачуються внески та податки. Це другий напрям, який ми опрацьовуємо. Найбільш дієве в цьому випадку покарання — штраф. Думаю, це буде від 8,5 до 17 тис. грн. У таку ж суму може обійтися робото­давцеві виплата зарплати в конверті. Плюс жорсткий контроль дотримання норм трудового законодавства. Цим шляхом пішли багато країн. Я був в Естонії, Сло­ваччині — там мети досягли. То чому це не може працювати у нас?

Але ж це не означає, що відраху­вання до Пенсійного фонду потечуть рікою. Можна взяти людину на роботу і платити їй якийсь мінімум ...

У нас сьогодні часто так і є. Наприк­лад, 120 тисяч керівників підприємств по­ставили собі мінімальну заробітну плату — 750 гривень. Але такого ж не може бути! Тому потрібен третій крок, який ми пропо­нуємо, — запроваджувати індикативні за­робітні плати, з яких будуть розраховува­тися внески в соціальні фонди. Робото­давці, профспілки та уряд повинні сісти і узгодити між собою середню заробітну плату для кожної галузі, регіону, спеціаль­ності. За основу необхідно взяти серед- ньостатистичні показники по країні. На­приклад, у Болгарії завдяки такому меха­нізму легалізували близько 20*% «тіньо­вих» доходів.

Щоб підсилити ефект, можна йти на пе­рерозподіл часток соцвнесків роботодав­ця і працівника. Це четвертий напрям нашої роботи — зменшення навантажен­ня на фонд зарплати для роботодавця. Зокрема сьогодні в Україні співробітник платить тільки 2% внеску до Пенсійного фонду. Це один з найнижчих показників у світі. Наприклад, в Австрії працівник пла­тить 10,25 %, в Болгарії — 8,05. Тобто, у людей є стимул отримувати більш високу офіційну зарплату. Адже чим вищі ваші відрахування в Пенсійний фонд, тим більша сума виплат, на які ви зможете роз­раховувати на пенсії.

Ви прораховували фінансовий ефект від заходів, які пропонуєте? І коли буде результат? »

Ми очікуємо, що обсяг тіньових зар­плат скоротиться, щонайменше в 2—2,5 раза. Для Пенсійного фонду це буде близько 25 мільярдів гривень додаткових над­ходжень. Зрозуміло, вони не «впадуть» в один момент. Але ті кошти, які будуть надходити, дозволять стабільно виплачу­вати пенсії нинішнім пенсіонерам і посту­пово переходити до впровадження обо­в'язкового накопичувального страхуван­ня, коли пенсійні внески працівників бу­дуть відраховуватися не в загальний ко­тел солідарної системи, а на персональ­ний рахунок кожної конкретної людини. Страхування встановлює дуже чіткий зв'я­зок між легальною зарплатою та пенсією: що вища ваша зарплата і більший внесок, то більш значні ваші накопичення та доп­лата до пенсії із солідарної системи, то краще ви забезпечені в старості. А це і є кінцева мета пенсійної реформи.