У минулому номері нашої газети ми висвітлювали деякі питання, які було включено до порядку денного чергової сесії Херсонської міської ради VI скликання, та одна цікава, на наш погляд, подія змусила нас повернутися до цієї теми знову

Нагадаємо, що планова сесія відбулася 25 лютого, нічим над­звичайним вона не виділялася, та одна подія все ж викликала нашу зацікавленість — вперше у цій каденції депутати не проголосували одне питання. Це сталося вперше за 4 місяці, як до сесійної зали прийшли нові депутати.

Якщо під час минулої каденції такі явища були якщо не частими, то принаймні регулярними, то у цьому скликанні (а воно характеризується тим, що «більшість» чітко контрольо­вана міським головою) таке явище є надзвичайним, адже не пройшло питання, яке подавав на розгляд сам міський голова.

Назва проекту рішення звучала так: «Про комісію з розгляду пи­тань, пов'язаних із погодженням документації із землеустрою».

Що ж це за комісія така, що «не сподобалася» депутатам?

Усе, що стосується «місцевої землі», звичайно ж цікавить і всіх людей, і журналістів, які, як правило, тримають цю тему на особливому контролі.

На жаль проекти рішення до початку сесії ми так і не поба­чили — всі декларації про те, що ЗМІ будуть отримувати проекти рішень у електронному вигляді, ще до початку сесії — залишилися тільки деклараціями (пам'ятаємо: «Обіцяти, це не обов'язково — одру­житися»), як не отримували про­екти, так і не отримуємо, і скоріш за все, так і не будемо отримувати. Коли посадовці виправдовувалися тим, що не можуть дати проекти на руки через те, що не вистачає паперу, для того аби надрукувати всі проекти навіть для депутатів, а тут ще й ЗМІ — їх можна було зрозуміти: треба економити. Але ж ми пропонували — (розсилайте у електронному вигляді, а ми вже самі розбе­ремося, що цікаво, а що ні... «Глас вопіющего у пустелі!..»

А після цього ще обража­ються: «чого нас так не люблять деякі ЗМІ»?

Добре... Стосунки: «депутат ЗМІ» залишимо у стороні, і повернемося до «земельного» питання.

Коли проект рішення все ж потрапив до нас у руки і коли ми його уважно прочитали, блоки питань: «Чому депутати не проголосували?» «Чому таку комісію намагаються створити?»

У принципі, для себе, відповіді ми знайшли одразу: комісія створюється для того, аби чітко, тільки з одного кабінету регулювати всю земельну політику в місті і створити такі умови, аби рішення з усіх «проблемних» земельних питань приймалися ви­ключно підконтрольною групою осіб.

Є у нас і припущення, чому саме депутати не проголосували «за»: вони чітко побачили, що їх відсторонюють, навіть від формальної форми при­йняття рішень з «земельних» питань.

Чому саме так вчиняє одна осо­ба? У нас також є власне бачення: стабільності у підконтрольній фракції, що складає «більшість», немає, а тому треба перестрахувати себе і мати можливість приймати потрібні «земельні» рішення, не гадаючи: зголоситься фракція голосувати так, як треба, чи ні.

Але ж це тільки наші припущення, нехай і побудовані на логіці та аналізі. Але ж ми можемо помилятися!?

Атому й вирішили розібратися. І знайти підтвердження або спросту­вання наших думок.

По-перше, чому ми вирішили, що комісія буде «підконтрольною»?

У проекті рішення зазначений склад майбутньої комісії.., У цьому списку, Ч0МУСЬ(?) немає прізвища жодного депутата міської ради. Не­вже жодного представника, жодної фракції (навіть «опозиційної») не зацікавила робота у цій комісії (і це при тому, що до роботи у «земельній» комісії завжди стоїть черга)? Натомість там є прізвища: се­лищних голів, в.о, головного міського санітарного лікаря, спеціалістів з Держкомзему (міського), з відділу земельних ресурсів (міського), з управління меліорації та водного господарства (їх запрошують тільки у разі потреби).

Чи не дивно? До комісії про­понують включити тільки тих осіб, які або прямо, або опосередкова­но підконтрольні міському голові (призначення, зарплати, бюджетне фінансування тощо).

По-друге, чому ми вирішили, що комісія набуде якихось осо­бливих повноважень?

А ось чому. У «Положенні про комісію» чітко прописано: «До повно­важень Комісії належить надання висновків про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або місця розташування об'єкта». Як вам формулювання? Виходить (в усякому разі ми маємо право таке припуска­ти), що саме цей орган — «Комісія» буде мати право вирішувати (після, звичайно, перевірки всієї відповідної документації) узгоджувати відповідні документи щодо землевідведення та розташування об'єкту чи ні?

Але це так дитячі забавки! Далі там є значно більш цікавий пункт, заради якого (можливо) вся ця каша і заварювалася.

У пункт 7 «Положення» сказано: «Документація із землеустрою, погоджена Комісією вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу».

То що ж за такий новий орган створюють депутати? Чи точніше їм пропонують створити? А вони цього не хочуть? Поки що,..

Для чого насправді створюється комісія? Для того, аби допомагати тим, хто звертається до органів місцевого самоврядування? Чи... навпаки... Допомагати «орга­нам місцевого самоврядування» вирішувати власні інтереси?

Щоб краще зрозуміти всі повно­важення цієї комісії, ми звернулися за роз'ясненнями напряму до в.о. начальника відділу земельних відносин виконкому ХМР Наталі! Чикаренко, яка пояснила: «Ця комісія створюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року під № 14-20 та відповідно до статті 186-1 Земельного Кодексу України. Цей проект вносився на розгляд і депутатам лише для того, щоб по­легшити роботу всім, хто звертається з проектами із землеустрою. В складі її представники саме тих організацій, які розглядають всю документацію пов'язану із землеустроєм. Якщо подібна комісія буде створена це тільки полегшить роботу всім: і тим хто працює в нашому управлінні, і тим, хто хоче взяти в оренду земель-- ну ділянку. Адже якщо раніше людина надавала документацію окремо до санстанції, сільської ради, управління з містобудування та архітектури та інших структур, то в разі створення цієї комісії, можна буде надати до­кументи саме до неї, і чекати на результат».

Ми щиро дякуємо пані Наталі, яка, як виявилося трохи згодом, була єдиною посадовою особою, яка зголосилася з нами спілкуватися, і відповіла на запитання представників ЗМІ.

Всі інші «посадові особи», до яких ми зверталися, у порушення що- найменше чотирьох Законів України землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розгля­даються і ЗАТВЕРДЖУЮТЬСЯ відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого само­врядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і ЗАТВЕР­ДЖУЮТЬСЯ відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти відведення земель­них ділянок із земель державної (які регулюють діяльність ЗМІ та стосунків з ними з боку органів вла­ди), або відмовилися відповідати по­силаючись на те, що «дуже зайняті», або відверто «посилали нас», у кращому випадку до прес-служби.

Залишимо це на їхній совісті.

Не хочете говорити — ваша спра­ва. Тим самим ми маємо право стверджувати, що наші припущення є правильними, а посадовці (якщо вони не спростовують наші думки) — фактично приховують від громадян правдиву інформацію.

У коментарі, який надала пані Наталя Чикаренко є одна дуже цікава річ. І про неї не можуть не знати ті, хто займається питаннями землі фахово.

Мова йдеться про славнозвісну статтю 186-1 Зе­мельного Кодексу України, яка носить назву «Розгляд і за­твердження землевпорядної документації». А цікава вона ось чому саме: «а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми чи комунальної власності ЗАТВЕРДЖУЮТЬСЯ органами виконавчої влади або органами місцевого само­врядування, які надають і вилучають земельні ділянки;

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих се­лянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими рада­ми або районними державними адміністраціями розглядаються і ЗАТВЕРДЖУЮТЬСЯ власниками землі або землекористувачами...».

Розумієте у чому справа? Так! Якщо буде створений відповідний орган, він фактично може перебрати на себе функцію, яку сьогодні вико­нують виключно депутати: будь-які дії, пов'язані з землею, повинні про­ходити виключно через сесійну залу ради, і рішення є законним тільки тоді, коли за нього проголосувала проста більшість від її загального складу!!!

Розподіл майна громади у т.ч. і землі є виключною прерогативою сесії міської ради.

І це вже не наші припущення, цього вимагає Закон.

Закон України «Про місцеве само­врядування в Україні», що був прийня­тий 21 травня 1997 року. За цей час до нього було внесено чимало правок, доповнень, якісь частини викидалися, якісь додавалися (всього більш як півсотні правок), але є один рядок, на який ніхто й ніколи не зазіхав... це п. 34, ч 1, ст. 26, а саме: «Стаття 26, Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;» Все! Закон визначив!! Обійти депутатів ніхто не має права!!!

Але, ці спроби вже робилися, У позаминулому скликанні, посила­ючись саме на те, що у ст, 186-1 Земельного Кодексу сказано: «або — або» намагалися прибрати до рук кілька сотень гектарів землі уздовж міського узбережжя річки Дніпро, Якщо пам'ять не зраджує, проект носив назву,.. «Берег»... а може якось по-іншому, давно це було...

Але пам'ять про ті часи, виявляється, жива!

От і виходить, що у разі створення цієї комісії, абсолютно за формальни­ми ознаками ті, хто будуть допущені до прийняття рішення, будуть «штам­пувати» їх «направо» і «наліво». І тоді зовсім будуть непотрібні ніякі «узгодження», ніякі «проштовхуван­ня», ніякі «вмовляння» у сесійній залі — достатньо буде домовитися з однією особою, яка буде керувати узгоджувально-дозвільним органом... Все! Баста!! Землі не буде!!!

Можливо що через 2-3-5 років хтось і пригадає, що рішення прийняли якось там не так... та хто там буде з цим потім розбиратися. І де будуть ті землі?.. Правильно, вже у інших руках — їх перепродадуть, на них щось збудують.

Кому ви потім будете щось там доводити?

І потім, ви ж пам'ятаєте доктри­ну нашого Президента: «Приватна власність — священна!», він це довів накладаючи вето на Закон України «Про повернення до державної власності підприємства «Херсонські комбайни», який з таким трудом, буквально «на зубах», протягнули через ВРУ Катерина Самойлик та Петро Симоненко,

Що ж стосується створення нової комісії, якщо вона й насправді полег­шить всім роботу, то постає питання: чому ж підтримки серед депутатів вона так і не знайшла?

Невже більшість із тих, хто сидить у залі розуміє, що вони своїми руками можуть віддати бодай один важіль хоч якогось впливу на міського голову? Чи можливо хтось розуміє, що це все ж їхня прерогатива за­йматися земельними питаннями? Чи в решті решт хоч хтось та зрозумів, що не можна роздавати все задурно «кумам» та «кумцям»? І що депутати не ляльки-маріонетки, якими керу­ють «згори». Про що саме думали депутати, ми поки що не знаємо, але маємо факт: за проект рішення про­голосували тільки 25 з 66 присутніх у залі депутатів?

Серед тих, хто проголосував «за»: Беліченко А.М. (КПУ), Букарев В.О. (КПУ), Вербицька А,А. («Сильна Україна»), Войтенко М.П. («Батьківщина»), Гавридюк В.Г. («Батьківщина»), Гірін Г.Н. («Союз лівих сил»), Грек І.А. (ПР), Карунос С.А. («Третя сила»), Кіян С.Г. (ПР), Кривонос В.і. (КПУ), Лазарева З.Т. (ПР), Лосев А.В. (ПР), Межерицька С.В. (КПУ), Назарян Є.Г, («Батьківщина»), Путілов А.С. («Третя сила»), Сафронов І.М. (ПР), Сікоєв З.В. («Удар Віталія Кличка»), Січова BJ. («Третя сила»), Смаглій С.С. («Батьківщина»), Тедіашвілі P.P. («Фронт змін»), Трошин С.І. («Батьківщина»), Урсуленко О.А. («Фронт змін»), Філін М.І. (КПУ), Юдіна О.В. (КПУ), Сальдо В.В, — «не голосував», Бережна З.Я. — «утрималася» No comment.

І тут ми приходимо до пункту по-третє, нашого невеличкого розслідування на тему «Майбутнє міста Херсона та його мешканців»: як ставляться самі місцеві обранці до цього рішення?

За логікою розповіді, за зако­нами жанру, за вимогами побудо­ви об'єктивного журналістського розслідування далі повинні йти розгорнуті розповіді керівників депу­татських фракцій, які б або ганьбили владу і говорили про те, що вони ніколи і ніякими чином не будуть допомагати місцевим хапугам ще і ще нажива­тися... Або із поясненнями, що після створення цієї комісії всім буде легко житися, і ніяких проблем вже не буде..,

Знаєте, як не дивно, але в нашій державі, особливо на місцевому рівні, навіть ці закони не діють.

Упродовж усіх робочих днів мину­лого тижня ми даремно намагалися зв'язатися із керівниками фракцій — дзуськи! Слухавку не беруть! Ми навіть (не всіма правдивими шля­хами) знайшли номери мобільних телефонів декого... даремно! На «незнайомі» номери не відповідають.

В решті решт вдалося почути думку керівника фракції КПУ, го­лови однієї з депутатських комісії А. Беліченко, яка сказала, що не голосує «за» питання, що стосуються земельних відносин взагалі, Тому, що: «все они продвигаются Партией Регионов, у которой в горсовете сейчас большинство. Поэтому нет смысла голосовать за земельные вопросы»(?). Вона сказала... Ми переповіли... Ви почули!

Намагалися ми почути й коментар від Секретаря ХМР Зої Бережної...

Після багатьох телефонних дзвінків і навіть особистої зустрічі од­ного із співавторів цього матеріалу, вдалось НАРЕШТІ домовитись із Зоєю Яківною про те, що вона дасть коментар щодо її бачення необхідності та легітимності ство­рення цієї комісії...

Рано зраділи...

Після години чекання під кабінетом пані Секретарки і ко- троразового нагадування про ко­ментар... Секретарка порадила піднятися на поверх вище і зверну­тись до Олега Білоглазова (голови департаменту містобудування та землекористування), мовляв, він краще розповість.

Дуже прикро, але Зоя Яківна навіть не збагнула, а чого це ми чекали так довго саме її?

Адже вона не прес-секретар міського голови, вона не керуюча справами виконкому, вона навіть не диспетчер по тому, хто буде, а хто не буде, і у який спосіб прийнятий міським головою.

Прикро, але пані Бережна так і до цього часу не збагнула, що вона Секретар Міської Ради, що вона фактично друга особа в цьому місті, що вона має деякі повноваження, які роблять її вище на голову Голови виконавчої гілки влади. І що не тільки журналістам, а й виборцям цікаво почути думку не профільного заступника міського голови (який, скоріш за все, є технічним автором проекту рішення), а нас цікавить думка людини, яка прямо чи опо­середковано представляє всіх депутатів міської ради і яка повинна стояти осторонь політичних чвар.

Пам'ятається, коли у минуло­му скликанні «ходили ногами» по тодішньому Секретареві ради Юрієві Погребному (знімаючи його з посади), то йому окрім всього іншого закидали й те, що він: «Не зміг об'єднати!»», «Не зміг зцементувати раду!», «Не доклав зусиль, аби бути Ьтрижнем, навколо якого об'єднуються різні депутати», «Не представляв інтереси ради». Се­ред тих, хто кри­тикував та голосу­вав за його зняття, здається, були й Ви, Зоє Яківно (чи знову комусь з нас зраджує пам'ять, як і з проектом «Бе­рег»)?

Отже, шановні виборці, що дума­ють з цього приводу депутати, ви можете спробувати дізнатися у них самостійно, можливо вам це вдасться краще, ніж нам.

Рішення по комісії на минулій сесії не прийнято. Але, ми можемо припусти, що це особливого смутку у автора подання — Херсонського міського голови Володимира Васи­льовича Сальдо не викликало, адже наприкінці пленарного засідання минуло сесії він заспокоїв: «проект даного рішення ще буде допрацьовании і знову внесении на розгляд депутатів».

Цікаво, до того моменту, як проект знову потрапить у зал для голосування, хоч один із народних обранців, який кожного разу волає, що бореться за народне щастя, по­ставиться перед собою питання: а що ж буде з землями міста, якщо така комісія буде створена?

Бодай у когось вистачить ро­зуму внести доповнення до про­екту рішення всього одним рядком:

«З наступним обов'язковим затвер­дженням рішення Комісії відповідно до п. 34, ч 1, ст. 26 закону України «Про місцеве самоврядування»? Чи у більшості вистачить примітивізму — не вв'язуватися у питання, якщо його подає ПР?

Відповідь почуємо на найближчій сесії.

Дай нам з вами, Бог, шановні колеги виборці — терпіння... Атим, за кого ви й ми голосували, хоч трішечки — розуму... І поваги до нас з вами...