Більше двохсот новокаховчан пікетували мерію

Відкриття 8-ї сесії місь­кої ради, що відбулася 11 березня, запам'ятається Новій Каховці надовго. Де­путатів перед будівлею виконкому зустрів чи­малий натовп городян, обурених підвищенням тарифів на комунальні послуги. До цього гострого питання додалися й інші, що наболіли в освітян, пенсіонерів, підприємців, у кожного пересічного ново- каховчанина...

Не дочекавшись нікого з міських очільників на ганку, люди заполони­ли зал засідань, тож депутатам, котрі врешті-решт з'явилися на сесію, не вистачило місць. Довелося їм слуха­ти претензії власних виборців, стоячи в коридорі, як справжнім слугам на­роду. Під прицілом опинився Воло­димир Коваленко — бо на трибуну ніхто з бунтарів не зазіхнув. Спроба вгамувати обурених людей йому не вдалася, і навіть висловлене бажання «бути кудєсніком і нічого не піднімать» заспокійливого враження не створи­ло, Тож Тамара Миколаївна Захар- ченко від імені пікетувальників оголо­сила низку вимог, відповіді на які на­род хотів почути негайно.

По-перше, люди вимагали ска­сувати підвищення тарифів як «необгрунтованих, неадекватних, неефективних, недоцільних, не- збалансовайілх і непрозорих». Для перевірки цієї самої обґрунтованості тарифів та діяльності взагалі водока­налу, ДЄЗ та «Автоцентру» створи­ти комісію з депутатів та громадсь­ких представників. А надалі заборо­нити призначення на керівні посади осіб, на «почесному» рахунку яких уже є збанкрутілі підприємства. Дарма мер намагався пояснити, що навмис­но ніхто комунальні підприємства не банкрутує, що процедура банкрутства річ хоча й неприємна, але «електрично- економічно» обґрунтована — присутні його не зрозуміли. І до заяви, що це — загальноукраїнська біда, теж лиши­лися байдужими. А на фразу: «Я жи­ву у такій же двокімнатній панельній квартирі, як і ви» — відреагували не­гативно і дуже голосно. Ідею що­до перевірки комунальних госпо­дарств голова підтримав, але поси­лаючись на обмеження нового По­даткового Кодексу, термін визна­чив всього 10 днів. Чи цього достат­ньо ? Лишається сподіватися, що до складу комісії ввійдуть висококласні спеціалісти, котрі у стислі строки уважно вивчать усі фактори, що впли­вають на тарифікацію. Звісно, під час перевірки діятимуть уже нові тарифи, але якщо комісія виявить порушен­ня їх розрахунків — немає проблем, їх перерахують, запевнило міське керівництво. Його підтримали і окремі депутати, зокркма Анатолій Кириль- чук (Партія регіонів), який сказав, що мораторій на підвищення оплати не­можливий, бо комунальне господар­ство міста «завалиться» остаточно.

Серед інших вимог пікетувальників були 100-відсоткова зарплатня освітянам підвищення якості дитячого харчування, вирішення проблем із земельною ділянкою під товариством «Судноводій», спрощений податок для підприємців УПТК. Таким чином, мож­на легко визначити, яким саме верствам населення урвався терпець, спону­кавши до гострого діалогу з депутатами. Збентеже­ний пан Коваленко на­магався відповідати, та за півтори години «спілкування з народом» виник­ло ще більше питань, І щодо гуртожитків з ве­личезними бор­гами за елек­троенергію, і що­до громадсь­ких слухань з незрозумілими записами у про­токолах, і ще безліч інших, уя­вити які може будь-хто з наших читачів.

Трохи охоловши після гарячих дебатів та отримавши запевнення від мера, що «все вирішимо, але в ме­жах власних повноважень і закону», протестуючі пішли, дозволивши де­путатам розпочати власне сесію.

Як І обіцяв пан голова, перш за все взялися за розгляд питань громадян. Вирішили до 15 берез­ня створити комісію, головною ме­тою якої міський очільник визна­чив «факти неправильного обра­хування складових» тарифів, а не «популістичні заяви» про те, що та­рифи можна не піднімати. «Людям треба говорити правду, а не те, що їм подобається. Життя буде все одно дорожчати. Закон я знаю, але знищити комунальне господарство не дам,»—стояв на своєму мер. «А чому ми повинні платити за послу­ги, що не надаються — дератизація, ремонт покрівель та під'їздів то­що?» — було питання від депутата Параскеви Джуманіязової.

Проте, конкретної відповіді на нього ніхто не почув.

Начальник ДЄЗ Г.Каневський, ко­трому теж дісталася гаряча порція обурення від людей, наполягав на правильності розрахунків його відомства. До речі, про керівників з послужним списком збанкрутілих організацій. З цього питання пан Коваленко запевнив, що випадко­вих людей на важливі посади не

призначає (хай кожен розуміє та­ку заяву, як хоче). А конкурс, яко­го вимагають громадяни, не завжди відображає необхідні якості людини {?!). Але як експеримент — будь ла­ска, відтепер будемо проводити кон­курс.

І з тим. що в осзітян є пробле­ми, Володимир Іванович погодив­ся. Але не ті, про які люди говори­ли, — заробленої копійки ніхто не відбере, та і за власний рахунок не можна примушувати відпочивати, хіба що тоді, коли хтось добровільно захоче до матусі поїхати картопель­ку посадати... Але вже наступно­го дня, у суботу, 12 березня, слова мера розійшлися з дійсністю: в місті працювали далеко не всі дошкільні дитячі заклади — для картопель­ки ще наче захолодно? Чи про це міський очільник не знав? Як і про яйця по 18 гривень за десяток, яки­ми годують дітлахів...

Єдине питання, яке пан мер з лег­кою душею відкинув, — про робо­ту на єдиному податку на роздрібну діяльність для підприємців з УПТК. Ця функція знаходиться, дійсно, в межах повноважень не міської, а Верховної Ради. Пропозиція про висловлення недовіри уряду М. Азарова пройшла повз вуха Во­лодимира Івановича. Не менш болю­че питання про землю УПТК вирішили доручити спеціальній комісії, яка підняла б усі «хвости» — бо витоки проблеми загубилися серед стосів скарг та судових справ. Відклали до уточнень і інше земельне питання від кооперативу «Судноводій», котрий буцімто віддали разом з ділянкою в оренду приватній структурі.

Потому взялися до розгляду за­планованих на сесію питань. Не всі їх вирішували без заперечень, але найзапекліше обговорення викли­кало створення нового комуналь­ного підприємства під промови­стою назвою «Міський гуртожиток». Категорично проти виступила де­путат Олена Михайлова, навіщо створювати ще один ЖЕК на фоні збанкрутілих КП? — невтямки було й іншим. З пояснень Григорія Каневсь- кого та першого заступника мера Леоніда Чурсінова виходило, що це новоутворення має зняти напру­гу (електрично-фінансову та мораль­ну) з міста в цілому. Крім того, без підтримки мерії воно не залишить­ся, а відповідальні люди, котрі його очолюватимуть, будуть за все кон­кретно відповідати... І все в такому ж дусі. Щоправда, досі не знайшлося бажаючих «конкретно відповідати», бо ж про плачевний стан 12-ти горезвісних гуртожитків відомо кож­ному. Ця ситуація настільки бага­та нюансами, що «ДН» вважають за потрібне виокремити її з пото­ку інших питань, тож у наступному номері наші читачі зможуть дізнатися про це докладніше.

Серед решти розглянули міські Програми розвитку в різних галу­зях, зокрема, медицини, освіти, інвестицій, екології та спорту. Заче­пили об'єкти приватизації, земельні ділянки, малі архітектурні форми, орендну плату та навіть вирішили перейменувати Критий ринок у про­сто Міський ринок — бо ж настільки розрісся, що під покрівлю вже не поміщається. Ще один хитрий при­йом для усунення нині діючого ди­ректора. Але про це — теж у наступ­ному номері «ДН».

У прощальному слові пан мер ще раз закликав депутатів нести відповідальність за людей, яких во­ни ведуть на майдани, і не гра­тися на хворих душах. Жодними пікетами техногенну катастрофу у країні не виправити. У перекладі на прозу життя це означає: затя­гуйте, люди добрі, ремені тугіше та готуйтеся платити за новими тарифами...