На ім'я голови райдержадміністрації Петра Збаровського на початку року надійшов лист від начальника головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області Т. Лазарєвої, у якому були наведені досить несподівані та цікаві цифри.

НА ОДНОГО ПРАЦЮЮЧОГО — «ПІВТОРА» ПЕНСІОНЕРА

Так, у 2010 році у Новотроїцькому районі кількість осіб пенсійного віку перевищила чисельність офіційно працюючих: станом на 1 січня 2011 року на 1000 працюючих (з ураху­ванням фізичних осіб, котрі ведуть підприємницьку діяльність) припадає 1427 пенсіонерів. Якщо ж врахувати, що 12,2% пенсіонерів району продо­вжують працювати — то це співвідно­шення ще приголомшливіше!

Забезпеченість власними ко­штами на виплату пенсій у нашому районі складає лише 34,7 відсотка. А рівень цієї забезпеченості, як відо­мо, залежить від суми внесків, що страхувальники перераховують від нарахованого фонду оплати праці. За минулий рік темпи зростання цього фонду в районі склали 121,5%, проте й цих надходжень замало, аби вирівняти складну фінансову ситуацію. А резерв для цього в Но­вотроїцькому районі, зазначено в листі, — просто колосальний, бо за підрахунками більше 11 тисяч (!) лю­дей працездатного віку не задіяні на офіційному ринку праці. (Це — більше половини всього працездатного на­селення району!).

Торік представники контролю­ючих органів провели 44 спільних рейдів, перевірили 160 суб'єктів господарювання і виявили 90 нео- формлених найманих працівників. За результатами звітності страху­вальників, 129 роботодавців району нараховують заробітну плату менше мінімальної, у зв'язку з чим 761 на­йманий працівник позбавлений пра­ва на зарахування пенсійного стра­хового стажу в повному обсязі.

Цей лист не міг не стривожити керівників та начальників відповідних служб району, особливо наведена в ньому цифра — 11 тисяч працез­датного незайнятого населення. Тож невдовзі на нараду зібралися члени тимчасової комісії з питань погашення заборгованості з виплати зарплати (пенсій, стипендій та інших соціальних виплат) і робочої групи щодо легалізації праці й зайнятості населення, які відповідно очолюють заступники голови райдержадміні­страції Юрій Коцегубов та Анжеліка Балан. На нараді було вирішено провести спільну роботу щодо під­вищення рівня мінімальної заробіт­ної плати, оплати найманої праці, зайнятості населення та розробити графік виїзних засідань у сільські й селищні ради, щоб зустрітися з там­тешніми роботодавцями, перевірити дотримання ними законодавства про працю.

Аби мати більш достовірну інфор­мацію на ринку праці району, управ­ління праці та соцзахисту населення розробило детальну форму звіту для проведення аналізу зайнятості насе­лення по сільських і селищних радах, який слід скласти до кінця першого півріччя, а далі — поновлювати кожні 6 місяців.

ДОДАЄМО І ВІДНІМАЄМО

Доки органи місцевого само­врядування працюють над цими звітами, «Трудова слава» спробувала з'ясувати, чи насправді у районі аж 11 тисяч безробітних та зверну­лася до посадовців із запитанням, що зробити, аби виправити такий дисбаланс між працюючими і не­працюючими?

Отже, за даними відділу ста­тистики у Новотроїцькому райо­ні станом на 1 січня 2011 року населення райо­ну складає 37586 осіб. Жінок пра­цездатного віку від 19 до 54 років 9936; чолові­ків, котрим 19- 59 років — 11031; усього — 20967 осіб. За даними звітності платни­ків до управління Пенсійного фон­ду станом на 1 січня 2011 року середньооблікова чисельність офі­ційно працюючих складала 7,4 тис. осіб. Тобто, не­зайнятими мож­на вважати навіть більшу кількість осіб, ніж вказано в листі обласного управління: 13,5 тисяч жителів району. Проте, реаль­но ця цифра значно менша.

Тепер рахуємо. Як повідомили у ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод», з підприємством співпрацюють близько 3 тисяч мешканців району

здавачів молока: люди тримають корів і з того живуть. Приблизно тисяча — займаються вирощуванням птиці та худоби на м'ясо, яке реалі­зують, обробляють власні земельні паї. За останні п'ять років із шкіл району вийшли 1288 випускників. Скажімо, тисяча з них (враховуючи і випускників попередніх років) здо­бувають вищу освіту. В армії служать наших 75 юнаків-земляків. На обліку управління праці та соцзахисту насе­лення перебувають понад 2000 осіб працездатного віку, які не працюють з різних причин (інвалідність, догляд за дітьми тощо), а на обліку район­ного центру зайнятості — 419 (1,4% безробіття). Дві сотні жителів отри­мують заробітні плату в установах Херсона, іще стільки ж — працюють в іногородніх підприємців, котрі реєструють найманців за місцем юридичної адреси підприємства.

Після простої математичної дії віднімання отримуємо цифру пра­цездатних безробітних — 6 тисяч. Ще сміливо віднімаємо тисячу-півтори тих, хто на заробітках за кордоном (чимало наших в Росії, Італії, Пор­тугалії, інших країнах далекого й близького зарубіжжя) та в Криму, столиці, інших містах країни. Отже, незайняте населення району реально складає близько 3,5 тисячі.

Це суттєво менше, ніж зазначені у листі 11 тисяч осіб, однак цифра все одно чимала. Та чи насправді понад три тисячі мешканців району ніде не працюють? Як же вони ви­живають?

«Принаймні половина з них працюють, дехто постійно, дехто — сезонно, — упевнений началь­ник управління Пенсійного фонду в Новотроїцькому районі Павло Омельченко. — Тільки нелегально.

Немало підприємців воліють давати заробітну плату в конвертах, аби не платити податки та внески». Він каже, якби ці люди отримували хоча б мінімальну заробітну плату (941 грн.), то фонд ощіати праці щоміся­ця поповнювався на суму 3,5 млн. грн., а відрахування до бюджету Пенсійного фонду — на 1,24 млн. грн. (або на 36%).

Штрафи ж за «нелегалів» роботодавців-порушників чекають значні. Так, один з підприємців ра­йону 15 місяців використовував на­йманого працівника без належного оформлення. Податківці виявили це порушення, порахували прихований дохід. До Пенсійного фонду цей підприємець сплатив страхові вне­ски та штрафні санкції у сумі 17,4 тис. грн.

Легалізацію робочих місць, од­ним з першочергових завдань своєї служби вважає і директор центру зайнятості Ірина Збаровська, яка каже, що планувати робочі місця та відслідковувати дотримання за­конодавства на ринку праці слід систематично.

«Більше офіційно працюючих у районі — більше зарплатних проектів і податків, — додає начальник по­даткової інспекції у Новотроїцькому районі Наталя Новак. — Користь і державі, і людям».

НА ПОЛЯХ БУДЕ «ГАРЯЧЕ»

Легалізація робочих місць — осно­вний спосіб детінізації праці, дохо­дів, податків, внесків і т.д., вважають члени робочої групи щодо легаліза­ції оплати праці та зайнятості насе­лення, до якої увійшли представники райдержадміністрації, податкової, центру зайнятості, управління Пен­сійного фонду, праці та соцзахисту населення, інших служб. Однак не завжди вона (легалізація) дає бажані результати. У районі відомі випад­ки, коли підприємці-роботодавці, яких заскочили на використанні неоформленоі найманої праці, по­рахувавши, скільки сплачуватимуть офіційно — припинили свою діяль­ність, звільнивши усіх працівників. Дехто — скоротив штат до мініму­му, залишивши «за бортом» певну кількість підлеглих. Люди стали безробітними. «Я розумію, що мій колишній «бос» порушував закон, коли платив мені більшу частину зарплати в конверті, — каже одна із «скорочених» робітниць, — проте я працювала і утримувала дітей. За­раз — у безвиході. Мені не важливо,

яку пенсію я отримуватиму, бо до неї іще 16 років. Я ламаю голову, як житиму сьогодні, коли роботу зна­йти практично неможливо?».

Марно чекати, що неоформлені працівники з власної ініціативи по­відомлятимуть про порушення своїх прав. Для них головне — заробіток, засіб для існування. І як вони його отримують — офіційно чи ні — їм не­важливо. Однак якщо ми прагнемо цивілізованих відносин, то наводити лад у сфері праці таки треба, і не тільки легалізувати робочі місця, а й слідкувати, аби людина за свій труд отримувала достойну вина­городу. Як повідомив державний інспектор праці Олексій Бабченко (на жаль, на момент публікації, цю посаду, котра проіснувала в районі чотири місяці, скоротили), 25 пере­вірок суб'єктів господарювання всіх форм власності, котрі він, провів, засвідчили найтиповіше: порушення міжкваліфікаційних відносин в оплаті праці. Це коли спеціалісти отриму­ють мінімальну (і нижче) заробітну плату, розраховану на оплату праці різноробочих, працівників низької кваліфікації. За матеріалами пере­вірок інспектора навіть порушено одну кримінальну справу на під­приємця, що використовував без оформлення працю неповнолітнього зі значним перевищенням робочого часу (цілодобові чергування). 0. Бабченко вважає, що тільки суттєві штрафи чи інші докарання змусять роботодавців «взятися за розум». Адже нерідко справа закінчується лише складанням протоколу...

Скоро розпочнеться «гаряча» пора у фермерів та орендарів, коли їм дуже потрібні будуть робочі руки для просапування, збирання врожаю. Почастішають і рейди представників контролюючих орга­нів, котрі дбають про наповнення державної та місцевих скарбниць своєчасну виплату зарплат пра­цівникам бюджетної сфери, роз­виток соціальної інфраструктури... І, звісно, про законні й цивілізовані відносини між роботодавцями та працівниками. Бо роками у нас існує ганебна практика, коли фермери мало не «насипом» у вантажівках везуть на поля робітників, ті працю­ють під палючим сонцем, холодним вітром, не маючи при цьому ніяких соціальних гарантій...

Якщо перевірки будуть плідними, а роботодавці стануть совіснішими то кількість безробітних у районі значно зменшиться.