У це село таки прийшли зміни — разом з новим головою сільської ради.

Юрій Сєров — сільський голова Чорнянки, що у Каховському районі, найголовнішим завданням для себе визначив — змінити життя в селі на краще. Його ентузіазм підтримали односельці. Бо бачать: все, про що він говорить, підтверджується реальними справами. І це в час, коли передвиборчі обіцянки наших обранців найчастіше ну ду-у-уже розходяться з ділом…

Порядок у дворі — порядок в громаді

Здавалося б, чого ще потрібно було Юрію Сєрову. Добрий господар, вища освіта, успішно працює на своїй землі. А тому і достаток у родині. Він першим на селі придбав власного трактора. Підняв на ноги та вивчив двох дітей. Йому лише 46 років, проте люди вже давно називають Миколайовичем — поважають. На селі важко приховати щось. Не раз односельці просили Сєрова очолити сільську раду. На минулих виборах він вирішив балотуватися і переміг.

Як каже сам Юрій Сєров, люди дивилися, який хто в домі хазяїн. «У мене біля дома, у дворі, на полі — порядок, і люди, видно, це бачать», — переконаний він. Так само односельці звернули увагу і на те, що коли Юрій працював у колгоспі на керівній посаді, то не соромився і лопатою гній покидати, і за кермо трактора сісти.

Рішення стати сільським головою прийшло, напевне, через те, що терпець увірвався спостерігати, як рідна Чорнянка руйнується і потопає у смітті, каже Сєров. Без болю і без сліз на це село не можна було дивитися. Квітуче, красиве, гостинне — таким воно було у 70-80 роки. «Мені захотілося побачити: це село — не Чорнянка, а Чернянка», — ділиться сільський голова.

Проте він прекрасно розумів, що самотужки, без громади йому не впоратися. «Перше, що я розпочав, це спілкування з жителями села. Випустив свою домашню, сільську газету. За свій рахунок три місяці ми її випускали, раз на місяць вона виходила. Через газету я спілкувався з людьми, розповідав їм про свої плани, про добрі вчинки людей нашого села, і про погані теж», — розповідає Юрій Сєров.

До речі, з газетою, що називається, попав у «яблучко». Газета «Чорнянські світанки» одразу стала популярною на селі. Наклади у тисячу примірників розходилися за кілька днів. Усі новини, плани і побажання голови щодо благоустрою села можна знайти на її сторінках. Головне, все — прозоро і зрозуміло. «Відгукується багато людей, серед них і фермери. Люди золоті, прості», — переконаний сільський голова. От хоча б суботник — запросив через газету всіх бажаючих попрацювати. Прийшли більше 200 чоловік і очистили село від сміття.

Можливо, саме тоді чорнянці й вирішили не чекати допомоги, а самим втілювати намічені плани. Власними коштами і силами встановили близько сотні ліхтарів вуличного освітлення (до речі, люди підключили їх до своїх лічильників). Побудували три автобусних зупинки.

За рахунок селян зроблено ремонтні роботи у Будинку культури, придбали світломузичну установку. Цей клуб тепер справжній центр культури для чорнянців. Тут відзначають свята, справляють шлюбні обряди. Працює 13 гуртків. Для дітей, які займаються у гуртках клубу, побудували комфортний внутрішній туалет.

Як жартує Олег Крахмалюк, директор Будинку культури, від нового сільського голови іноді навіть доводиться… ховатися — так багато у нього ініціатив. А якщо серйозно, то і зарплату працівники закладу культури отримують, виділяються кошти на опалення і на електроенергію. А проблеми — вони вирішуються.

Сільський голова частий гість і в бібліотеці. Як розповіла Ганна Горбачова, завідувач бібліотеки: «Сюди раніше ніколи і не заходив голова сільської ради. А цей голова завжди в бібліотеці, у Будинку культури». У фондах бібліотеки — 17 тисяч примірників, тут понад 600 читачів, з яких половина — діти. Читають тут і періодику, більше 20 видань, хоча, звісно, улюблене — «Чорнянські світанки».

І психолог, і менеджер

Треба бути добрим психологом і вмілим менеджером, аби порозумітися з сільськими підприємцями. Юрію Сєрову це вдається. Переважна їх більшість з розумінням ставиться до нагальних потреб села та допомагає своїми коштами. Анатолій Шматенко, директор комунального підприємства, вважає: це тому, що підприємці — патріоти, яким набридло дивитися на сміття, бруд, на те, що знищуються дерева. І просто є організатор — сільський голова, за яким тягнуться і якому допомагають. Шматенко знає, про що каже — він очолює комунальне підприємство вже понад одинадцять років. Попередні сільські голови, як розповідає директор КП, постійно казали: немає грошей. А от Юрій Сєров і кошти знаходить, і час.

У Чорнянці мешкає понад 4,5 тисячі людей. Про клуб ми вже розповідали. Але тут є і свій спортивний комплекс, в якому також силами односельців і підприємців ведеться ремонт, обладнується спортивними знаряддями. Є школа на 700 дітей. Минулого року на світ з’явився 41 маленький чорнянець — народжуваність зростає. Та от проблема — є 274 дошкільняти, а дитсадочку в селі немає. І це найбільший біль сільського голови.

Був же колись дитячий садок — двоповерховий, розрахований на 150 малюків. Знаходився на балансі колишнього колгоспу імені Леніна. Колгоспу не стало, майно розійшлося, а садок самі люди розібрали до самих підвалин. Розуміння того, що наробили, прийшло згодом... Для села наразі це найгостріша проблема, адже відсутність дитсадка позначається на розвитку дітей. «Ми провели вже дві сходки села, і люди не проти скластися грошима», — каже сільський голова. Підрахували: 2 млн. гривень зібрати можуть самі, але цього мало і потрібна фінансова підтримка області, Києва. Сільський голова розраховує на своїх односельців, підприємців і сподівається на розуміння і підтримку на всіх рівнях.

Щодо односельців, то вони роботою Юрія Сєрова задоволені — село відроджується просто на очах. Як розповіла місцева жителька Наталія Веред, сільський голова до роботи взявся з азартом, наводить порядок. «На вечірній дискотеці порядок, не бояться діти заходити, у барах порядок. Молодець — ініціативний, діловий, конкретний товариш. Ми роботою його дуже задоволені», — розповідає жінка.

Про нинішнє життя у Чорнянці можна розповідати ще багато. Тут відродили народні дружини, стежать за порядком. За згодою селян збільшили самооподаткування до 20 гривень, і кожен знає: ці кошти підуть на благоустрій села. Відкрили три спеціальні рахунки для благодійних внесків — гроші йдуть на розвиток спорту, закладів культури, проведення свят і будівництво дитячого садка.

Микола Крупін, голова Каховської районної ради відзначає — коли приїздиш у це село, люди підходять і просять: допоможіть нашому сільському голові. «Я вважаю, що таким людям треба допомагати, адже вони й самі працюють», — переконаний голова райради.

Незабаром у Чорнянці буде закладено кілька алей — молодят, закоханих, новонароджених і гостей. Це чудове село на порозі значної дати — йому виповнюється цьогоріч 220 років. Сільський голова Юрій Сєров мріє, щоб наступні роки села були тільки роками розквіту. І не просто мріє. Розраховує, наприклад, на розвиток овочівництва в селі. А стимул є — люди голову сільської ради підтримують, а він в свою чергу працює і вірить в односельців.