Чим вище сонце, тим «приземленішими» стають розмови на офіційному рівні про розвиток рекреаційно- курортного комплексу і ту­ризму у районі загалом і підготовку до оздоровчого сезону зокрема.

Саме у такому розрізі розглядалося питання на бе­резневій колегії при голові районної державної адміні­страції, під час обговорення якого, немов морська хвиля, вихлюпнулося більше негати­ву, аніж позитиву. І недарма, адже курортний сезон, по ве­ликому рахунку, не приносить тих коштів, за які можна було б розв'язати назрілі проблеми. Більше того, приїжджий улітку люд шукає собі місця не стіль­ки на базах відпочинку, як на людських подвір'ях, які дедалі більше стають і легальними, і нелегальними міні-базами.

А місцевим органам са­моврядування доводиться міркувати над тим, як вивезти сміття, апробувати морське дно, організувати захист тим, хто більше любить екстрім, аніж звичайне купання. Як за­безпечити водою і каналіза­цією, освітленням й іншими видами сервісу.

Отож попереду у робочої групи, яку очолює Пацай С.Б. і до якої входять представники найнеобхідніших для органі­зації повноцінного відпочинку служб, клопотів дуже багато, їй належить найперше провести нараду з керівниками туриртично-рекреаційних за­кладів, а далі — до 20 травня та 20 липня — здійснити мо­ніторинг закладів відпочинку та оздоровчих закладів, міні- готелів та пансіонатів при­ватного сектору населених пунктів на предмет готовнос­ті мереж водопостачання і водовідведення; організації збору, видалення та утиліза­ції твердих і рідких побутових відходів (наявність спецтран- спорту, облаштування місць первинного накопичення від­ходів, готовності полігонів і очисних споруд), стану тран­спортної інфраструктури, са­нітарного стану прибережних територій, місць масового відпочинку; забезпечення розміщення малих архітек­турних форм для здійснення підприємницької діяльності — відповідно до вимог місто­будування і земельного законодавства) до проведення літнього сезону . Власне, й сам сезон, образно кажучи, повинен починатися не з 15 липня, а раніше. Але для цьо­го відпочивальників потрібно принадити конкретними, хоча б більш-менш комфортними умовами. У нас же з року в рік санітарна служба констатує факт, що не каналізовано жо­ден з 22 великих оздоровчих закладів. А до того ще й пляж без санітарного паспорта і збір пластикових пляшок та целулоїду не ведеться, і тран­спорту для вивезення сміття не вистачає...

Власне, як уже зазнача­лося, отих «не» дуже багато, їх констатація на колегії викликала водночас і подив, і обурення у новопризначеної голови райдержадміністрації Малишенко Г.В. А де ж реаль­на робота?!

Торік з 38 баз відпочинку працювало лише 18, а офіцій­но — 12. Зате наповнювалися приїжджими людські подвір'я.

У Хорлах, наприклад, третина дворів приймає курортників. Податковою службою було залучено до сплати подат­ків 48 суб'єктів, які надавали послуги відпочивальникам, ними сплачено біля 9 тисяч гривень.

Хорлівський сільський го­лова Лебідь О.О. спробував поглянути на стан речей більш оптимістично. Він повідомив з трибуни колегії і про оголо­шення двдмісячника з благо­устрою та наведення санітар­ного порядку, і про бажання освітлювати і пляж, і сільські вулиці, бо нині з десяти ліх­тарі горять лише на трьох, і збудувати альтернативний безплатний туалет, облаштувати причал для плавзасо- бів... Планів справді багато, а коштів? Туристичний збір платять лише чотири бази відпочинку. А з підприємцями мову вели про укладення тро­туарної плитки та обладнання душових кабінок.

Сільський голова, втім, був категоричний: без укла­дення договору з комунгос­пом жодна база відпочинку не почне діяти.

А загалом питання го­товності до оздоровчого сезону потребує уваги ба­гатьох служб:' пожежників і ветеринарів, архітектора і податківців, міліції і культури, енергетиків і медиків... А щоб не було так, як у відомій приказці «Вміла дівка готувати, та не вміла подавати», відді­лу культури і туризму разом з виконкомами прибережних сільських рад необхідно про­тягом туристично-курортного сезону забезпечувати по­пуляризацію туристично- рекреаційного комплексу району на внутрішньому та міжнародному ринках шля­хом проведення рекламної кампанії. Та й для інших служб колегією передбачено кон­кретні завдання, а левова частка усієї роботи припаде на сільські ради, адже для них, як і для хліборобів, дуже актуальним є прислів'я «літній день рік годує.