Екологічний паспорт міста містить інформацію щодо основних географічних,- статистичних екологічних показників за минулий рік.

Загальна площа міста складає 65,216 кв. км, (6 512,6 га), середня чисельність населення за 2010 рік — 302 600 осіб, щільності населення -

640 осіб на 1 кв. км. Чисельність населення з 4 селищами міського типу, 6 селищами та 3 селами, що входять до Херсонської міської ради,становить 340 722 осіб.

За даними перепису населення 2001 року, у місті проживають представники понад 100 національностей і народностей. Переважна більшість з них — українці, значна кількість росіян, білорусів, татар, вірмен.

Херсон знаходиться у південний частині України, (в Степовій зоні), в басейні нижньої течії Дніпра, на правому його березі, в 26 км від Дніпровського лиману та в 90 км від Чорного моря. Відстань до столиці, м. Києва, становить близько 600 км.

Херсон є адміністративним центром Херсонської області, яка на сході межує із Запорізькою, на заході — з Миколаївською, на півночі — з Дніпропетровською областями, на півдні — з Автономною Республікою Крим.

Клімат помірно-континен- тальний, характеризується відносно м'якою зимою (середні температури -1- -З °С) і спекотним довгим літом (середні температури +23°- +25°С, максимальні перевищують + 40°С). Середня річна температура в межах + 9,3°—1-9,8°С. Кількість опадів у середньому близько 400 мм на рік. Клімату притаманні літні суховії — потужні вітри (більше м/сек.) з низькою вологістю та високою температурою. Кількість сонячних днів складає в середньому 240 на рік.

Екологічна ситуація в Херсоні стабільна, але у місті є суб'єкти господарювання, які у ході господарської діяльності забруднюють навколишнє середовище: здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, утворюють та розміщують відходи, здійснюють скиди у водні об'єкти. За статистичними даними щодо такого забруднення, складено перелік екологі- чно-небезпечних підприємств міста, в їх числі: ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль», ЗАТ «Таврійська будівельна компанія», ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», МКП «Виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства м. Херсона», ДЗ «Паллада», TOB «Механічний завод», ВАТ ЕК «Херсонобленерго», ДП «Херсонський морський торгівельний порт». Крім того, до цього переліку входять ВАТ «Херсонгаз», ДК «Укртрансгаз» Херсонське) лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, ДП «Газпостач» (враховуються втрати газу при транспортуванні).

АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

За статистичними даними, в 2010 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел здійснювали 66 суб'єктів підприємницької діяльності. Загальний обсяг забруднюючих речовин склав 28 405 т (в 2009 — 34 328 т), з них від стаціонарних джерел — 3 505 т та від пересувних (транспорт) — 24 900 т. У перерахунку на 1 кв. м. — 67,2 т, (в 2009 році — 88,2 т) та на 1 мешканця -83,1 кг (99,4 кг) .

Основними забруднювачами атмосферного повітря в минулому році, за статистичними даними, стали ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (153,3 т), ЗАТ «Таврійська будівельна компанія» (103,1 т), ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (43,8 т). Слід зазначити, що, у порівнянні з 2009 роком, ТЕЦ значно зменшила (в 3,4 рази) обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, завдяки переходу на інший вид палива (з мазуту на газ).

Спостереження за станом повітря проводить Херсонський обласний центр з гідрометеорології по 4 постах (пл. Перемоги, просп. Ушакова, вул. Зала- егерсег та вул. Лавреньова). Протягом багатьох років найбільшим забрудненням відмічається повітря в районі пл. Перемоги. У цьому місці перетинаються шляхи з інтенсивним рухом автотранспорту, що з'єднують мікрорайони міста (Північний і Таврійський, ільменський, Житлоселище, Центр та ХБК). Додає забруднення і залізничний транспорт.

ВОДНІ РЕСУРСИ

Поверхневі водні об'єкти міста належать басейну р.Дніпро. Це його правий рукав — р. Кошова, р. Вірьовчи- на, Стебліївський лиман, озеро Погоріле та інші. Ширина річкової долини — 4-6 км. Правий берег — високий, лівий — пологий, низинний. На підході до міста Дніпро вступає в низинну піщану долину, в заплаві якої розташовані херсонські плавні шириною до 10 км, представлені системою островів, розділених протоками і рукавами. Русло Дніпра дуже розгалужене. Фарватер річки проходить за декількома рукавами.Глибини в межах 5-7 м. Швидкість течії — 0,6- 0,7 м/с. Плавні нижнього Дніпра є унікальним природним фільтром для дніпровської води. Вже не один рік обговорюється питання створення в Херсонській області, на р. Дніпро від Каховської ГЕС до Дніпробузського лиману, Національного природного парку «Нижньодніпровський». У минулому році рішенням міської ради погоджено його створення на території Херсонської міської ради.

Для забезпечення міста питною водою використовуються води підземного Верхньосар- матського водоносного горизонту.

Послуги з центрального водопостачання та водовідведен- ня надає МКП «Виробниче управління водопровідно-каналі- заційного господарства м.Херсона». Водозабір ведеться із 129 артезіанських свердловин глибиною від 60 до 100 м.

За даними статзвітності, за 2010 рік

забір води склав 30,5 млн. куб м, з них з поверхневих джерел — 1,8 та з підземних — 28,7 млн. куб м;

скинуто зворотних вод у поверхневі водні об'єкти — 23,2 млн. куб м, з них після біологічної очистки — 22,5, без очищення — 0,7 млн. куб м;

обсяги оборотної, повторної та послідовно використаної води — 16,42 млн. куб м, що склало 84,7 % економії свіжої води за рахунок оборотної.

Скиди зворотних вод у поверх- неві об'єкти здійснювали МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (р. Вірьовчина), ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», ДЗ «Паллада» (р. Кошова).

НАДРА

Із корисних копалин поблизу міста ведеться розробка суглинків для виробництва цегли на Комишанському родовищі (загальна площа 32,7 га). Видобуток здійснює ЗАТ «Таврійська будівельна компанія» (ліцензія від 30.12.2006 на 11 років).

ПІДТОПЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ

У Херсоні існує проблема підтоплення території, що загрожує безпеці проживання населення, негативно впливає на стан підземних комунальних мереж, житлових і промислових будівель, транспортної мережі. Підтоплення обумовлено як природними факторами, так і негативними наслідками діяльності людини. Це — безстічний рельєф з природними подовими пониззями (район залізничного вокзалу, Млини, Північний, Текстильників), відсутність природних дренажів, що пов'язано зі знищенням ярів. Значно загострюють проблему збільшення площі забудови, асфальтованої площі за рахунок зменшення зелених зон, витікання води з водопровідних та каналізаційних мереж при аваріях, порушення нормальної роботи систем дощової каналізації.

За даними багаторічних спостережень за рівнем ґрунтових вод на території міста, які проводяться Південно-Україн- ською гідрогеологічною експедицією по 47 спостережних свердловинах, високі рівні (від 1,0 до 3,0 м) відмічаються у центральній, північній частинах міста та у сел. Текстильників.

В центральній частині Херсона (район залізничного вокзалу, «Млини», південно- західна частина житлового масиву ХБК) спостерігаються рівні 2-2,7 м, коливання — 0,5 м. У Північному мікрорайоні ґрунтові води залягають на глибині від 1,49 м (вул. Дос- тоєвського, 69, Ракетна) до 2,94 м (вул. 7-ма Польова,2), за останні 5 років — зниження на 0,2 м. У селищі Текстильників рівень залягання ґрунтових вод — 2,34-2,53 м, за останні 5 років він підвищився на 0,6-0,7 м.

Рівні ґрунтових вод від 3,0 до 5,0 м спостерігаються у Північному мікрорайоні, селищах Склотари, Текстильників, Східному, на «Воєнці», «Млинах», центральній частинах міста.

Найглибше ґрунтові води залягають в районі парку ім. Леніна — 13,6-13,9 м.

ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ТА НЕБЕЗПЕЧНИМИ ХІМІЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ

За даними статзвітності по 147 суб'єктах підприємницької діяльності, на їх території накопичено 155 670,875 т відходів 1- 4 класу небезпеки, у т.ч. 1 класу — 6,812 т, 2 класу — 29,116 т, 3 класу — 2056,806, т , 4 класу — 153 578,141т (у попередні роки звітність велася по відходах 1-3 класу небезпеки).

За 2010 рік утворилося 36 201 т відходів, використано — 102 т, знешкоджено (знищено) — 1 868 т, направлено у спеціально відведені місця чи об'єкти (полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо) — 9 709 т, передано іншим підприємствам — 77 900 т.

Основні утворювачі відходів: TOB «Механічний завод», ВАТ ЕК «Херсонобл- енерго», ДП «Херсонський морський торгівельний порт», МКП «ВУВУКГ м. Херсона» (мул — 4 клас небезпеки).

Діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, транспортування, переробка) здійснюють такі місцеві підприємства: TOB «Стелла 97» (відпрацьовані акумуляторні батареї), Дочірнє підприємство «Херсонський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укрріч- флот» (відпрацьовані нафтопродукти, непридатні для використання за призначенням), TOB «Стілл» (заготівля, переробка металобрухту чорних металів), TOB «Промснаб- Нова Каховка» (відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів).

Збирання, первинну обробку вторинної сировини, відправку її на переробне підприємство здійснює TOB «Обласне виробничо-заго- тівельне підприємство «Херсонвторресурси» (макулатура, склобій, поліетиленова плівка, шприци, системи).

Тверді побутові відходи приймає міське сміттєзвалище.

Природно-заповідний фонд (ПЗФ) міста Херсона налічує 10 заповідних об'єктів. По ступеню значення в масштабах національної мережі ПЗФ усі вони відносяться до числа об'єктів місцевого значення. Об'єктів ПЗФ загальносвітового та національного значення в межах міста немає. З 10 заповідних об'єктів Херсона більша частина, шість, належить до категорії „пам'ятки природи»; останні чотири — „пам'ятки садово-паркового мистецтва». Об'єктів інших категорій ПЗФ — заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, заповідних урочищ — в межах міста Херсона немає. Усі пам'ятки природи міста Херсона відносяться до типу „ботанічних», це окремі меморіальні вікові дерева : у парку ім. Леніна ( 1869 р.), вул. Робоча, 75 (1856 р.), вул. Ломо- носова,75 (90 роки XIX сторіччя), вул. Леніна, 18 (1905 р.), вул. Декабристів, 31, вул. Полтавська, 89. Парки — об'єкти ПЗФ : Ботанічний сад Херсонського державного університету, Дендропарк аграрного університету, Дендропарк Науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів, Парк обласного ліцею

РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Радіаційний фон у місті в 2010 році не перевищував природного (10-20 мкР/год) і дорівнював у середньому 14 мкР/год.