Доволі розповсюджена думка: село, в якому немає школи, безперспективне. Наші реалії спростовують це твердження — катастрофічно зменшується кількість населення навіть у тих населених пунктах, де діють навчальні заклади. Отож все більш розповсюдженим стає явище, коли учні з невеликих сіл безплатно підвозяться автобусами до опорних шкіл, де створені належні умови їх навчання і виховання. У країні і районі розроблені і втілюються у життя цільові програми «Шкільний автобус».

На знімку: ці школярі мешкають у Калинівці. Щоранку шкільний автобус підвозить їх до місця навчання — в Олександрівську загальноосвітню школу та відвозить додому.

АВТОБУСНИЙ ПАРК ОСВІТИ РАЙОНУ І ДАЛІ ОНОВЛЮВАТИМЕТЬСЯ

Це передбачено цільовою районною програмою на 2011-2015 роки, затвердженою у серпні цього року сесією районної ради. Чому виникла необхідність розробляти і приймати нову програму, адже така діяла протягом попередніх восьми років? Який у районі стан справ із забезпеченням у сільській місцевості регулярного безоплатного підвезення до місць навчання і додому учнів та педагогічних працівників, що передбачене статтею 14 Закону «Про освіту», статтею 21 Закону «Про загальну середню освіту» та статтею 32 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»? Ситуацію вивчала кореспондент Любов БРУСИК.

ДОПОМІГ СВІТОВИЙ БАНК

- Організація регулярного безкоштовного підвезення дітей шкільного віку до місць навчання і додому є складовою частиною забезпечення реалізації прав громадян на здобуття загальної середньої освіти, — зазначає начальник відділу освіти Світлана Дорогань. — Без зайвої скромності скажу: у нашому районі підвезення дітей до школи організоване на належному рівні. За останній рік ситуація відчутно покращилась.

У районі за межею пішохідної доступності (а це — З кілометри) перебувають і потребують підвезення 327 учнів, які проживають у 22 селах, де відсутні загальноосвітні заклади потрібного ступеня. Зараз регулярно підвозять дітей на навчання та додому 10 шкільних автобусів (94% загальної кількості учнів) та один орендований (6%).

Більш детально про ситуацію розповідає головний спеціаліст відділу освіти Світлана Свінкова, до службових обов'язків якої входить контроль за виконанням програми «Шкільний автобус» та організація безпосереднього підвозу учнів:

- Чотири роки тому відділ освіти мав лише 5 власних автобусів. Тільки один з них був новим, виділеним у 2006 році Міністерством освіти. Він доставляє дітей з Водославки та Маячки до Новомихайлівської ЗОШ. Інші були старі, куплені в господарствах та підприємствах району, строк експлуатації деяких сягав 20 років. У 2007 році підвозилося 395 дітей із 14 сіл до 11 шкіл. Ситуація була надзвичайно складна. Всі інші автобуси відділ освіти наймав, уклавши відповідні договори з юридичними та фізичними особами. Обходилось це недешево.

Стан справ кардинально покращився після того, як райвідділ освіти взяв участь і виграв (до речі, єдиний в області і один з небагатьох в Україні) конкурс «Рівний доступ до якісної освіти» з підкомпонентом оптимі- зації шкільної мережі. На початку 2010 року у район надійшли 8 нових шкільних автобусів. Була, щоправда, затримка з введенням їх в експлуатацію через нестачу коштів у районному бюджеті на оформлення потрібної документації. Однак з 2010 року всі вони здійснюють щоденні маршрути з маленьких сіл до опорних шкіл і назад.

На балансі відділу освіти — 16 автобусів, 11 з них за- діяні на перевезенні дітей. Інші перебувають в ремонті. За останні роки кількість шкільних маршрутів збільшилась: Благовіщенська ЗОНІ переведена в І ступінь, у Садовому призупинено роботу школи. Зараз підвозяться діти з 22 сіл до 16 шкіл, тому змушені використовувати й старі автобуси, випущені у 1986 році (Федорівська школа), 1989-у (Сергіївська), 1990-у (Новопокровська та Новомиколаївська школи).

Заміна найманих перевізників власними шкільними автобусами дала змогу зекономити 10,8 тис. грн. Взагалі, відділ освіти націлений на те, щоб повністю вилучити найманий транспорт, і вже близький до виконання цього завдання. Сьогодні найманим транспортним засобом лише тимчасово підвозяться 17 дітей та 1 вчитель з Дружелюбівки до Василівської ЗОНІ. Як тільки закріплений за школою автобус відремонтують, його буде задіяно для підвезення учнів.

НА ОЛІМПІАДИ ТА ЗМАГАННЯ — ТЕЖ

Організація підвезення дітей потребує не тільки наявності автобусів, а й вирішення багатьох організаційних, так би мовити, супутніх питань. Нині немає нарікань батьків на те, що учні молодших класів змушені чекати, доки закінчаться уроки у старшокласників, аби повернутися додому. У школах, куди підвозяться діти з інших сіл, працюють групи подовженого дня і дітлахи з сусідніх сіл перебувають під наглядом вчителів.

Відділ освіти забезпечує чітке дотримання всіх вимог, встановлених для перевезення дітей. При здійсненні маршрутів учнів обов'язково супроводжує педагогічний працівник. Водії та медичні сестри, які здійснюють їх допуск на виїзд, пройшли навчання на базі державного «Херсонавтотранссервісу».

Нарешті врегульовано питання використання автобусів для підвозу учнів на олімпіади, конкурси, змагання. Раніше вважалося, що відділ освіти не має права цього робити, адже у Законі «Про освіту» мова йде лише про підвезення до місць навчання і додому. Та врешті-решт здоровий глузд переміг: предметні олімпіади, спортивні змагання є складовою навчально-виховного процесу. Тепер шкільні автобуси возять дітей на заходи районного рівня, на екскурсії. Кошти на це закладені у районній програмі.

ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ

Автобусів для підвозу дітей до шкіл вистачає. На жаль, це не гарантує відсутність проблем. Транспорт виходить з ладу і з ремонтами виникають труднощі. Насамперед, через дефіцит бюджетних коштів. Наразі, наприклад, чотири автобуси перебувають у стадії ремонту.

Незважаючи на це, перебоїв з підвезенням учнів немає. «За нашою школою закріплений старий автобус, — розповідає директор Олександрівської ЗОНІ Тамара Старина. — Зараз він ремонтується, але 21 учня з Калинівки возимо безперебійно. У минулому навчальному році для цього використовувався автобус із гімназії, у нинішньому — із Сиваської ЗОШ N92. Це — тимчасове явище, чекаємо свого автобусу з ремонту».

Оперативно вживаємо заходів, щоб не допускати зривів, — розповідає Світлана Свінкова. — Зламався недавно, наприклад, автобус, закріплений за Федорівською школою.

Для підвезення дітей з села Кривий Ріг (де відсутній навчальний заклад) залучили автобус, закріплений за Громівською школою. Хоча, відверто кажучи, питання взаємозаміни транспортних засобів вирішуються досить важко.

Проблемами залишаються і висока вартість пально- мастильних матеріалів та запасних частин, і труднощі з добором кадрів досвідчених водіїв, адже заробітна плата їх низька, особливо у співвідношенні з високою відповідальністю. Тому спостерігається плинність кадрів. Водії також нарікають на низьку технічну якість автобусів, одержаних у 2010 році.

Як відомо, район не може похвалитися належним станом доріг і у зв'язку з цим виникають певні труднощі з підвозом учнів. Через невідповідність стану проїзної частини вимогам безпеки перевезень автодороги Водославка — Новомихайлівка, яка вся у ямах та вибоїнах, обласне управління ДАІ не дало погодження на підвіз дітей цим маршрутом. І хоча частину дороги відремонтували, та автоінспекція невблаганна. Подібна ситуація і з маршрутом Заозерне — Овер'янівка — Сивашівка: через відсутність транспортного загородження на дамбі через озеро Овер'янівське.

Триває робота по розробленню і затвердженню спеціалізованих паспортів маршрутів. А це не тільки паперова тяганина, а й немалі кошти.

ЩО У ПЛАНАХ?

Стала тенденція до зменшення кількості учнів у школах району не послаблює навантаження щодо їх підвезення до місця навчання. За новою програмою «Шкільний автобус», прийнятою нещодавно, кількість учнів, які проживають за межею пішохідної доступності, із 2011 до 2015 року зросте із 325 до 350. Позначиться оптимізація мережі навчальних закладів.

Основний захід програми — придбання у 2013, 2014 та 2015 роках нових автобусів для підвезення учнів та педагогічних працівників, їх отримають Василівська, Федорівська та Сергіївська ЗОШ, за якими нині закріплені найстаріші за строком експлуатації транспортні засоби. Вартість одного автобуса — 350 тисяч гривень. Джерелами фінансування визначені обласний (105 тисяч гривень) та районний (245 тисяч гривень) бюджети. У відділі освіти дуже сподіваються, що кошти будуть виділені і троє нових шкільних автобусів курсуватимуть дорогами району.

На підвіз учнів до школи витрачаються немалі бюджетні кошти. Крім закупівлі нових автобусів, програмою передбачено виділяти кошти у розмірі від 333 тисяч гривень у нинішньому році до 402 тисяч гривень у 2015 році на забезпечення підвозу учнів та вчителів в межах освітнього округу: зарплата водіям, придбання пально-мастильних матеріалів, забезпечення безпечної експлуатації транспортних засобів. За п'ять років — це понад 3 мільйони гривень.

Та все ж не тільки освітяни, а й жителі невеликих сіл — батьки починають розуміти: їх синам і донькам краще вчитися у школах з відповідною матеріально- технічною базою і високим рівнем викладання, ніж за індивідуальними планами у сільській хатинці з грубкою і однією вчителькою з усіх предметів. До того ж в умовах, коли забезпечено регулярний, надійний підвіз дітей з малих сіл у комфортабельних шкільних автобусах.