Розуміючі, що час перебування на політичній арені союзу двох Вікторів — Ющенка та Януковича — стрімко спливає, вони відчайдушно намагаються продовжити свою агонію, скликаючи сесії місцевих рад, де зводять наклепи на уряд Юлії Тимошенко, яка змушена одна протистояти не тільки світовій кризі, але й цьому горезвісному тандему, який вже давно бореться проти власного народу під гаслом «чим гірше, тим краще».

Вдаючись до відвертої брехні та розуміючи, що невдовзі доведеться відповідати не тільки за неї, але й за все скоєне проти своїх співгромадян, вони намагаються прикритися колективною безвідповідальністю та видати свої брудні інсинуації за «голос громади».

Проте, люди вже добре навчилися відрізняти правду від гучної брехні, справжню роботу від пустих заяв, уряд Юлії Тимошенко — єдиний за всю історію незалежної України, який з першого дня після перемоги на виборах взявся на практиці, крок за кроком втілювати у життя свою програму, спрямовану на фундаментальне підвищення добробуту кожного громадянина України. Підтвердження цьому — сотні квартир у будинках, що були зведені за урядовими програмами для людей, які десятиліттями, покоління за поколінням томилися в чергах, навіть не маючи надії на покращення житлових умов. Це — більш ніж п'ять тисяч автомобілів «швидкої допомоги» для сільських ФАПів, це безкоштовні Держакти на володіння землею, які тільки в Миколаївській області за останні чотири місяці отримало більше З0 тисяч чоловік. Це — не балачки, не гасла, не порожні обіцянки «кращого життя вже завтра».

Все це — дієві підтвердження того, хто чого вартий насправді. І кожний сьогодні може зробити свій власний висновок — чого чекати Україні від тричі несудимого «професора», що намагається перескочити в президентське крісло з тюремних нар, а чого — від державного діяча, все життя якої присвячено служінню Україні. І я не сумніваюся, що народ, кожен з нас, свій вибір зробить на користь життя у демократичній європейській державі. Чекати лишилося вже зовсім недовго.