Депутати обласної ради продовжують вивчати питання організації харчування учнів у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах області. 16 березня члени робочої групи обласної ради відвідали Доманівський район.

Заступник голови постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту, охорони здоров'я, материнства, дитинства та розвитку зон відпочинку Олена Омельченко та головний спеціаліст організаційного відділу обласної ради Сергій Митько досить ретельно і об'єктивно знайомилися із роботою харчоблоків закладів освіти. Як свідчить аналіз роботи навчальних закладів області, у ряді шкіл гаряче харчування взагалі відсутнє. Не завжди дотримуються й норм харчування на одну дитину на день, затверджених Постановою Кабміну.

Зеленоярська ЗОШ І-ІІІ ступенів, де директором Людмила Арматраут. Тут вже цілу добу немає світла, «ремівці ніяк не можуть відремонтувати трансформатор. Тож без електрики залишилось усе село. Відтак, ні про теплі класи, ні про гаряче харчування у день нашого візиту не йшлося. Звісно, така ситуація буває не щодня і в цьому немає вини директора школи. 65 дітей, які тут навчаються, як свідчать меню та накладні на придбання продуктів, отримують м'ясо свинини, яке поставляє приватний підприємець З.М. Хитрук по ціні 40 грн. за кілограм. Подаються до шкільного столу й риба, масло вершкове, сир твердий, каші з рису, ячменю, пшениці, а також овочі та фрукти. Загалом на кожну дитину в середньому на день витрачається 5 грн. 30 коп.

Та все ж не всі дівчатка та хлопчики охоплені гарячим харчуванням. В основному це лише 1-4 класи. А 41 учень навчається надголодь. Такий стан справ неабияк засмутив членів робочої групи. «Як можуть добре навчатися голодні дітки?», — таке запитання поставила перед директором школи О.О. Омельченко. На що почула «традиційну» відповідь: цього, мовляв, не хочуть батьки. У них нібито немає грошей, щоб здавати на харчування. Це питання неодноразово порушувалось і на батьківських зборах. Проте мимоволі виникає запитання: а звідки ж у дітей «круті мобілки?

- А чому б не провести батьківські збори, запросивши сюди педіатра, головного лікаря ЦРЛ, військового комісара, сільського голову Сергія Мірошнікова, щоб вони пояснили батькам, який вплив на здоров'я матимуть їхні діти, не вживаючи гарячу їжу під час занять. І як вони можуть освоїти такі складні науки, як математика чи фізика, на голодний шлунок? — звернулась Олена Олексіївна до присутніх.

Дитячий садок с. Зелений Яр відвідує 21 малюк. Сюди ж возять дітей і з села Вікторівки. Завідуюча садком Галина Ситінська пояснює, що у них є можливість набрати ще одну групу, але ніяк не дійдуть згоди із сільським головою. Харчуються діти три рази на день. На одну дитину в день витрачається 6,50-6,80 гривні. На їжу ніхто не скаржиться, діти не голодують. До їхнього меню входить усе, що потрібно за нормами.

Сподобалась усім досить добре обладнана їдальня в Зеленогайській ЗОШ І-ІІ ступенів, де директором Іван Рогальський. Тут із 45 учнів лише четверо не харчуються в школі. Знову ж таки, ніби не хочуть цього самі. Навіть не погоджуються на вмовляння своїх батьків. Усі вони із сімей середнього достатку. Так коментує цю ситуацію директор. Мають кишенькові гроші, отож і купують собі всілякі «чіпси», «сухарики»... Не розуміючи, що цим шкодять своєму здоров'ю. В шкільній їдальні діти отримують те, що й в інших школах. А от із круп є лише гречка та рис. Таке ж потрібне дитячому організму пшоно, кукурудзяна та перлова крупи відсутні. В харчоблоці потребують термінової заміни електроплити.

Є школа І-ІІ ступенів і в селі Кузнецове. Тут навчаються 75 дітей. Із них 23 харчуються за рахунок бюджету, а 40 — за спонсорські кошти. І знову ж таки 12 дітей не їдять у школі. Тут також є всі можливості для відкриття дошкільної групи. Є приміщення в цій же школі, а звідти й опалення, їдальня. Про це вже йде мова три роки, ця група «забита» в планах. Але, як говорять і завідуюча райвідділом освіти, і директор школи, не можуть добитися на це згоди сільського голови Миколи Дмитріва. Даремно. Можна було б убити, як-то кажуть, двох зайців — і батьки малюків були б задоволені, й школу б зберегли.

Дивлячись на село Щасливку, зовсім не скажеш, що тут живуть щасливі люди. Село на межі вимирання. В школі І-ІІ ступенів навчаються всього 23 учні. На поповнення в майбутньому навчальному році тут не розраховують. Немає дітей у селі. У директора школи Бориса Клочкова клопотів непочатий край. І школу треба підтримувати в належному стані, бо вже стоїть питання про її закриття. А тут ще величезний димар увесь перегнив і ось-ось може звалитися на спортивний зал. Немає тут 4, 7 і 8 класів. У другому класі всього одна дитина, у першому — троє, у третьому — 10, у п'ятому — 5, і так далі. Отакі справи! Але на цих учнів 8 учителів. Виходить чотири учні на кожного. На утримання одного учня припадає в рік 8800 гривень. Тоді як у Маринівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, де навчаються близько 300 учнів, ця цифра набагато менша — 3500 гривень. Тож посудіть самі, чи вигідно утримувати таку школу, не маючи ніякого резерву. Хоча ні, директор просить сільського голову відкрити в школі дошкільну групу, діти до якої б звозились із інших сіл. Тут є на те можливості. Однак у того відповідь однозначна. Хотілось би ще до цього додати, що в зв'язку з малою комплектацією шкіл страждають самі ж діти, бо не отримують потрібних знань, а відтак навіть не беруть участі в районних олімпіадах, конкурсах. Гарячим харчуванням охоплені всі школярі. І воно досить-таки непогане. Звісно, школу можна було врятувати, але знову ж у сільського голови немає на це грошей, або просто бажання.

Непогано почуваються і 35 юних футболістів, котрі перебувають у пришкільному інтернаті Маринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Старший вихователь Галина Миколаївна Задорожня показала й розповіла, як і чим харчуються діти. Та ми й самі мали змогу запитати у них, чи не голодні. Вони саме обідали. На що почули дружнє — ні! Ще б пак! На харчування одного спортсмена на день припадає 25 гривень. Побували ми і в Маринівській ЗОШ І ступеня, де завідуючою Лариса Миколаївна Горшко. Тут навчаються 43 школяри. В середньому на одну дитину в день на харчування припадає 5,50 грн. У харчоблоці непоганий асортимент круп, овочів. Є м'ясо, твердий сир — це кожного дня. Проблеми теж, звичайно, є. Потребує ремонту дах, вхідні двері тощо. Село досить-таки перспективне з населенням понад 3 тисячі чоловік. Є тут два дитячі садки, три школи. Вразила членів робочої групи Прибузька ЗОШ І-ІІІ ступенів. Із 195 учнів 5-11 класів харчуються лише 16 і то дев'ять із них — пільгова категорія.

Завершуючи поїздку по школах Доманівського району, члени робочої групи перш за все відзначили, що порівняно з минулими роками тут є певні зрушення в організації гарячого харчування учнів. Значна заслуга в цьому — начальника управління освіти райдержадміністрації Л.В. Янковської. Покращився температурний режим у школах завдяки якісному вугіллю. Але все ж таки, зважаючи на ріст цін, п'ять гривень на харчування дітей у день — замало. Потребує поліпшення санітарно-технічних стан харчоблоків у деяких школах та дитячих садках. Не в усіх виконуються вимоги санепідемстанції щодо забезпечення проточною питною водою гарантованої якості. В деяких школах замалий асортимент круп. Необхідно більш ефективно, наполегливіше працювати з батьками, роз'яснювати їм потрібність обов'язкового гарячого харчування для дітей. Місцеві органи влади недостатньо працюють з сільгоспвиробниками щодо здешевлення вартості харчування дітей та залучення спонсорських та благодійних коштів.

Сільським головам та керівникам району варто переглянути своє ставлення до відкриття додаткових дошкільних груп, що призведе до збереження шкіл. Бажано звернути увагу на поліпшення харчування учнів. Як зазначила О.О. Омельченко: «Щоб не вийшло так, що першокласники приходять до школи здоровими, а випускаються з проблемами здоров'я, як свідчать дані по області.