У ці весняні дні миколаївці повсюдно відзначали 66?ту річницю визволення рідного міста. Незабутнім для всіх запрошених став і цей вечір у музеї «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1944 рр.» Треба віддати належне працівникам цього музею, які регулярно проводять щирі і сердечні зустрічі з ветеранами війни, студентами та школярами.

Цього разу спільно із педагогами та учнями ЗОШ № 53, № 34, школи-інтернату № 4 було проведено хвилюючий вечір «Пам'ять — основа безсмертя». Слід відзначити, що й автори, і юні актори використали всі засоби, щедро поділилися своїми талантами і здібностями, аби глядачі могли відчути всю трагічність і героїзм тих страшних буремних років. Пролунав неповторний голос ненависного фашистам Юрія Левітана, який сповістив про визволення Миколаєва від фашистських загарбників. А літературно-музична композиція з використанням кіножурналу «3-й Український фронт» дала змогу душею доторкнутися до тієї незабутньої весни Визволення.

Особливу увагу присутніх було звернуто на подвиг бійців морського десанту під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського. Мужньо виконали бійці, здавалося б, нереальне завдання — врятували сотні людей від вигнання до Німеччини у фашистське рабство, не дозволили загарбникам висадити в повітря елеватор, важливі стратегічні об'єкти міста, значно полегшили наступ радянських військ. Вісім ворожих атак було відбито відважним десантом, завдано фашистам величезних втрат. Більшість наших героїв загинули смертю хоробрих. У квітні наступного, переможного року їм усім по праву було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу. Вперше за всю історію війни весь особовий склад десантників був відзначений найвищою нагородою держави.

Із хвилюванням молодь і ветерани сприйняли виступ дослідника історії легендарного миколаївського десанту, ентузіаста і подвижника, письменника Валерія Циганова, автора книги «Удар меча». Надзвичайно зворушливими і пам'ятними були спогади генерал-майора Юрія Олександровича Сенцова, учасника визволення України. У роки війни, ще зовсім молодим — 17?літнім, у званні молодшого сержанта він пройшов бойовий шлях від Східної до Західної України. Нагороджений багатьма орденами та медалями.

Затамувавши подих, слухали присутні сивоволосого ветерана. Маючи чудову пам'ять, Юрій Олександрович читав вірші, ділився спогадами, жартував. Гучний схвальний сміх викликало ставлення бійців до дівчат-медсестер, які курили цигарки. Навіть під час пекельних боїв, коли до смерті реально залишалося чотири кроки, воїни не поважали їх. Ветерана обурює поведінка сучасних хлопців і дівчат, які пиячать, лаються, курять. Дівчата повинні залишатися ніжними, чистими і загадковими...

Що і довели старшокласники миколаївської ЗОШ № 53, талановито і емоційно зігравши випускників 1941 року в літературно-музичній композиції «Юність, обпалена війною». До глибини душі схвилювала історія одного класу, де після війни у живих залишилося лише четверо.

Керівник дитячого колективу знавців історії, учасників Міжнародного проекту «Пам'ять поколінь. Сторінками історії Великої Вітчизняної методист ЗОШ № 53 Катерина Михайлівна Данилова закликала молодь свято берегти пам'ять про героїв, про героїчне минуле України і нашого південного краю.

Несподіваною стала презентація мультимедійної пошуково?дослідницької роботи «Моє місто: люди і долі. Живий ланцюг поколінь», автором якого є семикласниця цієї школи Люба Шестакова.

Воєнні мелодії, пісні Олександра Розенбаума послужили окрасою цієї зустрічі. Вечір вийшов хвилюючий і пам'ятний. Розчулені обличчя ветеранів, букети весняних квітів, якими молодь віддала данину поваги і вдячності фронтовикам, свідчили, що зв'язок поколінь нерозривний, а пам'ять — безсмертна.

Справді, «як гарно в світі жити без війни»!