Нещодавно губернатор Миколаївської області Микола Круглов на нараді з керівниками закладів відпочинку та оздоровлення у Коблеве зробив важливу заяву із пропозицією надати Коблевому статус міста-курорту. За словами Миколи Петровича, це дозволило би радикально поліпшити ситуацію на узбережжі і зробить Коблеве візитною карткою Березанського району («Коблевому — статус міста курорту» газета «Березань» № 24 від 12 червня 2010 року).

На перший погляд гарно і чудово для приморського села, перед яким відкриваються такі перспективи. Проте давайте проаналізуємо і дамо об'єктивну оцінку можливим перспективами чорноморської перлини краю. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року за № 1576 «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних», село Коблеве разом із сусідніми Рибаківкою, Морським і Вікторівкою були віднесені до курортних поселень і на них поширюється дія Закону України «Про курорти». З курортом розібрались, тепер щодо міста. За загально визначеним критерієм в Україні місто — це форма поселення, населене місце, значне за розмірами, чисельністю й щільністю населення, жителі якого зайняті, як правило, поза сільським господарством і населенням понад 10 тисяч мешканців. Ось тут і починаються перші невідповідності. Населення Коблевого протягом останніх 20 років майже не змінне і становить приблизно 2,4 — 2,5 тисячі жителів. Тобто на базі чого буде місто-курорт? На базі власне села Коблевого чи на базі власне зони відпочинку «Коблеве», відстань між якими становить близько кілометра. Дозволю собі припустити, що їх об'єднають і це і буде «місто-курорт», до речі, свого часу колишній Коблівський сільський голова Микола Горбатенко зробив спробу приєднати до села територію баз відпочинку, ввівши для баз відпочинку нумерацію і назви вулиць — Курортний проспект, вулиці Миколаївська, Кишинівська, Морська тощо. Тоді ця пропозиція викликала шалений спротив районної влади, яка вважала цю територію поза межами села і самостійно вирішувала долю курортної землі. Сьогодні ситуація кардинально змінилась, і влада є локомотивом змін та нововведень. Далі ще цікавіше. Згідно з новітньою українською історією, новоутворені міста можна згрупувати у 2 групи. До першої належать колишні селища міського типу — центри однойменних районів, які ставали містами районного значення (Березне, Олевськ, Шумськ, Липовець тощо). До другої належали колишні селища міського типу, які є курортними або транспортними центрами і відразу ставали містами обласного значення і не підпорядковувалися району, на території якого розташовані (Южне, Теплодар, Южноукраїнськ, Славутич, Моршин, Буча тощо). Дозволю припустити, що подібна доля очікує і Коблеве, яке як майбутнє місто-курорт має перспективу стати містом обласного значення і вийти з підпорядкування Березанського району. Не виключаю, що на це й сподіваються обласні можновладці, які прагнуть «вирішувати свої питання» безпосередньо без оглядки на Березанку. Додам і той факт, що на території Коблівської громади розташований винзавод ВАТ «Коблево», який і є візитною карткою Березанського краю, завдяки якому Березанський районний бюджет поповнюється на понад 90%. А це вже економіка, яка стосується 24-тисячного району. До речі, усі заклади відпочинку і дозвілля Березанщини об'єднані у Коблівсько-Рибаківську зону відпочинку, яка є суцільною і цілісною. Виділяти Коблеве, надаючи йому статус міста-курорту, залишаючи Рибаківку і Лугове, і абсолютно не розвиваючи Вікторівку, вважаю нелогічним та хибним. Потрібно це питання вирішувати у комплексі. Сподіваюсь, що обласна влада намагається кардинально поліпшити складну ситуацію на чорноморському узбережжі Березанського району, а не популістично змінити вивіску «село» на більш привабливу «місто-курорт» і залишивши усі проблеми на тому ж рівні.