Усі мої попередні публікації в газету «Український Південь» викликали серед жителів Березанського району і за його межами жвавий інтерес. Мені особисто було приємно отримати численні відгуки на мої авторські публікації, зокрема від журналіста з півстолітнім стажем Анатолія Колесникова, або почути власну точку зору від колишнього редактора газети «Березань» Лілії Гриб.

Мені дуже приємно, що мої публікації, в яких я вперше і цілком відверто почав говорити про тих бездарів і злочинців при владі, не залишили байдужими і пересічного читача. При тому, що до нашого району надходили всього 150 примірників тижневика «Український Південь», я знаю, що цій газеті в районі раді та із захопленням читають. Відгуки на мої публікації і думка простого і порядного читача тому є яскравим підтвердженням. На превеликий жаль, районна газета «Березань» у цілому вже багато років вірно служить нинішній владі, жодного разу самостійно і без підказки не порушила болючу проблему, яка хвилює жителів району, не було проведено об'єктивне журналістське розслідування по тих злочинах, які коять наші вельможі при владі та їх покровителі. Усі мої кроки знайти порозуміння з редактором газети «Березань» так і не мали позитиву. Я добре розумію пані Дехтяренко. Вона вірно служить Гуртовому, Кравцовій, Нікорі, Шиханцову і їм подібним. А думка читача газети, під опікою, на якій утримується газета, їм усім давно байдужа. Впевнений, що незабаром буде дана об'єктивна оцінка такому редактору і тоді газета «Березань» знову стане газетою, якою вона була при Самойленку і Єрошенко. Протягом декількох місяців я не направляв свої статті до газети «Український Південь» і зробив цю перерву свідомо для того, щоб зі сторони вивчити перші кроки нової влади і потім говорити і про позитив, і про негатив, який буде мати в роботі нове керівництво. Відверто скажу, що я особисто чекав більшого від призначення головою Березанської РДА Сергія Корчевського. По-перше, знаю цю людину давно, але недаремно в народі кажуть, якщо хочеш пізнати людину, дай їй владу. Вже перше інтерв'ю з новопризначеним головою в газеті «Березань» було надруковане під заголовком «Я зроблю все можливе, аби владу поважали». Саме тоді я мав намір зустрітися з Сергієм Миколайовичем і підказати йому, що першим кроком на шляху до повернення поваги до влади потрібно зробити все можливе, аби змусити представників влади поважати людей і закони України. Як ви змусите героя-афганця Сергія Саркісяна поважати Кравцову, Нікору, Ніколенка, коли він уже протягом багатьох років не може отримати сотку землі в Рибаківці, а ці горе-чиновники собі і своїм покровителям роздають гектарами!? А на всі численні скарги на їхні злочинні дії самі ж і дають відписки, у яких цинічно насміхаються. На жаль, таких прикладів лише я знаю десятки, та ніхто за ці злочини досі не поніс ніякої кари. А шкода! По-друге, чому я підтримував призначення Сергія Корчевського, бо знав його як порядну людину. Дуже мені хочеться, аби Сергій Миколайович і у подальшому зберіг ці якості. Ще недавно Сергія Миколайовича можна було щоденно зустріти, коли він тільки йшов на роботу, спілкуючись завжди з жителями Березанки. А тепер він потрапив під тісну опіку великого «благодійника» Гуртового. Зараз скрізь поруч з Сергієм Миколайовичем ми бачимо цю персону. У народі їх уже влучно охрестили «солодкою парочкою» «Twix». На превеликий жаль, ми знаємо, до чого могла призвести така «солодка» опіка. Попередній голова Березанської адміністрації Василь Жосан завдяки такій опіці давно роз'їжджає на гарному джипі, але він уже не при владі. А ось шанований мною Панич Володимир Михайлович навіть карну справу отримав. Шкода, що з головного злочинця в таких справах усе «злітає як з гуся вода». Але я впевнений, що незабаром за все доведеться понести відповідальність, бо я весь час спілкуюся з людьми і знаю їх думку. Тому і пишу про це завжди відверто, адже розраховую на підтримку жителів Березанського району. У нашому районі я живу більшу частину свого життя, але ніколи раніше з боку представників влади в мою адресу не надходило стільки негативу. А причина цьому очевидна. Незабаром відбудуться вибори до місцевих органів влади. А я, добре обдумавши все, маю намір уперше взяти в них участь і виставити свою кандидатуру на посаду Березанського селищного голови. Уже зараз наша команда працює над програмою, з якою звернуся до людей, аби отримати довіру. Про все це я говорю відверто і всім. Проте багато нинішніх бездарних чиновників уже зараз роблять усе можливе для того, аби тільки не допустити мене до участі у виборах. Але, незважаючи на це, я піду на вибори і обов'язково переможу на них. Я маю намір запросити взяти участь у виборах селищного голови Гуртового, Нікору, Кравцову, Шиханцова, Русу, Корчевського, а також тих людей, хто їх підтримує. Нехай виборці віддадуть голоси тому, кому справді вірять. Досить їм триматися при владі завдяки хабарям і волі своїх покровителів. Я запропоную вам підписати угоду, що ті, хто програє на виборах, кому люди не вірять, покинуть владу і не триматимуться за «теплі містечка». Усі ми пам'ятаємо, як Гуртовий став членом Партії регіонів, а Нікора і Жосан стали членами «Нашої України» і цим самим забезпечили собі місце у районній раді 5-го скликання. Скільки десятків голосів на виборах 2006 року набрала партія, в якій місце в списку отримала Кравцова, або яке місце на попередніх виборах селищного голови зайняли Корчевський, Шиханцов? Цей перелік можна продовжувати. Тому я маю намір під час місцевих виборів закликати вас не купувати місця в списках «зручних» партій і проектів, не ховатися за спинами своїх нових лідерів, а разом піти на вибори саме по мажоритарному округу бажано в Березанці, а не по маленькому селу. Ось тоді і будемо знати ціну один одному, а головне, що думають про нас люди і чи вірять вони нам. Але це все попереду, а сьогодні хочеться поговорити з читачем про сьогодення. Я мав намір висловити свою точку зору стосовно перших кроків нової влади, через 100 днів з дня призначення Корчевського С.М. Але, на превеликий жаль, досі всі ці бездарі, що керували районом усі ці роки, поки знову залишаються при владі і продовжують утримувати свої «теплі містечка і дбати про власне майбутнє. Чому досі у відділі освіти уже півроку не має постійного керівника, а виконує обов'язки особа, яка жодного дня не пропрацювала у школі? Усі знають, для кого тримається це місце, але ніхто не виступить проти. Хто втлумачив у голови наших господарів, що тільки Кравцова може керувати такою важливою галуззю, як освіта. Спілкуючись із освітянами району, я особисто вже знаю десятки гідних людей, які б допомогли педагогам вийти на новий рівень роботи. Уже сьогодні «тіньовий» господар Березанського району планує на посаду заступника голови районної адміністрації у питаннях розвитку узбережжя синочка свого товариша. Можливо, треба звернути увагу і на професіоналів, вивчити думку директорів оздоровчих закладів, щоб на цю посаду Корчевський С.М. запропонував свого однодумця і ту людину, яка буде наводити порядок на узбережжі, а не допомагати розкрадати землі своєму благодійнику. Уже через 100 днів роботи хочеться почути від нового керівника району не погрози, а відповіді на такі запитання: скільки скасовано розпоряджень попереднього керівника про виділення земельних ділянок? Які інвестиції планується залучити в районі, аби створити нові робочі місця? Яким шляхом ми плануємо отримати кошти на завершення будівництва дитячого відділення ЦРЛ? Якою бачиться доля комбікормового заводу, ковбасного цеху, харчосмакової фабрики, Андрієво-Зоринського та Новоселівського елеваторів?! Проблемних питань у всіх нас дуже багато. Можливо, на 100 днів своєї роботи С.М. Корчевський частково нам надасть на них відповіді. Хочу ще нагадати всім, що в Березанському районі є багато порядних людей, які мають бажання працювати на благо району, але через бездарів, інтриганів при владі у них не має можливості бути залученими до команди. Мені завжди мріється, що з часом Березанським районом буде керувати нова команда, бо недарма в народі кажуть, що старе дерево, яке прогнило, не може дати гарні плоди. Цією статтею я розпочинаю висвітлення тих проблем, які мають місце в Березанському районі. Розраховую, що цим я принесу тільки позитив у суспільно-політичне життя Березанського району, а з керівництвом району я завжди готовий до розумного діалогу.