Під акомпонемент природних катаклізмів Україна зустрічає свою 19-ту річницю Незалежності.

Природа продовжує випробовувати на тепложаростійкість мешканців нашої країни, нову владу на запас міцності та ресурсу для подолання аномальних явищ. Спека зумовила підвищення пожежної небезпеки. На більшості території держави горіли як ліси, так і степи. Пожежі в більшості викликані людським фактором. Хоча, до честі українців, їм поки що вдалося уникати масштабних катастроф, пов'язаних з пожежами, а відповідні служби доволі оперативно гасили загорання, що виникали на різних територіях. Спека внесла багато коректив у суспільне життя країни, але поки що не зупинила невпинного руху країни в підготовці до майбутніх виборів до місцевих органів самоврядування, а влади у наступі на соцільніні права та демократичні ціності українців. День Незалежності стане стартовою площадкою, коли про себе заявлять більшість політичних сил, готових спробувати себе у боротьбі за право по-новому організувати життя місцевих громад. Прийнятий виборчий закон не сприяє демократичному оновленню та приходу нових лідерів і ситуація з ним більше нагадує 19 серпня 1991 року, коли в Москві про себе заявив самозваний Державний Комітет з Надзвичайного Стану (ДКНС). Владна коаліція зробила правила вибору до органів місцевого самоврядування 31 жовтня 2010 року під себе. Оголошення надзвичайного стану в Москві у 1991 році стало відправною точкою у проголошенні незалежності України. Народний Рух України різко засудив дії ДКНС і закликав громадян Української Радянської Соціалістичної Республіки до непокори. Він почав збір підписів під зверненням про невизнання дій і вказівок комітету. А вже 24 серпня під тиском Народної Ради, куди входили депутати від Народного Руху, був прийнятий «Акт проголошення незалежності України» та необхідні постанови, що мали б забезпечити належні умови для функціонування республіки, як незалежної держави. На жаль, рухівці після проголошення незалежності не стали домінуючою силою в будівництві Української держави, а багато тих, хто прихильно сприйняли дії незаконного ДКНС і навіть встигли надрукувати свої схвальні відгуки в газетах залишилися у владних коридорах і на свій лад почали будувати країну. Тому і не дивно, що і до нині при владі знаходяться багато таких, що бризкають отруйною слюною в бік України та його народу. Прийняття «Акту проголошення незалежності України» стало втіленням вікової мрії українців про власну незалежну державу. Вперше українці за багато віків зуміли досягти незалежності і розпочати будівництво власної країни. Правильність дій тих, хто щиро вірив в українську державність, підтвердив і референдум 1 грудня 1991 року, що відбувся разом із виборами Президента. На жаль, українці, підтримавши ідею створення незалежної держави, не змогли змінити політичні еліти країни. Вони на десятиліття законсервували радянську систему, взявши найгірше, як від капіталізму так і від соціалізму, здійснивши перерозподіл національних надбань на користь декількох оліхархічно-буржуазних сімей. В'ячеслав Чорновіл під час своїх зустрічей постійно повторював, що не можна «наливати молоде вино в старі міхи». Його слова були пророчими, бо нині маємо новий відхід влади регіоналів від основ української держави. Повним ходом йде руйнація громадських засад суспільства. Багато фундаментальних правил, на чому тримаються демократичні країни і куди весь час прагнула Україна, не працюють. З приходом влади регіоналів цінності, що закладались у підвалини української державності, відсунуті на задній план. Вшановуються не українські особистості, які для багатьох поколінь були символами боротьби за утвердження нашої державності, а міфічні кіногерої. Влада весь час нехтує українською ідентичністю, тому в країні постають пам'ятники псевдогероям, тим, хто нищив українців та їх національні цінності протягом багатьох років. Україна, зусиллями Януковича-Азарова, набирає все більше обрисів неукраїнської держави, хоча переважна більшість в країні — це етнічні українці. Але, «українська влада», неспроможна або просто не має бажання захищати національні інтереси більшості. Тому руйнуються та знищуються паростки того, що було закладено і напрацьовано її попередниками. Незважаючи на кольори та відтінки, влада за багато років виявилася неспроможною самостійно впорядкувати життя в країні та забезпечити добробут і благополуччя для більшості своїх громадян. Важко було собі уявити 19 років тому, радіючи прийнятому «Акту проголошення незалежності України», що це концептуальне завоювання буде зраджене самою владою, яка за короткий термін здала сусідній державі те, що було недоторкане протягом багатьох років. Регіонали, пішовши в найми до МВФ, який надав чергові кредити нашій країні, починають звинувачувати його у надмірних вимогах. Йому байдуже як розвивається Україна, але йому не байдуже за свої величезні гроші з прибутками та їх вчасне повернення. Тому виставлені кабальні вимоги, на які регіонали погодилися, — це підвищення на 100% ціни на газ й відповідно інші товари, послуги та підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років. На 19-му році своєї незалежності Україна входить в черговий етап випробовування на міцність. Влада регіоналів зробила вже стільки необачних та недержавницьких кроків, що нині незалежність України під загрозою та потребує захисту. І на її захист має стати кожний патріот-українець, який щиро вірив і вірить у світле майбутнє нашої української держави і робити все, щоб воно відбулося за життя тих, хто виборював незалежність у 90-х роках.